Арту́р Ґрі́ффіт () або Арт О'Ґріофа (;  — ) — ірландський журналіст, політичний діяч, один із засновників партії Шинн Фейн, президент Ірландської Вільної держави (1922).

Артур Ґріффіт був співзасновником і головою організації Шинн Фейн, створеної в 1905 році, а також очолив повстання супроти Великої Британії в 1919—1921 роках. Належав до засновників повстанського ірландського парламенту в 1919 році. Того ж року став віцепрезидентом новоствореної республіки. Стояв на чолі ірландської делегації, що провадила переговори щодо англо-ірландського договору 1921 року, на основі якого постала Вільна Ірландська Держава. З неохотою погодився на поділ Ірландії та статус домініону. Радикали з Ірландської Республіканської Армії не схвалили цих умов, що призвело до вибуху громадянської війни. В 1922 його було обрано президентом Вільної Ірландської Держави. Помер унаслідок серцевого нападу через декілька місяців після початку виконання обов'язків президента.

Расові погляди

Погляди на євреїв Як редактор газети «», Гріффіт зайняв позицію «антидрейфусарда», написавши в 1899 році статтю на захист засудження «єврейського зрадника» Дрейфуса; звинувативши дублінську пресу в тому, що вона «майже повністю складається з єврейських ганчірок»; та засуджуючи

В інших редакційних статтях у газеті «United Irishman» Гріффіта того року висловлювалась стурбованість щодо змови, де «єврейський капіталіст взяв під контроль брехливу «Пресу цивілізації» від Відня до Нью-Йорка і далі», і робився висновок: «ми знаємо, що всі євреї майже напевно стануть зрадниками, якщо їм випаде така нагода». Наприкінці 1899 року газета «United Irishman» опублікувала статтю Гріффіта, в якій зазначалося: «У попередні роки я часто заявляв, що трьома злими впливами століття були пірат, масон і єврей». Антисемітизм, який можна було знайти на сторінках «United Irishman» під час редакторської роботи Гріффіта, вважається одним із факторів, що сформував різні аспекти «Улісса» Джойса, особливо в епізоді «Циклоп».

У 1904 році в газеті була опублікована стаття на підтримку , організованого місцевим священиком, у якій заявлялося, що

Гріффіт, очевидно, не знав, що євреї Лімерика мало займались або взагалі не займалися лихварством чи подібною практикою. «United Irishman» також публікував статті , які містили антисемітські настрої, поширені в Ірландії того часу.

У цей час у статті в газеті «United Irishman» також висловлювалися позитивні погляди на сіонізм;

і виключена з цієї критики була

З 1904 року і до своєї смерті Гріффіт практично нічого не написав, що можна було б витлумачити як антисемітське. Історик Колум Кенні пише, що «мислення Гріффіта розвивалося», що свідчить про «радикальний зсув» у його журналістиці. Вже в 1903 році він підтримав кандидатуру радника від Тверезості та Лейбористської партії , єврея, на обранні до Дублінської корпорації. У 1909 році він написав схвальну статтю в Шинн Фейн про внесок євреїв у європейську цивілізацію, а в журналі «Національність» 1915 року він висловив критику за те, що вона стверджувала, що євреїв слід заборонити обіймати державні посади. У виданні Гріффіта «Ножиці та клей» було опубліковано три окремі статті зі співчуттям до єврейських жертв східноєвропейських погромів, а в 1915 році його журнал «Nationality» опублікував статтю, в якій захищав англійського єврея : «Нам невідомий жодний ірландський націоналіст, який би заперечував проти сера Метью Натана через релігію, яку він сповідує, або який би дотримувався переконання, що ірландський єврей не повинен мати права обіймати будь-яку посаду, яку він був би компетентний обіймати в ірландському уряді».

Гріффіт був близьким другом єврейського адвоката , який захищав багатьох членів ІРА у військових судах під час Ірландської війни за незалежність, а також служив чиновником у та суддею під час війни. Серед інших єврейських друзів були доктор Едвард Ліпман, Джейкоб Елян та доктор . Нойк і Соломонс були серед групи друзів, які купили будинок для Гріффіта, коли він одруживсяManus O'Riordan, Citizens of the Republic, Jewish History in Ireland , Dublin Review of Books, Summer 2007.

Погляди на інші раси Гріффіт мав расистські погляди щодо чорношкірих; у передмові до видання «Тюремного журналу» Джона Мітчела 1913 року, Гріффіт стверджував, що «ірландському націоналісту, який відмовляється визнати негра своїм рівним у правах, не потрібні жодні виправдання».

Однак, перебуваючи в Південній Африці, він виступав проти експлуатації чорношкірих білими та висловлював схвалення тому, що російсько-японська війна, яка призвела до поразки Росії, зруйнувала «престиж білого обличчя» в Індії. Тим часом газети Гріффіта, «United Irishman» та «Sinn Féin», співчутливо висвітлювали діяльність індійських націоналістів, Гріффіт був особливо зацікавлений рухом свадеші в Індії.

Примітки

Посилання

Arthur Griffith, Michael Collins (dual memorial volume) available from the Digital Library@Villanova University Arthur Griffith 1872-1922 // BBC home