Лі Чже МьонЛі Чже Мьон — новий лідер Південної Кореї: що обіцяв і як став президентомУ Південній Кореї склав присягу новий президент Лі Чже Мьон або Лі Дже Мьон (, ; ) — південнокорейський політик і юрист, президент Південної Кореї з 4 червня 2025 року. Раніше обіймав посаду шостого губернатора провінції Кьонгі з 2018 по 2021 рік, лідера Демократичної партії та члена Національних зборів від округу Кєян з 2022 по 2025 рік.

Народившись у бідній родині в Андоні, Лі після закінчення початкової школи став робітником на заводі й отримав інвалідність через виробничу травму. Він отримав атестат про середню та повну загальну середню освіту і навчався в , де здобув ступінь юриста у 1986 році. Як юрист з прав людини та трудового права, Лі разом з Мінбьоном організував та виступив за відкриття нової лікарні в місті Соннам.

Лі пішов у політику у 2005 році й безуспішно брав участь у кількох виборах. Він був обраний мером міста Соннам у 2010 році й переобраний у 2014 році. Вперше балотувався на посаду президента у 2017 році, програвши номінацію від Демократичної партії Мун Чже Іну. Лі подав у відставку з посади мера у 2018 році, щоб успішно балотуватися на посаду губернатора провінції Кьонгі; він залишив посаду губернатора у 2021 році. Лі балотувався на посаду президента у 2022 році, вигравши партійну номінацію, але з невеликим відривом програвши Юн Сук Йолю з Партії народної влади на загальних виборах.

У січні 2024 року . У листопаді його визнали винним у порушенні Закону про вибори державних службовців за неправдиве заперечення свого зв'язку з Кім Мун Кі, колишнім керівником корпорації розвитку «Соннам», під час президентської кампанії 2022 року. Під час кризи воєнного стану в Південній Кореї у 2024 році Лі привернув міжнародну увагу тим, що переліз через огорожу будівлі Національних зборів і задокументував цю подію в прямому ефірі. Згодом він відіграв важливу роль в організації . Після припинення повноважень Юна Конституційним судом Кореї, Лі провів третю кампанію за посаду президента у 2025 році, перемігши номінанта від ДПК і перемігши номінанта від СН Кім Мун Су на загальних виборах.

Раннє життя

Лі народився в Андоні, Південа Корея, п'ятою дитиною в сім'ї з семи дітей. Його народження скоріше відбулося близько 8 грудня 1963 (22-й або 23-й день 10-го місяця в корейському місячному календарі), але через те, що його батько зареєстрував народження пізніше, то офіційною датою народження записали 22 грудня 1964.

Лі зростав у бідності та часто не пропускав соціальну активність, бо його батьки не мали коштів на них, тому покладалися на підтримку вчителів школи, які залучали до екскурсій і громадських заходів. Він зазначав, що його улюбним методом проводити вільний час була робивляв з друзям вздовж струмка.

Його табель першого класу описував його як упертого, зазначаючи, що його оцінки є середніми та він добре ладить зі своїми однокласниками. Після початкової школи — коли середня і старша школа не фінасувалася за державні кошти — грошові втрати в азартних іграх його батька вичерпали сіймейний бюджет, а тому він покинув Андон в пошуках роботи.

Дитина-працівник на фабриці Сім'я Лі переїхала до Соннаму, створеного за час правління президента Пак Чон Хі для переміщення фабрик за межі Сеула. Соннам населяли переважно бідні люди, що були змушені переїхати туди урядом.

Як і інші діти з бідних сімей, Лі працював на фабриці з виготовлення намист ручної роботи замість відвідування середньої школи. Коли фабрика збанкротувала, то він знайшов роботу в Dongma Rubber. Через те, що був неповнолітнім, то він працював під псевдонімами. Працюючи там, Лі пошкодив свій палець.

Після першої травми, Лі покинув Dongma Rubber та почав працювати на Daeyang Industry. Там, індустріальний прес розчавив його зап'яний суглоб, спричинивши другу травму. Травма не лікувалася, що спричинило постійну інвалідність. Пізніше він був звільнений від проходження та офіційно визнаний особою з інвалідністю is.

Працюючи на Daeyang Industry, Лі бачив учнів у шкільній формі та вирішив отримати вищу освіту. Він записався на приватні уроки, щоб підготуватися до іспиту еквівалетності. У 1978 успішно здав іспит еквівалетності середньої школи та отримав атестат про завершення середної школи. У 1981 він успішно здав іспит еквівалетності старшої школи та отримав атестат про завершення старшої школи.

Лі зазначав, що його власний досвід сильної бідності надихнув його на власну політичну філософію «придушення сильних, допомога слабким» (), яка намагається приборкати привілегії та ексцеси сильних та допомокти набіднішим членам суспільства.

Адвокат цивільного права Завдяки своїй оцінці на вступних іспитах, Лі вступив до Колоджу права Університету Чун'ан за стипедією. У 1986 по завершеню коледжа, він успішно здав адвокатський кваліфікаційний іспит та вступив до Навчально-наукового юридичного інституту на два роки, щоб приєднатися до адвокатури. Він протестував проти авторитарного режиму Чон Ду Хван. Спершу планував стати суддею чи прокурором заради престижу та платні, але надихнувся лекцією Но Му Хьоном стати адвокатом з прав людини і труда, як і Но та Мун Чже Ін. Він розпочав свою практику в Соннамі.

Після відкриття власного адвокатського офісу, Лі займався трудовими правами і правами людини разом із адвокатською організацією , працюючи з головами трудових консультативних центрів в Інчхоні та Кванджу. У 1995 він розпочав громадянський рух як засновник «Асоціація громадян Соннаму». Отримав славу як адвокат і соціальний активіст відносно до справи про пільговий продаж «Park View», до розслідування припускало коропцію в нагородженні урядовців будівельними дозволами та пільговими продажами нерухомості в .

На початку 2000-х дві загальні лікарні в Соннамі закрилися і Лі розпочав рух за створення нової муніципальної лікарні. Міська рада, яка тоді керувалася Партією великої країни, відхилила ініціативну постанову мешканців лише за 47 секунду. Група Лі протестувала проти ради і він розшукувався за перешкоджання офіційним обов'язкам держслужбовція. Пізніше він зрозумів, що не може смінити суспільство через соціальні рухи, а тому вирішив вступити до політики.

Ставлення до України Під час президентських дебатів, що відбулися 25 лютого 2022 року, Лі Чже Мьон заявив, що Володимир Зеленський, «якому бракує знань у політиці та дипломатії, спровокував Росію. Президент України несе відповідальність за початок війни».

На теледебатах Лі описав вторгнення як таке, що «знаходиться на іншому кінці Землі й не має до нас ніякого відношення», але попередив про економічні наслідки для Південної Кореї під час нестабільності. «Чого не повинні робити політичні лідери, так це розпалювати військову кризу», — сказав він. «Що повинні робити політичні лідери, так це зберігати мир, мої співвітчизники-корейці».

Ці висловлювання викликали значну критику як у Південній Кореї, так і за її межами. Багато хто вважав їх недоречними та такими, що перекладають провину за агресію з Росії на Україну. У відповідь на обурення громадськості Лі Чже Мьон пізніше висловив «глибокий жаль» з приводу вторгнення Росії та наголосив на необхідності поважати суверенітет України.

Нагороди Національні нагороди : Кавалер Великого Ордена «Мугунхва» (4 червня 2025) (як Президент Південної Кореї) : Кавалер Ордена «За заслуги у створенні держави» (4 червня 2025) (як Президент Південної Кореї)

Особисте життя Лі одружений з з 1991; обоє вперше зустрілися в серпні 1990. Вони мають двох дітей.

Лі має інвалідність щодо своєї руки та зареєстрований як особа з інвалідністю.

Авторські книги

Коментарі

Примітки