Васи́ль Петро́вич Па́дох ( 12 травня 1880, Бонарівка, Стрижівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 9 червня 1919, Сливки, Станиславівський повіт, Станиславівська військова область, Західноукраїнська Народна Республіка) — український громадсько-політичний діяч, правник, доктор права, кандидат адвокатури, офіцер австро-угорської армії, діяч Західноукраїнської Народної Республіки. Під час Першої світової війни потрапив у російський полон. Після повернення 1918 року працював кандидатом в адвокати у Самборі, а з проголошенням ЗУНР став першим старостою Янівського судового повіту.
9 червня 1919 року Василя Падоха разом зі Степаном Сілецьким було вбито польськими жандармами поблизу села Сливки на Рожнятівщині. Спочатку його поховали у Сливках, а 1922 року перепоховали в родинному склепі Сілецьких у Самборі. За діяльність у період українських визвольних змагань та державотворчі заходи доби ЗУНР його відносять до діячів українського національно-визвольного руху початку XX століття.
Життєпис
Освіта і кар'єра Народився 12 травня 1880 року в селі Бонарівка у родині Петра Падоха (1840 — ?) та його дружини Єви Падох (Станчак). В родині було четверо синів та четверо доньок. У червні 1902 року закінчив Українську державну чоловічу гімназію у Перемишлі. Під головуванням делегата Крайової шкільної ради Едварда Харкевича успішно склав іспит зрілості (матуру) й отримав атестат з оцінкою «з хорошим успіхом».
Вищу освіту здобув на юридичному факультеті Львівського університету, після чого здобув ступінь доктора права. Проходив підготовку до адвокатської практики як концепієнт у містах Самбір та Янів на Львівщині. В серпні 1909-го року Василь Падох долучався до фінансової підтримки приватної руської гімназії в Яворові. У переліку пожертв на її потреби зазначено, що Василь Падох, який на той час проживав у Перемишлі пожертвував 3 корони.
20 травня 1911 року газета «Діло» повідомляла, що кандидат адвокатури Василь Падох шукав місце для проходження адвокатської практики у адвоката. На той час він проживав у Бонарівці, поблизу Стрижова над Вислоком.
У березні 1913 року Василь Падох був згаданий у газеті «Діло» серед осіб, яких закликали долучитися до збору коштів на потреби спортивного товариства «Україна». Зокрема, М. Фільц із Перемишля, пожертвувавши 2 корони, закликав до аналогічної пожертви доктора Василя Падоха із Самбора. У травні 1913 року Василь Падох долучився до збору коштів на допомогу голодуючим гуцулам. У переліку жертводавців, опублікованому в газеті «Діло», зазначено його внесок у розмірі 1 корони.
Військова служба Під час Першої світової війни служив офіцером в австро-угорській армії. Потрапив у російський полон і був інтернований до табору для військовополонених у Самарській губернії. У листі до Михайла Грушевського як одного з лідерів Центральної Ради від 28 березня 1917 року звертався з проханням про перевід українців-галичан з таборів полонених в українські губернії. Заради цього він був готовий проміняти свій фах правника на працю землероба, адже вважав, що і це буде для нього волею в Україні.
Період визвольних змагань Після повернення з полону у 1918 році працював у Самборі як кандидат в адвокати. У 1918 році став першим старостою Янівського судового повіту, утвореного в межах Городоцького повіту Львівської військової області Західноукраїнської Народної Республіки. Брав активну участь у громадському та політичному житті Львівщини.
9 червня 1919 року замордований польськими жандармами разом із Степаном Сілецьким в лісі поблизу села Сливки на Рожнятівщині. Стратою доктора Падоха займались солдати із 6-ї роти польської армії. Розстрільною командою керував капрал Кароляк. На початку похований у селі Сливки, у 1922 році перепохований родиною Сілецьких у їхньому родинному склепі в Самборі.
Родина Був одружений із донькою Івана Сілецького (1856—1919) — українського громадського діяча, професора учительської семінарії в Самборі (1895—1919). Згідно зі спогадами племінника Василя Падоха, доктора права і адвоката Ярослава Падоха, самбірське подружжя Падохів дітей по собі не залишило. Доля вдови Василя Падоха є невідомою.
Примітки
Джерела
Шкіль О. В Сливках вшанували українських урядовців загиблих в 1919 році. УПА Перегінськ, 17 листопада 2019.