Оскар Ріттер унд Едлер фон Ксиландер (; 16 січня 1856, Майнц — 22 травня 1940, Мюнхен) — німецький воєначальник, генерал піхоти Баварської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite.
Біографія
Представник знатного баварського роду. Син гауптмана Отто фон Ксиландера і його дружини Розалії, уродженої Вагензайль.
Закінчивши гімназію Вільгельма в Мюнхені в 1874 роціJahresbericht vom K. Wilhelms-Gymnasium zu München. , 1873/74, Ксиландер приєднався до 1-го піхотного полку «Кеніг» Баварської армії в Мюнхені як кандидат в офіцери. Після успішного складання офіцерських іспитів 1 жовтня 1885 року Ксиландер був направлений для подальшого навчання до Військової академії, що дало йому кваліфікацію офіцера Генштабу та вищого ад'ютантстваOthmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). Beck, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 606..
Ксиландер був призначений до Мюнхенського окружного командування з кінця вересня 1889 року і дослужився до посади командира роти у своєму полку наприкінці жовтня 1890 року. 22 вересня 1893 року його перевели до Центрального управління Генштабу. 20 листопада 1897 року призначений до Генштабу 3-ї дивізії в Ландау-ін-дер-Пфальц. 31 жовтня 1898 року його призначили командиром батальйону Лейб-піхотного полку. Він був відновлений на посаді 22 лютого 1899 року, підвищений до підполковника 4 березня 1901 і призначений командиром дивізіону 4 серпня 1901 року. 19 березня 1904 року прийняв командування 1-м піхотним полком.
Він перейшов у Військову академію на посаду директора 29 вересня 1905 року. 30 грудня 1907 року прийняв командування 9-ю піхотною бригадою в Нюрнберзі і згодом призначений начальником Генерального штабу армії та інспектором військових навчальних закладів 18 листопада 1908 року. 22 квітня 1912 року Ксиландера призначили командувачем 6-ї дивізії в Регенсбурзі.
27 березня 1913 року призначений командувачем 1-го армійського корпусу. З початком Першої світової війни корпус взяв участь у прикордонних боях у Лотарингії та, у міру розвитку війни, брав участь у інших боях на Західному фронті. 19 червня 1918 року звільнений у відставку.
З 15 травня 1933 року і до своєї смерті Ксиландер обіймав посаду великого канцлера Військового ордена Максиміліана Йозефа.
Сім'я 25 листопада 1878 року одружився в Мюнхені з Вільгельміною Юнг. У пари народились 3 сини і 2 дочки.
Звання Фенріх портупеї (17 березня 1875) Другий лейтенант (27 листопада 1876) Перший лейтенант (8 червня 1886) Гауптман без патенту (29 жовтня 1890) — отримав патент 14 липня 1891 року. Майор (17 березня 1897) Оберстлейтенант (4 березня 1901) Оберст (18 травня 1903) Генерал-майор (19 квітня 1906) Генерал-лейтенант (7 березня 1901) Генерал піхоти (27 березня 1913)
Нагороди Орден Корони (Пруссія) 4-го класу (16 листопада 1888) 2-го класу із зіркою (8 вересня 1909) Орден Червоного орла 4-го класу (22 вересня 1897) 2-го класу із зіркою (22 серпня 1912) Орден «За військові заслуги» (Баварія) лицарський хрест 1-го класу (24 грудня 1900) офіцерський хрест (27 грудня 1903) 2-го класу (26 грудня 1907) зірка до ордена 2-го класу (17 вересня 1909) 1-го класу (16 серпня 1913) мечі до ордена 1-го класу (7 вересня 1914) великий хрест з мечами (21 жовтня 1915) великий хрест з короною і мечами (15 червня 1918) Орден Священного скарбу 4-го класу (Японська імперія; 21 лютого 1901) Орден Меча, командорський хрест (Швеція; 26 листопада 1904) Медаль принца-регента Луїтпольда (12 березня 1905) Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 1-го класу (8 вересня 1909) Орден «За заслуги» Баварської корони, великий командорський хрест (22 квітня 1912) Орден Корони (Бельгія), великий хрест (29 грудня 1912) Орден Церінгенського лева, великий хрест (12 жовтня 1913) Орден Альберта (Саксонія), великий хрест із золотою зіркою (19 листопада 1913) Орден Генріха Лева, великий хрест (13 червня 1914) Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (10 серпня 1914) Залізний хрест 2-го класу (26 серпня 1914) 1-го класу (25 жовтня 1914) Медаль «За відвагу» (Гессен) (18 лютого 1916) Почесний шеф 1-го піхотного полку «Король» (23 червня 1916) Pour le Mérite (20 серпня 1916) Почесний хрест ветерана війни з мечами
Примітки
Література Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 606. Rudolf von Kramer, Otto Freiherr von Waldenfels: VIRTUTI PRO PATRIA. Der königlich bayerische Militär-Max-Joseph-Orden. Kriegstaten und Ehrenbuch 1914-1918. Selbstverlag des königlich bayerischen Militär-Max-Joseph-Ordens, München 1966, S. 435–436. Max Spindler (Hrsg.), Walter Schärl: Die Zusammensetzung der Bayerischen Beamtenschaft von 1806 bis 1918. (= Münchener Historische Studien, Abteilung Bayerische Geschichte, Band 1), Verlag Michael Laßleben, Kallmünz/Opf. 1955, S. 274. Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Briefadeligen Häuser. 1908. Zweiter Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1907, S. 966.
Посилання Ксиландер на сайті Prussianmachine.com