«Казка про царя Салтана» — радянський повнометражний мальований мультиплікаційний фільм 1984 року, знятий за однойменною казкою-поемою (1831) Олександра Пушкіна.

Сюжет Розмовляючи між собою, три сестри за прядкою мріють про те, що кожна з них зробила, якби раптом стала царицею. Перша з них обіцяє влаштувати бенкет на весь світ, друга — наткати полотна, а третя — для батюшки-царя народити «богатиря». У цей момент у світлицю входить сам цар Салтан, який ще до цього підслуховував розмову сестер. Він запропонував третій із них шлюб, а двом іншим — місця ткалі та кухарки у палаці.

Після весілля царя Салтана у його палаці гасне світло. Коли цар їде воювати в далекі краї, цариця народжує йому сина - царевича Гвідона. Однак сестри і сватя баба Бабаріха із заздрощів підміняють листа цареві, написавши, що та народила йому «невідому звірятку». Писар прочитав цей лист, і цар, розгнівавшись, лякає кішку і має намір повісити гінця. Однак, коли кішка почала тертися об ногу Салтана, той, взявши вихованця на руки, пом'якшується і наказує почекати до його повернення. Сестри ж, напоївши гінця горілкою, і тут міняють листа царя (бо Бабаріха підкупила дяка) підробленим листом із наказом — царські бояри скидають матір із новонародженим у морі всередині бочки.

Бочку виносить на безлюдний острів Буян, причому Гвідон виходить із неї вже дорослим юнаком. Щоб прогодувати матір, він робить лук і стрілу і йде до моря на полювання. Там він рятує білу лебідь від чарівника, що прийняв вигляд шуліки, і та обіцяє віддячити йому. На порожньому острові з'являється місто, правителем якого стає Гвідон.

Повз острова Буяна пропливають чотири купці. Після прибуття в царство Салтана вони розповідають йому про чудове місто та запрошують його від імені князя Гвідона у гості. Сам царевич, перетворившись (за допомогою лебеді) на комара, припливає з купцями до батька і слухає цю розмову. Але одна із заздрісних сестер, кухарка, розповідає Салтану про нове чудо світу: співаючу білку, яка живе під ялиною і гризе горішки зі смарагдами та золотими шкаралупками. Почувши про нове диво, цар цурається поїздки до Гвідону. За це комар жалить кухарку в праве око. Гвідон розповідає лебеді про білку, і та переселяє їх у місто Гвідона. Для цієї білки князь будує кришталевий будинок.

Наступного разу купці розповідають Салтанові про білок і передають нове запрошення від Гвідона. Царевич, уже у вигляді мухи, слухає і цю розмову. Ткаля розповідає про 33 богатирів, що виходять з моря на чолі з дядьком Чорномором. Салтан, почувши про нове диво, знову відмовляється від поїздки, за що муха жалить ткаля в ліве око. Князь Гвідон розповідає лебеді про 33 богатирів, і ті з'являються на острові Буяні, оскільки вони припадають лебеді рідними братами.

І знову купці розповідають Салтану про чудеса і передають нове запрошення, тоді як Гвідон підслуховує їх у вигляді джмеля. Сваття баба Бабаріха розповідає про царівну, яка затьмарює «вдень світло боже», з місяцем під косою і зіркою, що горить, у лобі. Салтан, почувши про нове диво, втретє відмовляється від поїздки. За це джміль жалить Бабаріху в ніс і відлітає.

Після повернення в місто на острові Буяні Гвідон розповідає лебеді про прекрасну царівну і каже, що хоче з нею одружитися. Та знову виконує бажання Гвідона, бо царівна із зіркою на лобі — це вона сама і є.

Цар вчетверте приймає в себе купців. Ті розповідають йому про всі три дива острова Буяна і передають слова Гвідона, що цар до них «в гості обіцявся, а досі не зібрався». Але цього разу Салтан вирішує вирушити в дорогу до острова Буяну. Після прибуття він дізнається в цариці свою дружину, а в молодих князі з княгинею — свого сина і невістку. На радощах він прощає злих сестер і свату, а потім відпускає їх додому. Влаштовується веселий бенкет на весь світ, і всі живуть щасливо.

Після заключних слів автора у князівстві Гвідона гасне світло.

Творці Автори сценарію і кінорежисери Іван Іванов-ВаноЛев Мільчин Художники-постановщики Іван Іванов-ВаноЛев Мільчин Кінооператор Михайло Друян Композитор Михайло Меєрович Звукооператор Борис Фільчиков Художники-мультиплікатори Микола ФедоровВіктор ЛихачовАнтоніна АльошинаМарина РоговаАнатолій АбареновОлександр ПановАндрій ІгнатенкоВолодимир ЗарубінЮрій МещеряковВолодимир КрумінМарина ВосканьянцСергій Аврамов Текст читає Авангард Леонтьєв Художник-декоратор Ірина Троянова Художник з персонажів Марина Ігнатенко Монтаж Наталія Степанцева Помічники режисера Раїса МакароваІрина Литовська Художники Всеволод МаксимовичІрина СвітлицяЛідія АльохінаГ. СтепаненкоТетяна ГерасименкоІгор Олійников Редактор Раїса Фричинська Директор знімальної групи Ліліана Монахова

Ролі озвучували Анастасія Зуєва сватя баба Бабаріха Михайло Зимін цар Салтан Олексій Золотницький князь Гвідон Наталія Бороніна цариця Роман Філіппов дядька Чорномор Алла Покровська ткаля Микола Граббе сивий корабельник Марія Виноградова кухарка Борис Новиков рудий корабельник Людмила Іванова царівна Лебідь

Нагороди XVIII Всесоюзний кінофестиваль (Мінськ, 1985): Приз «За успішну екранізацію російської класичної казки» — «Казка про царя Салтана». XIV Московський кінофестиваль (Москва, тоже 1985 год): Приз за найкращий мультфільм — «Казка про царя Салтана»

Див. також Казка про царя Салтана (мультфільм, 1943) — чорно-білий мультфільм Валентини та Зінаїди Брумберг («Союзмультфільм», 1943) Казка про царя Салтана (фільм) — художественный фильм Олександр Птушко («Мосфільм», 1966)

Посилання «Казка про царя Салтана» на сайті «Енциклопедія вітчизняного кіно» Казка про царя Салтана (1984). Кадри з фильму