Таїр Пірмухамедович Пулатов (, кишлак Янгіработі, тепер у складі міста Самарканда, Узбекистан — , місто Душанбе, тепер Таджикистан) — радянський таджицький державний діяч, секретар ЦК КП(б) Таджикистану, міністр освіти Таджицької РСР. Депутат Верховної ради Таджицької РСР 1—5-го скликань.

Життєпис Народився в родині ремісника. У 1925 році вступив до комсомолу.

Трудову діяльність розпочав у 1927 році телеграфістом на залізничній станції.

У 1931 році закінчив центральну партійну школу Комуністичного університету Узбекистану в місті Самарканді.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1933 році закінчив аспірантуру Всесоюзного комуністичного сільськогосподарського інституту імені Леніна Академії наук СРСР (при кафедрі політичної економії).

У 1933—1935 роках — викладач політичної економії Вищої комуністичної сільськогосподарської школи міста Сталінабада (Душанбе).

У 1935 — листопаді 1936 року — 2-й секретар Колхозабадського районного комітету КП(б) Таджикистану.

У листопаді 1936 — грудні 1937 року — 2-й секретар Кулябського районного комітету КП(б) Таджикистану.

У грудні 1937 — червні 1938 року — директор Таджицького державного видавництва.

У червні 1938 — 1941 року — народний комісар освіти Таджицької РСР.

З листопада 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив на політичній роботі в 98-й особливій стрілецькій бригаді Середньоазіатського військового округу. З жовтня 1943 року був агітатором відділу агітації та пропаганди політичного відділу штабу 52-ї армії.

17 січня 1945 — 20 грудня 1948 року — секретар ЦК КП(б) Таджикистану з пропаганди та агітації. 24 грудня 1948 — 23 вересня 1952 року — секретар ЦК КП(б) Таджикистану.

Одночасно в 1945—1952 роках — голова Верховної ради Таджицької РСР.

У 1949 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б) у Москві.

У вересні 1952 — квітні 1954 року — завідувач відділу пропаганди і агітації ЦК КП Таджикистану.

9 квітня 1954 — лютий 1962 року — міністр освіти Таджицької РСР.

З 1962 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Помер 19 серпня 1979 року після тривалої хвороби в місті Душанбе.

Звання майор

Нагороди та відзнаки три ордени Леніна (24.02.1948, 17.12.1949, 5.08.1960) орден Вітчизняної війни ІІ ст. (11.09.1944) два ордени Трудового Червоного Прапора (29.12.1946, 1957) орден Червоної Зірки (8.02.1945) два ордени «Знак Пошани» (25.04.1941, 23.10.1954) медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медалі Почесні грамоти Президії Верховної ради Таджицької РСР

Примітки

Джерела Пулатов Таир Пирмухамедович Пулатов Таир Пирмухамедович Энциклопедияи советии тоҷик. Ҷилди VI. Душанбе, 1986. С. 145.