Микола Миронович Алексіє́вець ( 10 лютого 1941, м. Дубровиця Рівненської області) — український учений-історик, педагог, доктор історичних наук (1987), професор (1989). Заслужений працівник освіти України (2000). Член ВУСК (2001). Чоловік Марії Алексієвець, батько Лесі Алексієвець.

Життєпис Закінчив історичний факультет Київського університету (1968). Працював старшим викладачем, доцентом Тернопільського фінансово-економічного інституту (нині — ЗУНУ; 1971—1977). Від 1977 — в Тернопільському педагогічному інституті (нині ТНПУ): 1977—1993]] — завідувач кафедри, проректор з навчальної роботи. Від 1993 — завідувач кафедри нової і новітньої історії та методики викладання історії, декан історичного факультету (1994—2006).

Доробок Автор майже 340 наукових і науково-методичних праць з проблем вітчизняної та всесвітньої історії, в тому числі:

монографія «Курсом развитого социлизма: Деятельность СЕПГ по строительству социалистического общества в ГДР (1949—1989)» (К., 1987); монографій «Победа, изменившая мир» (К., 1990); «Діяльність „Просвіти“ у національно-культурному відродженні Східної Галичини 1868—1914» (Т., 1999; співавт.) та інші.

Член редакційної колегії 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

Державні нагороди Орден «За заслуги» III ступеня (24 серпня 2012) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 21-ї річниці незалежності України

Примітки

Джерела