Кла́ус Рає́вський (; 12 листопада 1936, Франкфурт-на-Майні, Німеччина) — німецький імунолог.

Наукова діяльність Вивчав медицину у Франкфуртському університеті та Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана. Після цього проводив дослідження в Інституті Пастера в Парижі. З 1964 по 1970 рік Раєвський був науковим співробітником Інституту генетики Кельнського університету. З 1970 року до досягнення пенсійного віку в 2001 році він був професором молекулярної генетики в Інституті генетики Кельнського університету. Пропрацювавши майже 40 років у Кельні та вийшовши на пенсію в Німеччині, він перейшов до Центру досліджень крові Гарвардської медичної школи в Бостоні. У 2011 році він повернувся до Німеччини, щоб проводити дослідження в Центрі молекулярної медицини імені Макса Дельбрюка (MDC) в Берлін-Буху.

У 1967 році він був одним із засновників Німецького товариства імунології, а з 1995 по 2001 рік очолював європейський дослідницький центр «Монтеротондо» поблизу Рима.

З 1995 року є членом Німецької академії природодослідників «Леопольдина», а з 2003 року — іноземним членом Російської академії наук. З 2022 року є почесним членом Німецького товариства гематології та медичної онкології.

Основні напрямки досліджень Як один із найвпливовіших учених у своїй галузі, Клаус Раєвський зробив значний внесок, зокрема, у розробку мутантних ліній хатньої миші як тваринних моделей. У таких мутантах специфічно в окремих типах клітин видаляються гени («нокаут», «умовний нокаут», див. нокаутна миша), або ж гени генетичними методами змінюються таким чином, щоб можна було відстежити, чи «використовуються» вони в клітині, тобто чи функціонально перетворюються на білки («нок-ін»). Раєвський використовує ці моделі для аналізу розвитку B-лімфоцитів. Ще одним важливим напрямком його роботи є дослідження лейкемії, зокрема подальше з'ясування механізмів лімфоми Ходжкіна.

Родина Його батько — німецький біофізик та дослідник радіації Борис Раєвський (1893—1974). Був одружений з Крістіане Раєвскі, яка померла у 1993 році. Його син — німецький біоінформатик Ніколаус Раєвський (нар. 1968).

Нагороди та відзнаки 1977: Премія Ейвері-Ландштейнера Німецького товариства імунології 1988: Член Academia Europaea 1994: Премія Берінга-Кітасато 1994: Дослідницька премія Роберта Пфлегера (спільно з Фолькером тер Мойленом) 1994: Член Національної академії наук США 1996: Премія Роберта Коха (разом із Фріцом Мельхерсом) 1996: Дослідницька премія Макса Планка 1997: Премія Кербера за європейську науку 2001: Член Американської академії мистецтв і наук 2001: Премія Німецької допомоги хворим на рак (разом із Мартіном-Лео Гансманном та Ральфом Кюпперсом) 2004: Почесний доктор Франкфуртського університету імені Йоганна Вольфганга Гете 2005: Премія Шарля Родольфа Брупбахера за дослідження раку (разом із Маріано Барбасідом) 2008: Премія Еміля фон Берінга Марбурзького університету Філіппа 2008: Премія Ернста Шерінга 2009: Медаль Макса Дельбрюка 2009: Премія Вільяма Б. Колі 2010: Золота медаль Ернста Юнга за медицину 2011: Медаль Йоганна-Георга Циммермана 2012: Почесний доктор Кельнського університету 2013: Почесна медаль Товариства сигнальної трансдукції 2017: Почесне членство Німецького товариства імунології 2022: Почесне членство Німецького товариства гематології та медичної онкології 2022: Медаль Менделя Університету Масарика Іноземний член Національної академії наук України

Примітки

Посилання

Біографія Клауса Раєвського (Почесні члени, сайт Товариства генетики) Робоча група Клауса Раєвського на сайті Центру молекулярної медицини імені Макса Дельбрюка Ульріх Шнабель, Мартін Шпівак: «Bisher war es aufregend, jetzt wird es dramatisch» (Досі було захопливо, тепер стає драматично), інтерв'ю з обома Раєвськими, Die Zeit, 29/2011, 14 липня 2011 Ральф Нестлер: Eingriff in die menschliche Keimbahn: «Ein Moratorium ist absolut nötig» (Втручання в людську зародкову лінію: «Мораторій абсолютно необхідний»), інтерв'ю з Клаусом Раєвським, Der Tagesspiegel, 24 квітня 2015