«Гра всерйоз» — художній фільм 1992 року по повісті Сергія Устинова «Хто не сховався».
Аннотация Оперуповноважений карного розшуку капітан Станіслав Северин, звільнений з міліції за перевищення службових повноважень, на прохання свого начальника знову повертається до служби як дільничний.
Після того, як у присутності Станіслава працівники домоуправління взламали двері житлової квартири, де було виявлено труп і сліди пограбування, капітан мимоволі втягується в розслідування цього злочину. Убитий мешканець, Вікентій Черкізов, зберігав у себе вдома дуже велику суму грошей (4 850 000 рублів), імовірно — «злодійський общак».
Брат покійного, кримінальний авторитет Арсеній Черкізов пропонує Северину сприяння в пошуку вбивць.
В ролях
Олег Фомін — капітан міліції Станіслав Северин, дільничний уповноважений, колишній опер Олександр Потапов — підполковник міліції Валентин Сергійович Валіулін, начальник відділу МУР Армен Джигарханян — карний злочинець Арсеній Федорович Черкізов / Вікентій Федорович Черкізов, брат-близнюк Олександр Мартинов — Лерік Сергій Ніконенко — старший лейтенант міліції Саня Дискін Ольга Толстецька — Марина Анатолій Мамбетов (в титрах Анатолій Майбетов) — «Глобус» Володимир Ямненко — Віктор Байдаков Ніна Антонова — Степаніда, слідчий прокуратури Ернст Романов — батько Марини Вілорій Пащенко — майор міліції Мнішин Борис Романов — Парапетов Дзінтарс Бруверіс — Буригін Асвад Хасанов — Хасамов Георгій Морозюк — Трохимич Андрій Крилов — Панькін Ксенія Рябінкіна — Лялька, дружина Леріка Олег Масленников — Невмянов, слідчий прокуратури Марина Могилевська — Скачкова Валерій Неведров — Голубко, підполковник міліції Катерина Крупеннікова
Знімальна група
Автор сценарію: Сергій Устинов Режисер: Анатолій Іванов Оператори: Василь Бородін, Михайло Кретов Художник-постановник: Оксана Тимонішина Композитор: Ігор Стецюк
Зйомки фільму проводились у Москві та Києві, хоча за сюжетом усі події відбуваються у Москві. Так, на початку фільму сцени у квартирі та біля житлового будинку знімалися у Києві на вулиці Суворова, будинок № 11.
Напис міліцейським УАЗиком українською мовою: «МІЛІЦІЯ». Номери автомобілів з цієї причини то московські «МО», то київські «КИ».
Екранізація вийшла менш гостросюжетною, ніж книга, з неї було виключено кілька вбивств. Також у фільм не увійшла фінальна репліка в аеропорту Марини та Северина, яка пояснює те, що за її викуп він віддав бандитам не справжні банківські чеки, а копії.
Примітки