Хронологія історії України

Доісторична доба Роки Події Доісторичні часи 1 млн р. до н. е. Палеоліт. Королевська стоянка первісної людини у Закарпатті 300 тис.р.до н. е. Датування стоянок людини на Дністрі (Сокіл), Дніпрі (Круглик), Сіверському Донці (Ізюм) 300—30 тис. р. до н. е. Середній палеоліт (мустьє) на території України: понад 80 стоянок 250—170 (100) тис.р. до .н. е. Дніпровське (максимальне) зледеніння: крижаний панцир по Дніпру просунувся до порогів. 75—10 тис. р. до н. е. Останнє зледеніння у Європі: льодовик просунувся до Полісся 35—9 тис.р. до н. е. Верхній палеоліт на території України; відомо декілька окремих археологічних культур (Межиріцька, Анетівська, Спіцинська, Молодовська, Бринзенська, Липська, Мізинська). Міграції первісних мисливців з заходу і півдня. Найгустіше населення — на Дністрі, біля Дніпрових порогів і у південному Криму. 9—6 тис. р. до н. е. Мезоліт на території України. Кукрецька, Кудлаївська, Гребениківська, Донецька, Рудоострівська, Пісочнорівська та інші археологічні культури. 6—4 тис. до н. е. Неоліт на території України. Буго-Дністровська, Сурська культура, Дніпро-Донецька, Азово-Дніпровська та ін. культури. 4—3 тис. до н. е. Енеоліт на території України. Трипільська, Середньостогівська та ін. культури. Будівництво трипільцями перших міст, з населенням до 46 000 мешканців. 3—1 тис. до н. е. Бронзова доба. Ямна культура, Катакомбна культура, Кемі-обінська, Східнотшинецька, Комарівська, Зрубна, Сабатинівська, Білогрудівська, Чорноліська та ін. культури. 1100—200 рр. до н. е. Культури залізної доби на території України: Зарубинецька культура, Кизил-кобінська, Лужицька культура, Скіфська, Сарматська, Юхнівська та ін. археологічні культури залізної доби

Антична доба Античні часи 1250—700 рр. до н. е. Кімерійці у Північному Причорномор'ї, таври у Криму. Заснування близько 1250 року до н. е. у гирлі Інгулу міста кімерійців. 700—300 рр. до н. е. Скіфи у Північному Причорномор'ї. Ймовірно, їхня «столиця» — Метрополь — нині Кам'янське городище біля сучасного Енергодара на Дніпрі. відомі також їх величезні городища на Полтавщині (Більське городище — Гелон), Поділлі, Київщині. 647 до н.е. Заснування 1-ї грецької колонії у Північному Причорномор'ї — Борисфеніди у гирлі Дніпра. бл. 600 до н.е. Заснування греками Ольвії та Пантікапея бл.550 до н.е. Заснування Феодосії та Керкінітиди у Таврії 528 до н.е. Заснування гераклейцями Херсонесу 513 до н.е. Невдалий похід Дарія І на скіфів (Скіфи уникали головної битви, виснажуючи персів дрібними сутичками і нападами). 502 до н.е. Заснування Тіри (Офіусси) — нині Білгород-Дністровський. За відомостями ЮНЕСКО, Білгород-Дністровський входить до десятки найдавніших міст Землі безперервного існування 480 до н.е. Об'єднання грецьких поселень на Боспорі Кімерійському у Боспорське царство під зверхністю Пантикапея. Археанакт засновує царську династію. 438 до н.е. У Боспорському царстві до влади приходить Спарток, який засновує нову династію. 434 до н.е. Договір про дружбу між Афінами та Боспорським царством 421 до н.е. Ще одна ймовірна дата заснування Херсонесу Таврійського — як колонії Гераклеї. бл. 385 до н.е. Феодосія потрапляє до складу Боспорського царства після її облоги царем Левконом l. Також під владу царства підпадає Керченський півострів. 331 до н.е. Зопіріон, полководець Александра Македонського, рушив з військом через Дунай з метою підкорення народів у Північному Причорномор'ї. Ймовірно, намагався здобути Ольвію і оточив її. Був розбитий скіфами та ольвіополітами і загинув. сер. ІІІ ст. до н. е. Сармати поступово витискають скіфів з Причорноморських степів до Таврії. Скіфські поселення залишились і на Нижньому Дніпрі. III ст. до н. е. — І ст. н. е. Зарубинецька культура у Середньому Подніпров'ї 291 до н.е. Гети перемогли Лісімаха бл. 284 до н.е. Кельти в Західній Україні і Бессарабії. 108—107 до н. е. Цар Боспору Перісад V заповідає своє царство Понту, що викликає повстання скіфів на чолі з Савмаком. Придушене за допомогою військ царя Понту Мітрідата VI Євпатора. 106 до н. е. Херсонес на деякий час приєднано до Боспорського царства 63 до н. е. Загибель царя Понту Мітрідата VI Євпатора у Пантикапеї в результаті бунту проти нього власного сина Фарнака. 48—20 до н. е. Правління у Боспорі Асандра. 47 до н. е. 2 серпня — перемога Юлія Цезаря над царем Боспора Фарнаком ІІ в битві при Зелі у Малій Азії. («Прийшов, побачив, переміг») 30 Тіра входить до складу Римської імперії. 38 Смерть боспорського царя Аспурга, родоначальника нової династії. На трон вступає його син Мітрідат ІІІ, якого було позбавлено влади братом Котісом за допомогою Риму. Початок римо-боспорської війни. бл.69 — 244 Римський гарнізон у фортеці Харакс (біля сучасної Ялти). Також відомі римські гарнізони І — III ст. у Ольвії, Тірі, Херсонесі, сучасній Балаклаві. 101 Загибель у засланні 3-го Папи Римського Климента I — ймовірно, у Херсонесі. І — II ст. Спорудження римлянами у південній Бессарабії захисних валів («Троянові вали») поч. ІІІ ст. Територію Правобережної України займають германські племена готів, які просунулись з північного заходу (вельбарська культура). Витиснення сарматів. Готська держава Ойум; створення Зміївих валів. Черняхівська культура — ймовірно, різноетнічний племінний союз у Правобережній Україні, на Полтавщині, у Молдові та східній Румунії на чолі з готами. 238—270 Скіфські (Готські) війни: низка військових походів варварів на чолі з готами з Північного Причорномор'я на римські землі на Балканах і приморські міста Малої Азії та Греції. 238 Перше готське нашестя на дунайські провінції Риму (племена карпів). 248 Спільний похід готів і тайфалів на Мезію 252 Готське нашестя на Балкани 256 Готське нашестя на Малу Азію (258 р.?) 267 Готське вторгнення в Малу Азію і Грецію, в якому брало участь близько 320 тис. воїнів. 268 Набіг готів на Салоніки, їх розгром імператором Галлієном. Римські легіони залишають Дакію (або 271 р.). бл.270 Готи руйнують причорноморські грецькі міста у тому числі і Ольвію. 289 Війна імператора Діоклетіана з сарматами 291 Війна готів і тайфалів проти вандалів і гепідів 292 Війна Діоклетіана з сарматами 306 Костянтин стає одним з соправителів Римської імперії 324 Костянтин стає єдиним імператором Римської імперії (помер 337 р.)325 Імператор Костянтин Великий скликає у Нікеї 1-й Вселенський собор: християнство стає у Імперії державною релігією.337 Передові загони гунів досягли Донубл.350—376 Правління готського вождя Германаріха (Ерманаріха)бл.360 Алани підкорені гунамибл.362 Боспор підкорено Германаріхомбл.365 Війна Германаріха проти слов'ян, в результаті якої їх частина втікає на північ (з часом — на оз. Ільмень)бл. 373—376 Алано-готська війна. бл.374 Війна готів з антами: загибель антського вождя Боза. 375 Еракська битва: алани розбили готів бл.375/376 (370?) Гунське нашестя. Розгром готів і їх втеча на захід. Вестготи (везиготи) за згодою римської адміністрації поселяються на Дунаї (у Фракії) на правах конфедератів. В подальшому підіймають антиримські повстання, виходять з-під контролю Імперії і починають військові рейди по її землях, що врешті решт призводить до краху Рима у 476 р. і створенню у Західній Європі 2-х готських та інших варварських королівств. 378 Гуни перетинають Керченську протоку. Кінець Боспорського царства. 395 Остаточний розподіл Римської імперії на Західну і Східну (Візантійську)420 Гуни закріплюються у Паннонії і починають загарбницькі походи по Європі434 Облога гунами Константинополя451Битва на Каталаунських полях (після 20 червня 451 року), в якій війська Західної Римської імперії під керівництвом полководця Аеція в союзі з армією Тулузького королівства вестготів зупинили навалу коаліції варварських племен гунів і германців під проводом Аттіли на Галлію. 453 Смерть вождя гунів Аттіли (406—453). Розпад держави гунів. 482 Легендарна дата заснування Києва братами Києм, Щеком, Хоривом та сестрою Либіддю. Одна з версій походження назви міста — від імені одного з готських вождів (Кніва)

Доба раннього середньовіччя VI століття 527—565 Правління у Візантії імператора Юстиніана І, при якому, зокрема, було споруджено (або відновлено) низку укріплень у Таврії.545 Анти стали союзниками Візантії проти «гунів» (і кутригурів)548 Перше відоме вторгнення слов'ян на Балкани бл.558 Нашестя аварів 558—559 Вторгнення булгарського хана Забергана до Фракії. під час якого булгари дійшли до Константинополя. 560—570 Закріплення аварів у Паннонії, яку вони зробили осередком своїх набігів на Європу. 562 Авари у Добруджі565Авари у Тюрингії565—578 Після смерті Юстиніана в Константинополі царює Юстин ІІ (565—578 рр.)568Авари перемогли гепідів на Дунаї, після чого повністю заволоділи Паннонією; разом з гепідами Паннонію залишили і переселились до Італії лангобарди, сармати і булгари. 576 Взяття Боспору військами Тюркського Каганату. Занепад Боспорського царства. 581 Облога Херсонесу тюрками. Остаточний розпад Боспорського царства на дрібні колонії. 588-600 Розподіл Тюркського каганату на Східний і Західний VII століття610—641Візантійський імператор — Іраклій бл. 625 Утворення Хозарського каганату626 Облога Константинополя аварами та слов'янами632—665Хану Кубрату вдалося об'єднати два провідних булгарських племені кутригурів і утигурів у єдину державу створивши потужну конфедерацію. Хан Великої Булгарії Кубрат бл.650 Булгарська орда хана Аспаруха відкочувала з Приазов'я до Буджаку. Угри з Північного Кавказу перекочували на Дон і Сіверський Донець. 655 Імператор Констант ІІ (641—678) відправляє у Херсонес римського папу Мартіна у заслання. 668 Розпад Великої Булгарії; її племена на чолі з синами померлого Кубрата розселяються на Волгу, Північний Кавказ, Дунай. 680 Булгари (хан Аспарух) перемогли візантійську армію і закріпилися на Нижньому Дунаї, де утворили свою державу. Угри поселились між Доном та Дніпром в межах Хозарського каганату 695 Імператора Юстиніана ІІ повалено і заслано у Херсонес.бл.700 Угри закріплюються на Сіверському Донці. VIII століття 717—741 Правління у Візантії імператора Лева ІІІ Ісавра.730 Едикт Лева ІІІ проти іконошанування.741—775 Правління у Візантії імператора Костянтина Vбл.787—790 Захоплення області і міста Дорос в Таврії хозарами. Антихозарське повстання в Кримській Готії на чолі з єпископом з Партеніту. бл. 787—790 Похід дружини Бравліна з «Новагорода» на Судак у Таврії (Даний факт відомий лише з одного історичного джерела). 796 (805) Знищення Аварського каганату у Паннонії франками

Давньоруська доба

Утворення князівства русів ІХ століття 829—842 Феофіл (візантійський імператор) 830 Угри вийшли з підпорядкування Хозарського каганату, після чого переселились до Бессарабії 838 Перше відоме руське посольство з'явилось у Константинополі 841 Заснування у південній Таврії візантійської феми Кліматів — Херсона. 842—867 Візантійський імператор Михайло ІІІ П'яниця.859Сіверяни починають сплачувати данину хозарам 860 (або 866) Похід русів (Аскольд?) на Константинополь. Перший русько-візантійський договір.