Земпахська хартія () — головним чином військовий статут Старої швейцарської конфедерації, укладений 1393 року після успішних битв під Земпахом (1386) та Нефельсом (1388) підписантами Попівської хартії, а саме кантонами Урі, Швіц, Унтервальден, Люцерн, Цюрих і Цуг; до них долучилося ще троє нових учасників — Берн, Золотурн і Гларус.
Зміст Земпахська хартія регламентувала земський мир між союзниками, встановлювала порядок підняття прапорів, забороняла грабіж без попереднього дозволу командирів і вимагала справедливого поділу здобичі. Вона також закликала до поваги до монастирів і церков та до обережного ставлення до жінок, які не брали участі в бойових діях. Остання стаття забороняла міським і сільським кантонам починати війну, нехтуючи формальностями, передбаченими в союзних грамотах.
З правового й військово-історичного погляду Земпахська хартія стала важливою віхою, адже вперше були встановлені правила поведінки військ під час війни.Fritz Redlich: De Praeda Militari. Looting and Booty 1500–1815 (= Vierteljahrschrift für Sozial- und Wirtschaftsgeschichte, Beihefte, Bd. 39), Wiesbaden 1956, S. 6f.
Примітки
Література Andreas Heusler: Schweizerische Verfassungsgeschichte. Frobenius, Basel 1920. Karl Stehlin: Der Sempacherbrief. In: Basler Zeitschrift für Geschichte und Altertumskunde, Bd. 23, 1925, S. 166–178. (Digitalisat) Norbert Domeisen: Schweizer Verfassungsgeschichte, Geschichtsphilosophie und Ideologie. Eine Untersuchung über die Auslegung der Verfassungsgeschichte der schweizerischen Eidgenossenschaft vom ausgehenden 15. bis zum Ende des 18. Jahrhunderts durch die nationale Geschichtsschreibung (= Europäische Hochschulschriften. Reihe 3: Geschichte und ihre Hilfswissenschaften 103). Lang, Bern u. a. 1978, ISBN 3-261-03089-5, S. 43 ff.
Посилання