Павло́ Сергі́йович Романе́нко (позивні «Біллі», «Кандагар») (26 серпня 1992 — 24 травня 2022) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, учасник АТО та ООС.

Життєпис Народився 26 серпня 1992 року в с. Бєляєвка, Оренбурзької області. Згодом родина переїхала до Києва. Навчався у початковій школі № 324 м. Києва, а потім — у ліцеї «ЕКО» № 198Від вишколів у дитинстві до професійного воїна: історія загиблого розвідника з Києва Павла Романенка.

З 15 років доєднався до націоналістичної організації УНСО, де розвивав навички з орієнтування на місцевості, альпінізму, стрільби, медичної допомоги та інші. У 2010 році здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів у Навчально-науковому центрі професійно-технічної освіти Академії педагогічних наук України.

У 18 років Павло віддав перевагу службі в армії та потрапив у військову розвідку. Він також брав активну участь у Революції гідності.

У 2014 році, коли почалася російсько-українська війна, пішов добровольцем у складі 11-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь», взяв позивний БілліВивів роту солдат з мінного поля. Згадаймо Павла РоманенкаУкраїнський ветеранський фонд.

2014—2015 роках брав участь в АТО.

У 2017—2018 роках служив у батальйоні «Миротворець» Національної поліції України у Київській області. У 2018—2019 рр. був інструктором із особистої безпеки тренінгового центру НацполіціїЗагиблі у війні Росії проти України.

2019—2020 роках був призваний на службу у ЗС України за контрактом, на посаду старший оператор гранатометник, 3 розвідувального взводу, 1 розвідувальної роти 131 ОРБ ЗС України. Брав участь в ООС.

З 2020 року проходив службу за контрактом у ЗС України на посаді старший навідник 1 розвідувального взводу розвідувальної роти 95 ОДШБр ЗС України, взяв позивний Кандагар.

У 2021 році заочно закінчив Житомирський державний технологічний університет за спеціальністю «Автомобільний транспорт».

Восени 2021 року Павло вирушив виконувати бойові завдання на територію ООС в Донецьку область.

З 24 лютого 2022 року перебував на першій лінії зіткнення та стримував наступ ворога у Донецькій області. На початку березня 2022 року бригаду перекинули на Харківський напрямок, де стримували наступ ворога і тримали оборону в н.п. Долина, Кам'янка та ДовгенькеРозвіднику Павлу Романенку просять присвоїти звання Героя України (посмертно).

За роки війни Павло Романенко пройшов найгарячіші точки Донецької та Луганської областей: Дебальцеве, Слов'янськ, Авдіївка, Краматорськ, Зайцеве, Щастя, Майорськ, Сіверськодонецьк, Широкине, Красногорівка, Троїцьке, Павлопіль, Мар'янка, Торецьк, Чорнухине, Фащівка, Кам'янка, Долина та ДовгенькеРозвіднику з Києва просять надати звання Героя України.

Загинув 24 травня 2022 року під час оборонного бою поблизу населеного пункту Довгеньке на Харківщині внаслідок російського артобстрілу. Похований на Лісовому кладовищі м. КиєваУкраїнці просять присвоїти звання Героя України посмертно Павлу Романенку.

У Павла залишилися дружина й маленька донька.

Нагороди За зразкову службу в ЗСУ та Нацполіції був нагороджений численними грамотами та медалями. Серед якихПройшов найгарячіші точки: з'явилася петиція про присвоєння Романенку Павлу звання Герой України посмертно: Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)Указ Президента України № 468/2022 Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» Нагрудний знак «Учасник АТО» Нагрудний знак «11 Батальйон Київська Русь» Нагрудний знак «Гвардія» Нагрудний знак «Ветеран війни» Медаль «За жертовність і любов до України» Медаль «15 років УНСО»

Посилання Романенко Павло Сергійович 26.08.1992 — 24.05.2022

Примітки