Юлі Це (нім. Juli Zeh; повне ім'я Юлія Барбара ФінкLandtag Brandenburg — 6. Wahlperiode: Drucksache 6/10075. (PDF; 41 kB) Antrag mit Wahlvorschlag der SPD-Fraktion. Wahl von Richterinnen und Richtern des Verfassungsgerichtes des Landes Brandenburg. In: parlamentsdokumentation.brandenburg.de. 5. Dezember 2018, abgerufen am 12. Dezember 2018., прізвище Це; 30 червня 1974, Бонн, Німеччина) — німецька письменниця, юристка та суддя-волонтер Конституційного суду землі Бранденбург.
Життєпис Батько — колишній директор німецького Бундестагу Вольфганг ЦеJuli Zeh im Munzinger-Archiv, abgerufen am 20. Dezember 2018 (Artikelanfang frei abrufbar). Навчалася в школі імені Отто Кюне в Бонні, де і здобула середню освіту. Вивчала міжнародне право в Університеті Пассау, Ягеллонському університеті в Кракові (Польща), Нью-Йоркському університеті (США) та Лейпцизькому університеті як стипендіатка Німецького національного академічного фонду. У 1998 році склала перший державний іспит у Саксонії як найкраща у своєму класі, а у 2003 році — другий державний іспит. Після стажування в Організації Об'єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку закінчила післядипломний юридичний курс за спеціальністю «Право європейської інтеграції» і здобула ступінь магістра права (магістр європейського права, LL.M.Eur.). Після цього у 1996 році розпочала навчання у Німецькому інституті літератури в Лейпцигу (Deutschen Literaturinstitut Leipzig), де вступила на юридичний факультет, який закінчила у 2000 році.
У 2010 році Це здобула ступінь доктора права в Саарландському університеті в Саарбрюккені. Її дисертація присвячена правотворчості перехідних адміністрацій ООНJuli Zeh promoviert erfolgreich bei Prof. Stein. In: europainstitut.de. Europa Institut, 2010, archiviert vom Original am 29. Oktober 2013; abgerufen am 30. Januar 2019.. За дисертаційне дослідження була нагороджена премією від фонду Кербера в Гамбурзі. Є членкинею Німецького PEN-центру (спілка письменників) та Вільної академії мистецтв у Гамбурзі.
З 2007 року Це живе в Барневіці у Гафелланді, БранденбургШарлотта Хаунгорст і Верена Майєр в інтерв'ю Юлі Це: «Місто схоже на велику тварину». Письменниця Юлі Це живе в сільській місцевості, але насолоджується відчуттям великого міста. У своєму улюбленому берлінському кафе вона розповідає про те, що міста роблять з людьми. In: Süddeutsche Zeitung PLANW, Ausgabe 02, 2016, S. 10. , раніше багато років жила в Лейпцигу. Одружена з письменником Девідом Фінком, має двох дітей. Юлі Це — вершниця, і у своїх книгах Інструкції для коней (Gebrauchsanweisung für Pferde) та Сокке та Софі (Socke und Sophie) вона розглядає взаємозв'язок між конем і людиною.
Окрім літературної діяльності, Юлі Це також активно займається журналістикою. Вона пише, серед іншого, есеї для Die Zeit і FAZ. З травня по жовтень 2014 року вона вела колонку Представник класу у Шпігелі (регулярно чергуючись кожні три тижні з Якобом Аугштейном та Яном Фляйшгауером). Веде літературний подкаст для Pioneer AG Габора Штайнгарта.
12 грудня 2018 року Юлі Це була обрана ландтагом Бранденбургу почесним суддею-волонтером Конституційного суду землі Бранденбург за пропозицією парламентської групи СДПН, а 30 грудня 2018 року її було призначено суддею Конституційного суду землі Бранденбург. Приведена до присяги у ландтазі Бранденбург у січні 2019 року.
Літературна діяльність
Дебютний роман Юлі Це Орли та ангели (Adler und Engel) (2001), перекладений 35 мовами, розповідає про події в середовищі міжнародно активних адвокатів та наркомафії. Роман має юридичний зміст: він стосується міжнародного права, а отже, «дуже особливої правової форми, яка насправді лише наполовину заслуговує на назву права», оскільки вона «все ще створюється щосекунди» та «постійно стикається з [власним] падінням» та «з [власною] неефективністю»Über Recht und Literatur. Ein Gespräch mit Juli Zeh und Martin Mosebach, geführt von Britta Lange und Hermann Weber, abgedruckt in: Hermann Weber (Hrsg.): Literatur, Recht und Musik. Tagung im Nordkolleg Rendsburg vom 16. bis 18. September 2005. Berliner Wissenschafts-Verlag, Berlin 2007, ISBN 978-3-8305-1339-1, S. 183–204, hier S. 189. .
Подорожній щоденник Тиша — це шум (Die Stille ist ein Geräusch), опублікований у 2002 році, є результатом поїздки до Боснії та Герцеговини влітку 2001 року, під час якої подорожувала лише з собакою. У щоденнику йдеться про глибоке горе людей через зневажливе ставлення міжнародної спільноти до їхньої зруйнованої країни, через те, що Європа не бачить їх: «Тут оголений скелет країни. Тут смерть мешкає в складках найпишнішої природи»Die Stille ist ein Geräusch. Eine Fahrt durch Bosnien. Schöffling, Frankfurt am Main 2002, ISBN 3-442-73104-6 (). Собака біжить крізь республіку (Ein Hund läuft durch die Republik) — це антологія, видана спільно з Девідом Фінком та Оскаром Терсом, яка містить наративи молодих боснійців німецькою мовою про ситуацію в їхній країні.
Дія роману Інстинкт гри (Spieltrieb) (2004) відбувається у гімназії в рідному місті Це, Бонні. Головними героями є учні та вчителі школи, чия поведінка та ставлення ілюструють юридично-філософське питання об'єктивного існування добра і зла. Юлі Це брала участь у конкурсі на здобуття премії Інгеборга Бахманна у 2004 році з уривком цього роману. Її текст зустрів неоднозначну реакцію журі. Однак роман охопив широку аудиторію та отримав переважно позитивні відгуки в німецькій літературній пресі. Бернгард Штудлар адаптував цей роман в однойменну п'єсу, прем'єра якої відбулася 16 березня 2006 року в Німецькому театрі у Гамбурзі. Роман був екранізований у 2013 році Грегором Шніцлером під оригінальною назвою Spieltrieb з Мішель Бартель у головній ролі.
Мала розмовна енциклопедія для домашніх собак (Kleine Konversationslexikon für Haushunde) з фотографіями Девіда Фінка була опублікована у 2005 році. У ньому Отелло, собака письменниці, пояснює світ таким, яким він є насправді — з погляду собаки. Все на галявині (Alles auf dem Rasen), опублікована в березні 2006 року, являє собою збірку з 30 есеїв.
Роман Очерет (Schilf), опублікований у 2007 році, поєднує кримінальну історію про двох фізиків із роздумами про характер того часу. Її адаптували у п'єсу Беттіна Брюньєр та Катя Фрідріх у рік публікації, а прем'єра відбулася 13 грудня 2007 року в мюнхенському Фолькстеатрі. За свою постановку Брюньєр була нагороджена Зіркою року мюнхенської газети Abendzaitung. Австрійська прем'єра відбулася у 2012 році у віденському театрі Космос.
Дія п'єси Склад злочину (Corpus Delicti)Christopher Schmidt: Die Erfindung der Realität. Über Juli Zehs Theaterstück Corpus delicti. In: Sprache im technischen Zeitalter. 46, 2008, Heft 187, S. 263—269 відбувається у 2057 році. Метод став основою всієї державної системи, держава змушує своїх громадян займатися профілактикою здоров'я та трактує навіть куріння сигарети як злочин. Прем'єра п'єси відбулася на Рурському триєнале 2007 року. Роман з однойменною назвою Склад злочину: процес був опублікований у 2009 році. Юлі Це створила Corpus Delicti — звукову новелу разом із гуртом Slut у 2009 році як поєднання радіопостановки та музики. Живий виступ також включав елементи відеоарту та театру. Зрештою, навесні 2020 року Антьє Томс поставила адаптацію п'єси в Німецькому театрі Геттінгена на місцевому підземному паркінгу — через поточні обмеження, пов'язані з пандемією COVID-19.
Також у 2009 році Це опублікувала книгу Атака на свободу: безумство безпеки, держава нагляду та демонтаж громадянських прав (Buch Angriff auf die Freiheit: Sicherheitswahn, Überwachungsstaat und der Abbau bürgerlicher Rechte) разом з Іллею Трояновим. Під час презентації книги обидва автори розкритикували той факт, що держава дедалі частіше посягає на приватне життя своїх громадян під виглядом боротьби з тероризмом. Обоє зазначили, що держава не хоче розкривати злочини ретроспективно, а радше запобігати їм, дивлячись у майбутнє. Вона розшукує підозрюваних, які планують злочини, і хоче всебічно стежити за своїми громадянами. Автори застерігали від переконання, що держава є демократією, а не державою, якою керує несправедливість, і тому не може зловживати владою, що є результатом стеження. Не існує такого поняття, як хороша система як така. Чим більше влади зосереджує держава, тим більший ризик зловживань. Існує загроза тоталітарного державного спостереження під гаслом «Великий брат спостерігає за вами», як у 1984 році, проти якої ми повинні боротися за нашу свободу та приватне життяIlija Trojanow, Juli Zeh: Angriff auf die Freiheit. Sicherheitswahn, Überwachungsstaat und der Abbau der bürgerlichen Rechte. München 2014, S. 65, 80, 131 und 137. .
У 2010 році Це дала інтерв'ю про причини амоку у документальному фільмі Амок — Анатомія незбагненного.
Роман Нульовий час (Nullzeit), опублікований у 2012 році, описує любовний трикутник з двох різних точок зору. Події розвиваються під час дайвінг-відпочинку на Лансароте. За словами авторки, роман є одночасно психологічним трилером та історією стосунків. У романі також відображено захоплення Юлі Це підводним плаванням, якому вона навчилася у 2010 році.
Соціальний роман Серед людей (Unterleuten) опублікований у 2016 році, описує соціальну структуру бранденбурзького села через 20 років після возз'єднання Німеччини. Роман складається з шести частин, які своєю чергою поділені на вісім-тринадцять розділів, кожен з яких має ім'я персонажа, від чиєї точки зору ведеться розповідь. Ця зміна перспективи показує читачам, що всі персонажі роблять припущення щодо своїх навколишніх, які згодом виявляються хибними. Йорг Магенау вважав зміни перспективи «справжньою чарівністю роману». Текст спирається «повністю на сюжет та психологічну характеристику», але є «лінгвістично досить простим та традиційним», що не є недоречним для сільського роману. Юлі Це прокоментувала своє сприйняття себе як авторки Серед людей у Neue Zürcher Zeitung словами: «Я вважаю себе письменницею розважальної літератури, саме такою я завжди хотіла бути». Вона опублікувала книгу самодопомоги Ваш успіх (Dein Erfolg) під псевдонімом вигаданого консультанта з менеджменту Манфреда Горца, згаданого в романі, у 2015 році, що спочатку викликало звинувачення у плагіаті та спекуляції щодо справжнього авторстваTobias Lehmkuhl: Wer in Juli Zehs «Unterleuten» wen bewegt. In: Süddeutsche Zeitung. 14. April 2016.Richard Kämmerlings: Echt gelogen. Juli Zeh hat einen Bestseller geschrieben, dessen erfundene Figuren plötzlich im echten Leben auftauchen. Was steckt hinter dem Verwirrspiel? Eine Begegnung. In: Welt Online. 1. Mai 2016.. . У 2020 році екранізація Серед людей – Роздерте село транслювалася у трьох частинах на каналі ZDF.
Антиутопічний роман Порожні серця (Leere Herzen) був опублікований у 2017 році. Являє собою памфлет, замаскований під трилер, з підозрою в кінці про парадержавний тероризм у 2025 році, сповнений ідей щодо гіршого майбутнього.
Роман Новий рік (Neujahr) був опублікований у 2018 році. У ньому розповідається про щоденні надмірні вимоги емансипованого батька у сім'ї та про травму раннього дитинства, яка призводить до панічних атак у подальшому житті головного героя. Дві наративні нитки пов'язані між собою дежавю, на цьому етапі роман розпадається на дві майже незалежні оповіді.
У травні 2020 року вийшла книга під назвою Питання про склад злочинів (Fragen zu Corpus Delicti), у якій авторка знову розглядає свою п'єсу Склад злочинів, її створення та численні питання, що виникли з того часу.