Псоріазин (Psoriasinum) — та кератопластичний засіб, мазь, що містить дихлордіетилсульфід у співвідношенні 1 частина на 20 000 частин вазеліну (0,005 г в 100 г)Псориазин // Машковский М. Д. Лекарственные средства. — 15-е изд., перераб., испр. и доп. — М.: ООО «Издательство Новая Волна», 2005. — С. 340—341. — ISBN 5-7864-0203-7..
Форми випуску в СРСР: алюмінієві туби по 25 та 35 г; скляні банки по 100 гА. В. Константинов. Псориазин // Большая медицинская энциклопедия: в 30 т. / гл. ред. Б. В. Петровский. — 3-е изд. — М.: Советская энциклопедия, 1974—1989.; в РФ: алюмінієві туби по 50 та 100 г; скляні банки по 90 г.
Історія Винайдена наприкінці 1930-х років у СРСР. За повідомленням журналу «Експериментальна медицина», мазь випробувано в Центральному шкірно-венерологічному інституті на великій кількості хворих і апробована фармакопейним комітетом Вченої медичної ради Наркомадоров'я СРСР. На початку 1940-х мазь почали виробляти у заводських умовах. Винахідникові видано грошову премію.
Властивості Псоріазин має місцевоподразнюючу, кератопластичну та протизапальну дію, а також сприяє . Механізм дії препарату не з'ясований повністю. Існує припущення, що лікувальний ефект обумовлений частково стимулюючим впливом дихлордіетилсульфіда на аферентні нервові закінчення та його взаємодією з білками і ферментами шкіри.
Застосування Псоріазин застосовується зовнішньо, переважно при: (частіше), псоріазіОтрути і організм // Отрути та протиотрути: навч. посіб. для студентів IV, V курсів денної форми навчання фармац. факультету / О. І. Панасенко, В. П. Буряк, В. В. Парченко [та ін.]; за ред. М. Д. Василеги-Дерибаса. — Запоріжжя: [ЗДМУ], 2014. — С. 5. (значно рідше; у стаціонарній стадії).
Спосіб застосування при гніздовій алопеції
Мазь (у рівних частинах з касторовою олією) втирають у вогнища ураження з інтервалом 1—4 дні. Після 4—8 втирань необхідно вимити голову. Втирання проводять по ходу росту волосся для профілактики фолікулітів. Перед початком лікування слід перевірити індивідуальну переносимість препарату. Не наносити на повіки, щоб уникнути подразнення.
Спосіб застосування при псоріазі
Мазь втирають у вогнища ураження 1—2 рази на день протягом 5—6 днів, потім роблять одноденну перерву. З другої тижня наносять мазь на шкіру та накладають оклюзійну пов'язку на 1—4 години. Після двох тижнів лікування роблять перерву на 3—5 днів, під час якої призначають 1—2% саліцилову мазь або крем Унни. Не слід наносити на шкіру після ванни, щоб уникнути дерматиту. Комбінація з УФ-опроміненням і сірководневими ваннами неприпустима.
Особливості Лікування проводять під лікарським контролем. Не рідше ніж, щотижня слід проводити дослідження крові та сечі. Не використовувати при підвищеній чутливості до компонентів препарату. Зберігання у прохолодному місці під замком. Відпуск тільки за рецептом лікаря; для повторного відпуску потрібний новий рецепт.
Протипоказання:
Захворювання паренхіматозних органів і крові. Схильність до алергічних реакцій. Підвищена чутливість шкіри до сонячного світла.
Повторне застосування при псоріазі може спричинити часті рецидиви та погіршення стану.
Побічні ефекти Можуть виникнути такі побічні ефекти:
Еритема. Набряк шкіри. Бульозний дерматит. Свербіж (особливо при нанесенні на складки шкіри). Фолікулярна піодермія. Можливий розвиток псоріатичної .
При підвищеній чутливості повторні курси можуть змінити перебіг псоріазу.
Примітки
Джерела та література
А. В. Константинов. Псориазин // Большая медицинская энциклопедия: в 30 т. / гл. ред. Б. В. Петровский. — 3-е изд. — М.: Советская энциклопедия, 1974—1989. Псориазин // Машковский М. Д. Лекарственные средства. — 15-е изд., перераб., испр. и доп. — М.: ООО «Издательство Новая Волна», 2005. — С. 340—341. — ISBN 5-7864-0203-7. Лекарственные препараты, применяемые в дермато-венерологической практике / под ред. В. А. Чернова. — М., 1971. — С. 88.