Мікало́юс Константі́нас Чюрльо́ніс (; 22 вересня 1875, Варена — 10 квітня 1911, Пустельник-Мінський) — литовський художник і композитор; член об'єднання «Світ мистецтва» з 1911 року. Чоловік письменниці Софії Кімантайте-Чюрльонене.

Життєпис Народився року в місті Варені (нині Алітуський повіт Литви). З 1877 або 1878 року жив у місті Друскінінкаї, де його батько був органістом. Грі на фортепіано навчив батько. Протягом 1889—1891 років навчався в музичній школі у маєтку Плунге, у 1892—1893 роках грав на флейті у оркестрі князя Міхаїла ОгінськогоMikalojus Konstantinas Čiurlionis / Visuotinės lietuvių enciklopedijos kodas. , почав складати музику, писати картини.

У 1894—1899 роках вивчав музику у Варшавському музичному інституті на класах фортепіано Томаша Бжезицького, А. Сигетинського та у класі композиції Зиґмунта Носковського; у 1901—1902 роках — в Лейпцизькій консерваторії по контрапункту в у Соломона Ядасона, композиції — у Карла Райнеке. 1902 року повернувся до Варшави, давав уроки музики та одночасно протягом 1902—1903 опановував живопис в малювальній школі Яна Каузика та у 1904—1906 роках у художньому училищі у Казимира Стабровського у Варшаві.

До 1906 року працював у Варшаві, 1906 року відвідав Прагу, Відень, Дрезден, Нюрнберг, Мюнхен. У 1907—1908 роках працював у Вільнюсі, де керував хором «Канклес», записував мелодії литовських народних пісень; у 1908—1909 роках — у Санкт-Петербурзі, з 1909 року — у Литві та Польщі.

Постійна робота без перерв і матеріальні нестатки втомили Чюрльоніса — у 1909 році психіатр діагностував у митця нервове виснаження. Останні кілька місяців життя провів у санаторії «Червоний Двір» неподалік Варшави (місто Пустельник, нині частина міста Маркі). Однак навесні 1911 року захворів на пневмонію і помер року. Похований у Вільнюсі на цвинтарі Расу.

Творчість За своє життя створив близько 400 музичних п'єс, 300 картин, а також безліч літературних творів, віршів. Вперше експонував свої роботи в Варшаві в 1905 році. У 1906 році його роботи виставляються на виставці учнів Варшавського художнього училища в Санкт-Петербурзі. Один з ініціаторів і учасників першої литовської художньої виставки в у Вільнюсі в 1907 році.

Восени 1908 року в Санкт-Петербурзі за сприяння Мстислава Добужинського увійшов до кола художників, що пізніше утворили об'єднання «Світ мистецтва».

Образотворча Створював картини (пастель, темпера), графічні роботи (флуоресцентні відбитки, малюнки тушшю, олівцем, плакати, обкладинки книг, віньєтки). Сприяв символізму та югендстилю, був представником періоду кінця століття. Один із піонерів абстрактного модерну в Європі. Більшість картин художника розміщені в Національному художньому музеї імені Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса у Каунасі. Його творчість вплинула на сучасну литовську культуру.

Написав близько 300 творів, в дусі модерну і ар нуво що поєднують вплив символізму з елементами народного декоративно-прикладного мистецтва, цитатами і ремінісценціями з японської, єгипетської, індійської культур і прагнення до синтезу мистецтв і пошуків аналогій музики і образотворчого мистецтва. Серед робіт:

«Мир» (1903—1904); «Гімн» (1906); «Новини» (1904—1905); «Надія» (1904—1906, пастель; автопортрет); «Істина» (1905, пастель); триптих «Казка» (1907, папір, темпера); «Казка королів» (1907, папір, темпера); «Казка про замок» (1909, папір, темпера); «Жемайтські хрести» (1909, папір, темпера); цикли «Похоронна симфонія» (1903); «Потоп» (1904); «Пара» (1904—1905); «Сотворення світу» (1904—1906); «Знаки зодіаку» (1907, папір, темпера); «Зима» (1907, папір, темпера); «Весна» (1907, папір, темпера); «Соната сонця» (1907, папір, темпера); «Соната весни» (1907, папір, темпера); «Соната моря» (1908, папір, темпера); «Соната зірок» (1908, папір, темпера). </div>

Соната весни <small>«Алегро»<small>«Анданте»<small>«Скерцо»<small>«Фінале»

Картини поза циклами <small>«Минуле»<small>«Корабель. Хмари»<small>«Хрести Жемайтії»<small>«Примор'я» Один із організаторів Першої литовської художньої виставки.

Музична Автор перших литовських симфонічних поем «У лісі» (1900—1901) і «Море» (1903—1907), увертюри для симфонічного оркестру «Кястутіс» (1902), кантати для хору і симфонічного оркестру «De profundis» (1899), струнного квартету, творів для хору а капела на тексти псалмів. Записав і обробив понад 60 литовських народних пісень. Склав понад 200 творів для фортепіано (прелюдії, варіації, «пейзажі», твори для струнного квартету і органу).

Літературна Літературних творів митця збереглося небагато. Створив ліричні інтерпретації, «Листи до Девдоракелюса», «Казку», «Сонату» та афоризми; разом із Софією Кімантайте-Чюрльонене у 1910 році написав та уклав книгу мистецьких есеїв у Литві. У ній та в інших виданнях він наголошував на необхідності базування литовського професійного мистецтва на національних народних художніх традиціях та описував деякі особливості литовських народних пісенних мелодій. Збереглося його листування.

Вшанування

з 1921 року у Каунасі знаходиться Національний художній музей імені Чюрльоніса; з 1940 по 1944 рік у Литві, а з 1944 по 1991 рік та за кордоном діяв Литовський художній ансамбль Чюрльоніса; ім'я Чюрльоніса носить заснована в 1945 році Національна школа мистецтв у Вільнюсі, єдина в Литві школа мистецтв з повним 12-річним циклом навчання; з 1957 року у Чикаго діє Художня галерея імені Чюрльоніса; з 1963 року в Друскінінкаї діє меморіальний будинок-музей Чюрльоніса (філія музею в Каунасі); з 1965 року проводится Конкурс імені Чюрльоніса (міжнародний з 1991 року), а з 1995 року є членом Всесвітньої федерації музичних конкурсів; з 1968 року працює квартет Чюрльоніса, який змінив кілька складівČiurlionio kvartetas / Visuotinės lietuvių enciklopedijos kodas. ; 1975 року, до 100-річчя митця, пошта СРСР випустила поштову марку номіналом 4 копійки із його зображенням та фрагментом його картин; 1975 року в Друскінінкаї встановлено бронзовий пам'ятник митцю (скульптор Владас Вільджюнас, архітектор Рімантас Дічюс)Друскининкай. Варенский р-н. Памятник М. К. Чюрлёнису // Памятники искусства Советского Союза. Белоруссия. Литва. Латвия. Эстония. Справочник-путеводитель. Москва. Искусство. Эдицион. Лейпциг. 1986. С. 407 .; у 1975—1976 роках, до сторіччя з дня народження Мікалоюса Чюрльоніса, вздовж дороги Варена — Друскінінкай (Дорога Чюрльоніса), під керівництвом скульптора Степонаса Шараповаса, створено меморіальний ансамбль дерев'яних скульптур та дахових стовпів, які прикрашені рельєфними орнаментами та фігуративними композиціями на мотиви народних пісень та казок, стилізованих знаків зодіаку, зображень, близьких до творчості Чюрльоніса; у 1985 році Йонас Вайткус зняв фільм «Зодіак» про Мікалоюса Чюрльоніса. Григорій Гладій виконав головну роль, а Майя Плісецька — роль Музи митця; 5 жовтня 1987 року у Каунасі засноване Товариство Чюрльоніса — асоціацію, що об'єднує знавців та любителів творчості митцяČiurlionio draugija / Visuotinės lietuvių enciklopedijos kodas. ; у 1995 році, до 120-ї річниці з дня народження митця, Банк Литви випустив срібну пам'ятну монету номіналом 50 литовських лит з його портретом на реверсіCoin dedicated to the 120th birth anniversary of M. K. Čiurlionis / Lietuvos bankas. ; з 2003 року в Друскінінкаї проводиться міжнародний фестиваль мистецтв «Друскінінкайське літо з Мікалоюсом Чюрльонісом»; у 2019 році офіційно відкрито Дорогу Чюрльоніса (перший проєкт Литовської національної програми культурних доріг), метою якого є актуалізація місць життя та творчості митця.

Примітки

Література