Март Лаар (; 22 квітня 1960) — естонський політик та історик, прем'єр-міністр країни з 1992 до 1994 та з 1999 до 2002 року. Визначний тим, що протягом свого терміну зробив значний внесок у розвиток швидкого економічного дива в Естонії протягом 1990-х років.

Життєпис Закінчив Тартуський університет 1983 року й отримав ступінь магістра при тому ж університеті 1995. Працював учителем історії в Таллінні. Лаар є головою партії Союз Вітчизни. Будучи політиком, Лаар написав кілька книг з історії Естонії та Росії. Був головою Ради істориків при Фонді Естонської Спадщини, Товариства за збереження естонської історії й Товариства естонських студентів.

За час перебування при владі було відновлено право власників на приватну власність, націоналізовану 1940 року, а також вжито спроб щодо продажу іноземному капіталу двох найбільших у республіці підприємств: електростанції у Нарві та Естонської залізниці. За врядування Лаара було ухвалено закони про громадянство, про іноземців, про вибори та про реформу загальноосвітньої школи.

Март Лаар був членом спільноти Монта Пелевіна.

Разом з Вацлавом Гавелом, Філіпом Димитровим, Арпадом Генцом, Петром Пітхартом та іншими лідерами перехідного періоду брав участь у Міжнародному демократичному комітеті, що був проведений на Кубі.

У квітні 2008 року був нагороджений міжнародною премією Мілтона Фрідмана за проведення реформ в Естонії.

З травня 2006 року Март Лаар працював у Тбілісі як радник з реформ на громадських засадах президента Грузії Міхеїла Саакашвілі.

У квітні 2011 року Март Лаар обійняв посаду Міністра оборони в уряді на чолі з Прем'єр-міністром Андрусом Антипом до його відставки з причин погіршення стану здоров'я у травні 2012 року.

18 лютого 2012 року у пана Марта стався серцевий напад, і він пішов у відставку як Міністр оборони через 3 місяці. До жовтня 2012 року Март Лаар зник з очей публіки, але повідомлялося згодом, що він поступово одужує.

Цікаві факти Мартін Лаар зізнався, що перед тим, як стати Прем'єр-міністром, єдиною прочитаною ним книгою з економіки була «Свобода вибору» Мілтона Фрідмана. Музей «Будинок терору» в Угорщині нагородив Марта Лаара премією «Петефі» в 2011 за його внесок у проливанні світла на злочини комунізму.

Примітки

Джерела Блог Марта Лаара