Збігнєв Рашевський (; 5 квітня 1925, Познань — 7 серпня 1992, Варшава) — польський історик театру, літературознавець, педагог і письменник. Один із найвизначніших дослідників історії польського театру XX століття.
Біографія Народився в родині військового — офіцера Польської армії Яна Рашевського (загинув 1940 року) та Валерії (уродженої Лазаревич). Мав брата Януша і сестру Барбару.
У 1930 році родина переїхала до Бидгоща, де Збігнєв навчався у гімназії імені маршала Едварда Ридз-Смігли, паралельно відвідуючи Муніципальну консерваторію та беручи активну участь у скаутському русі.
Під час німецької окупації працював на ливарному заводі, де спробував організувати підпільний скаутський загін. У 1940 році його заарештувало гестапо, він перебував у в’язниці до лютого 1941 року. Після звільнення працював на кондитерській фабриці «Лукуллус».
У 1945 році склав іспити зрілості в гімназії імені Коперника в Бидгощі. Протягом 1945–1949 років вивчав польську філологію в Познанському університеті, де здобув ступінь магістра філософії. У 1951 році захистив докторську дисертацію на тему «Драматична творчість Габріели Запольської».
Після навчання працював у Познанському університеті, а з 1953 року — в Інституті мистецтва Польської академії наук у Варшаві. Також був професором Театральної академії імені А. Зельверовича. Упродовж багатьох років редагував науковий журнал «Pamiętnik Teatralny».
Творчість Рашевський є автором численних праць з історії польського театру, есеїв, мемуарів і біографій. Його щоденникові записи й автобіографічна книга Pamiętnik gapia. Bydgoszcz, jaką pamiętam z lat 1930–1945 стали важливим джерелом для вивчення польсько-німецьких відносин у довоєнній Бидгощі.
Вибрані праці Z tradycji teatralnych Pomorza, Wielkopolski i Śląska (1955) Teatr ogromny (1961) Staromodne i modne (1963) Bogusławski (1972) Krótka historia teatru polskiego (1977) Teatr w świecie widowisk Mój świat Sprawdzian czarodzieja i inne szkice o teatrze Listy do Małgorzaty Musierowicz Słownik biograficzny teatru polskiego (1973) Dziennik (у кількох томах, 1965–1992)
Громадська діяльність Член Польського ПЕН-клубу з 1977 року Почесний президент Польського товариства істориків театру з 1990 року
Нагороди Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі (1964) Золотий Хрест Заслуги (1955) Бронзовий Хрест Заслуги з мечами (1944) Хрест Армії Крайової (1987) Знак 1000-ліття Польської держави (1967)
Відзнаки та премії Премія ім. Леона Шиллера за театрознавство (1958) Премія ПЕН-клубу ім. Мечислава Богдана Лепецького за книгу *Bogusławski* (1973) Наукова премія ім. Александра Брюкнера ПАН (1973) Премія Фонду Альфреда Юржиковського в Нью-Йорку (1975) Премія ректора Варшавської театральної школи (1978) Премія «Літературний м’ясник» (1978) Премія Прем’єр-міністра І ступеня (1979) Державна премія ІІ ступеня (1980) Премія Міністра культури за освітню діяльність (1981) Премія Польської академії наук за наукові досягнення (1990) Премія ім. Станіслава Ігнація Віткевича — «Театральна книга року» (1991)
Вшанування памʼяті 1 липня 2003 року у Варшаві було створено Театральний інститут імені Збігнєва Рашевського, який названо на його честь. Його відкрив перший директор інституту — Мацей Новак. Почесним гостем на відкритті був актор Густав Голоубек.
У 1993 році було знято документальний фільм про життя Рашевського під назвою «Profesor».
Особисте життя У 1951 році одружився з Анною Міцевич. У подружжя було троє дітей: Магдалена (також історикиня театру), Ян і Дорота.
Похований на Повонзківському цвинтарі у Варшаві (ділянка 39-1-18).
Див. також Театральний інститут імені Збігнєва Рашевського
Посилання Біографія на сайті «Енциклопедія польського театру» Офіційний сайт Театрального інституту