Валенти́н Григо́рович Федоре́нко (12 червня 1935, Вознесенськ —5 квітня 2020, Київ) — фахівець у галузі організації будівництва, доктор економічних наук (1991), професор (1992), заслужений діяч науки і техніки України (2006), майстер спорту з вітрильного спорту (1971), перший віцепрезидент Спілки будівельників України (1991), почесний президент Федерації вітрильного спорту України (1992), ректор Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України.
Біографія Народився 12 червня 1935 року у Вознесенську.
У 1958 році закінчив Одеський інженерно-будівельний інститут. З 1958 по 1962 рік працював на шахті в м. Караганда. У 1962 році закінчив вищі академічні курси при Військово-повітряній академії ім. Можайського.
З 1965 по 1969 — заступник керівника тресту «Луганськжитлобуд». З 1969 по 1974 — начальник обласного управління будівництва Ворошиловградського облвиконкому народних депутатів. З 1975 по 1981 — завідувач відділу Ворошиловградського обкому КПУ.
З 1981 по 1993 — голова профспілки будівельників і робітників промисловості будівельних матеріалів України. З 1992 року — професор кафедри організації і управління будівництвом Київського університету будівництва і архітектури.
Помер 5 квітня 2020 року в Києві.
Наукова робота Сфера наукових інтересів: розроблення теоретичних і економічних процесів у господарстві, прогнозування кон'юнктури ринку в окремих галузях економіки, удосконалення системи керування та державного регулювання будівельного комплексу України.
Був радником комітету з науки і освіти Верховної Ради України, членом Національного олімпійського комітету України. Брав активну участь в будівництві найбільших в СРСР будов: доменних печей у Кривому Розі та Алчевську, прокатного стану «3000» на заводі «Азовсталь» в Маріуполі, будівництві ракетного полігону «Байконур» і т. д.. Був головним редактором науково-практичного журналу «Економіка та держава» і «Ринок праці та зайнятість населення».
У 1983 році захистив кандидатську, а в 1992 році — докторську дисертацію. Автор 430 наукових праць в галузі інвестицій та економічного прогнозування, засновник напряму економічної науки — інвестознавства. Підготував 2 докторів економічних наук, 12 докторів економіки, 18 докторів філософії в економіці, 5 кандидатів економічних наук. Був членом Експертної ради ВАК України.
Основні праці За ЕСУ:
Інвестиційні процеси в промисловості України. — К., 2001; Шляхи підвищення інвестиційної діяльності в Україні. — К., 2003; Економічні та організаційно-правові аспекти іноземних інвестицій в Україні. — Ірпінь, 2004 (співавтор); Інвестиційно-інноваційний розвиток промисловості України. — К., 2009; Управління містобудівними процесами в регіонах: теорія, методологія та практика реалізації. — Л., 2009 (співавтор); Інвестиційно-інноваційний розвиток підприємницької діяльності в Україні. — К., 2019 (співавтор).
Нагороди
Майстер спорту з вітрильного спорту (1971); Заслужений діяч науки і техніки України (2006); Премія НАНУ імені В. Глушкова (1997); Премія ім. академіка М.мС. Буднікова; Міжнародна премія Платона; Золота медаль ім. М. Г. Туган-Барановського; 2 ордени «Знак Пошани»; 3 знаки «Шахтарська слава»; «Почесний будівельник Байконура»; «Почесний інвестор України»; «Відмінник освіти України».
Примітки
Джерела