«Телефон завжди дзвонить двічі» — французька кінокомедія 1985 року, знятий режисером Жан-П'єром Верньє.
Сюжет У тінях міських вулиць, оповитих туманом невизначеності, розгортається історія, де кожен крок може стати останнім. Головний герой, приватний детектив, на ім'я Марк Елбікон, занурюється в похмуру атмосферу, спричинену серією жорстоких вбивств. Вбивця, який залишає свої зловісні «підписи» на лобах жертв у вигляді телефонних набірних дисків, створює загадку, яку необхідно розгадати. Ці диски, будучи символами втраченого зв'язку і самотності, стають не тільки доказом, а й похмурим передвістям. У пошуках відповідей, Марк стикається з пастками, які він не міг передбачити, і з кожним новим кроком вважає своє життя ризиком.
Щоб розплутати цей складний клубок, Елбікон не залишається сам. Він звертається по допомогу до своїх друзів — Блекі, Франка, Гюго і Момо, об'єднуючи їхні сили для вирішення загадки. Їхня дружба і вміння працювати в команді стають ключовими в цьому непростому розслідуванні. Кожен із них привносить свої унікальні навички та бачення, що доповнює стратегію Марка. Моменти, коли вони обговорюють деталі, ставлять під сумнів свої переконання і страхи, створюють напругу, наповнюючи історію новим змістом. Об'єднавши зусилля, вони прагнуть не лише спіймати жорстокого злочинця, а й розкрити темні глибини людської душі, де ховаються найнесподіваніші таємниці.
У ролях
Дідьє Бурдон: Марк Ельбішон (Марсель Бішон), приватний детектив Сеймур Брюссель: Франк Потен, власник бару Бернар Кампан: Гюго Кампані, фотожурналіст Паскаль Лежитімус: Блекі, піратський радіоведучий Смеїн: Момо Жан-Клод Бріалі: комісар Клементин Селар'є: Аннабелла, співачка бару Анрі Курсо: доктор Кліппс, психіатр-ветеринар Франк-Олів'є Бонне: заступник комісара Мішель Константен: директор кінотеатру Даррі Коул: єгер Патрік Себастьян: сліпий чоловік Жан Янн: чоловік по телефону Мішель Галабрю: «Хрещена мати» Мішель Кремадес: оптик Жан Рено: права рука «Хрещеної матері» Мішель Тюго-Доріс: Жак, поліцейський Енні Саварін: перша жертва Стоун: мати Гюго Маріо Д'Альба: батько Гюго Монік Тарбес: мати на вулиці Жюлі Арнольд: акторка у порнографічному фільмі Домінік Пінон: пан Пішон, вчитель Ліонель Вітрант: співробітник служби безпеки Батист Шарден: дитина Максімільєн Гадефі: дитина Алін Мюло: Аннабелла в дитинстві Себастьян Персон: дитина Олів'є Реньо: дитина Йоро Сангаре: дитина Рене Лебрен: голос по радіо П'єр Репп: невпевнений свідок Корін Корсон: покоївка Бріджит Беллак: журналістка Мішель Делае: ''журналістка Валері Рожан: епізод Ерік Сіванян: епізод Ів Обер: епізод Серж Бовуа: епізод Клод Брюна: епізод П'єр Череметьєв: епізод Бернар Данієлу: епізод Ерік Гемон: епізод Філіп Дормоа: епізод Жан-П'єр Дравель: епізод Бернар Дюмен: епізод Жиль Дюменіль: епізод Фанні Фей: епізод Стефан Феррара: епізод Ален Хакім: епізод Олів'є Емон: епізод Жан-Лу Горвіц: епізод Патрісія Ую: епізод П'єр Жульєн: епізод Івон Легран: епізод Ерве Льюїс: епізод Жерар Пішон: епізод Джозіан Пінсон: епізод Рацеку: епізод Бернар Рігаль: епізод Франсуа Ростейн: епізод Ерік Таллієн: епізод Іван Тангуй: епізод Даян Тьєррі Міг: епізод Франсуа Віаур: епізод Жак Вінсі: епізод Тео Лежитімус: епізод
Знімальна група Режисер: Жан-П'єр Верньє Сценарій: Дідьє Бурдон, Сеймур Брюссель, Бернар Кампан, Паскаль Лежитімус, Жан-П'єр Верньє Продюсер: Андре Джауї Оператор: Робер Фресс Композитор: Крейг Річі
Посилання