Вілюїт — темно-зелений, коричневий або чорний силікатний мінерал з хімічною формулою .
Твердість за шкалою Мооса — 6, питома вага — 3,36.
Має склоподібний блиск, погану спайність та нерівномірний крихкий злам.
Кристалізується в тетрагональній системі та трапляється у вигляді добре сформованих кристалів з гарною зовнішньою формою. Мінерал ізоструктурний з групою везувіану і асоціюється з воластонітом та оливково-зеленими гросулярами у серпентинізованому скарні.
Мінерал відкрили в 1990-х роках і назвали на честь регіону річки Вілюй, Республіка Саха (Якутія).
Вілюїт як назва мінералу вводився двічі. Фон Леонард використовував його для мінералу, який вважався тим самим, що й везувіан. Однак нещодавно було показано, що цей матеріал багатий на бор і таким чином відрізняється від везувіану. У 1998 році цей матеріал назвали вілюїтом. Іншим автором, який ввів назву вілюїт, був Севергін, який використовував його стосовно мінералу, широко відомого як гросуляр, член групи гранатів.de Fourestier, Jeffrey; Glossary of Mineral Synonyms, Canadian Mineralogist Special Publication 2, Mineralogical Association of Canada, Ottawa, Ontario, 1999, 445 pp.
Примітки
Посилання
http://hyperphysics.phy-astr.gsu.edu/hbase/minerals/vesuvianite.html https://www.cs.cmu.edu/~adg/adg-psssimages.html#wilui