Палецкіс Юстас Вінцас Юстович

Юстас Вінцас Юстович Палецкіс (нар. , місто Куйбишев, тепер Самара, Російська Федерація) — литовський державний діяч, дипломат, надзвичайний та повноважний посол Литви у Великобританії, Португалії та Ірландії, секретар ЦК КП Литви. Депутат Верховної ради (відновлювального Сейму) Литовської Республіки в 1990—1992 роках. Депутат Сейму Литовської Республіки в 1995 році. Член Європейського парламенту в 2004—2014 роках.

Життєпис Народився в родині литовського радянського державного та партійного діяча Юстаса Палецкіса, яка перебувала в евакуації на території РРФСР. Навесні 1945 року родина повернулася до Литви і замешкала у Вільнюсі.

З 1948 до 1952 року Юстас Вінцас Палецкіс навчався у Вільнюській початковій школі № 4, з 1952 до 1955 року — у Вільнюській чоловічій гімназії № 1, а з 1955 до 1959 року — у Вільнюській середній школі № 2 імені Саломеї Неріс.

У 1959 році вступив до Вільнюського державного університету на історико-філологічний факультет, через рік перевівся на факультет журналістики; закінчив його в 1964 році.

Ще студентом з 1960 року почав працювати спочатку репортером, а в 1963—1966 роках — кореспондентом, завідувачем відділу робітничої молоді в газеті — органі ЦК Литовського комсомолу «Komjaunimo tiesa» («Комсомольська правда»). Одночасно в 1963—1967 роках — член збірної Литовської РСР з водного поло.

Член КПРС з 1966 до 1990 року.

У 1966—1969 роках навчався у Вищій дипломатичній школі Міністерства закордонних справ СРСР у Москві.

У 1969—1971 роках — третій секретар посольства СРСР у Швейцарії.

У 1971—1974 роках — другий секретар III Європейського відділу центрального апарату Міністерства закордонних справ СРСР.

У 1974—1982 роках — другий секретар, перший секретар, радник посольства СРСР у Німецькій Демократичній Республіці.

У 1982—1983 роках — заступник завідувача відділу преси центрального апарату Міністерства закордонних справ СРСР у Москві.

У 1983—1987 роках — заступник завідувача відділу інформації та зарубіжних зв'язків ЦК КП Литви.

У 1987—1988 роках — завідувач відділу культури ЦК КП Литви.

У 1988—1989 роках — завідувач ідеологічного відділу ЦК КП Литви.

22 грудня 1989 — 1990 року — секретар ЦК КП Литви з питань ідеології.

Член та заступник голови Демократичної партії праці Литви з 1990 до 1991 року.

Член Соціал-демократичної партії Литви з жовтня 1991 року.

У 1990—1993 роках викладав в Інституті журналістики Вільнюського університету, в 1993—1995 роках — в Інституті міжнародних відносин і політичних наук Вільнюського університету.

У 1993—1996 роках — радник з питань зарубіжної політики Президента Литовської Республіки Альгірдаса Бразаускаса.

З серпня по жовтень 1995 року — член Сейму Литовської Республіки.

У 1996—2001 роках — надзвичайний та повноважний посол Литви у Великобританії.

Одночасно в 1997—1999 роках — надзвичайний та повноважний посол Литви в Португалії.

Одночасно в 1997—2001 роках — надзвичайний та повноважний посол Литви в Ірландії.

У 2002—2004 роках — віцеміністр (заступник міністра) закордонних справ Литовської Республіки.

З липня 2004 до червня 2014 року — член Європарламенту від Литви, заступник голови підкомітету з безпеки та оборони, член комітету із закордонних справ, член Делегації «ЄС—Росія» Комітету з парламентського співробітництва та делегації з відносин з Білорусією.

У 2009—2011 роках — заступник голови Соціал-демократичної партії Литви. З 2009 до 2012 року — член президії Партії європейських соціалістів.

Публікував статті з питань політичного та громадського життя у пресі різних країн, а також виступав з доповідями на міжнародних конференціях з питань європейської інтеграції, безпеки, регіонального співробітництва та інших питань. З 1996 року член Спілки журналістів Литви.

Автор книг «Швейцарські піраміди» (1974), «Біля підніжжя Швейцарських пірамід» (1985), «Життя в трикутнику: Вільнюс-Брюссель-Страсбург» (2007), «Європа далека й близька» (2014) та «Литва очима могутніх світу 1988–1991». (2005), «Сігіта — дочка Юстаса, дружина Лаймонаса» (2006), «Листи двох поколінь до Європейського парламенту» (2008), «Я (не) емігрую! Чому я обрав це?» (2013).

Нагороди, ранги та відзнаки кавалер офіцерського хреста ордена Полярної зірки (Швеція) (13.01.1996) командор ордена «За заслуги перед Литвою» (Литва) (2003) медаль Незалежності Литви (Литва) (2000) Надзвичайний та Повноважний Посол Литовської Республіки (1993)

Примітки

Джерела Justas Vincas Paleckis