Оскар Вільгельм Беккер (; 18 червня 1839, Одеса — 16 липня 1868, Александрія) — німецький політичний фанатик, відомий завдяки замаху на короля Пруссії Вільгельма I.
Життєпис Беккер народився в Одесі, де його батько Павло Васильович був директором Рішельєвського ліцею. Його першою дружиною та матір'ю Оскара Беккера була Еліза Вільгельміна Беккер, до шлюбу Дьорстлінг. Павла Васильовича Беккера було удостоєно титулу «дійсний статський радник» і піднесено до дворянства.Його дід Фрідріх Вільгельм Беккер (нім. Friedrich Wilhelm Becker, нар. 4 січня 1773 в Оберліхтенау; пом. 21 жовтня 1847 в Києві) походив із Саксонії; він був учителем, колезьким радником, старшим викладачем німецької мови у Литовській губернській гімназії (ймовірно, Віленській), а згодом професором римської літератури та надвірним радником. Спочатку він переїхав до Балтії, а потім до України. Його дружиною була Анна Маргарете Фрідеріке Беккер, до шлюбу фон Гук (нім. Anna Margarethe Friederike Becker, geborene von Hueck, нар. 4 липня 1788 в Таллінні; пом. 30 жовтня 1847 в Києві).База даних Еріка Амбургера. Інститут Лейбніца з вивчення Східної та Південно-Східної Європи.
У чотирнадцять років його відправили до гімназії в Києві, пізніше, з 1856 по 1859 рік, він відвідував Євангельську гімназію Святого Хреста в Дрездені.Архівна справа. У: Фонд 10736 Міністерство внутрішніх справ, архівний номер 00465, датування 1861. Замах лейпцизького студента Оскара Беккера з Одеси на короля Пруссії Вільгельма в Карлсруе; archiv.sachsen.de Оскар Беккер з 1859 року вивчав у Лейпцигу, зокрема, державознавство, математику та східні мови. Оскар Беккер був братом Карла Вольдемара Беккера і, таким чином, дядьком художниці Паули Модерзон-Беккер. radiobremen.de
Влітку 1861 року він вирішив убити Вільгельма I, який у січні 1861 року став королем Пруссії. Беккер вважав його перешкодою на шляху до об'єднання Німеччини. 12 липня він вирушив до Баден-Бадена, де король перебував на лікуванні. Вранці 14 липня на Ліхтентальській алеї Беккер вистрілив з обох стволів свого терцероля в короля, який прогулювався там разом із прусським посланником у Карлсруе, графом Альбертом фон Флеммінгом. Куля зачепила шию короля з лівого боку, спричинивши забій діаметром близько 2½ см; «місце було підбите кров'ю, але поранення не становило жодної небезпеки».
Беккер без опору дозволив Флеммінгу себе заарештувати. При собі він мав лист-зізнання, в якому про політичні мотиви його вчинку було сказано:
Беккер був засуджений судом присяжних у Брухзалі до 20 років каторги, але вже в жовтні 1866 року його помилували за клопотанням короля Вільгельма. Спочатку Беккер вирушив до Бельгії, де знову зайнявся політичною діяльністю, що не сподобалося місцевому прусському посольству. Він переїхав до Чикаго (США), але 1868 року повернувся до Європи. Він помер у липні 1868 року у віці 29 років в Александрії.
Твори Das Buch des Fürsten (1859) ()
Примітки
Література D. C. Gilman, H. T. Thurston, F. M. Colby (Hrsg.): Becker, Oskar. In: New International Encyclopedia. 1st ed. Dodd, Mead, New York 1905; ag-landeskunde-oberrhein.de
Посилання
(504.) Протокол робочої зустрічі 19 листопада 2010 р. // Робоча група з історичного краєзнавства Верхнього Рейну