Миха́йло Миха́йлович Філі́ппов (, 30 червня (12 липня) 1858, Осокине, Звенигородський повіт, Київська губернія — , Санкт-Петербург) — російський письменник, філософ, журналіст, фізик, хімік, історик, економіст і математик, популяризатор науки й енциклопедист українського походження. Засновник, видавець і редактор журналу «Научное обозрение». Член Санкт-Петербурзького математичного товариства.

Біографія Михайло Філіппов народився в селі Осокине (нині Вікнине Звенигородського району Черкаської області) в сім'ї юриста й письменника . Маєток належав його дідові по матері Лаврентію Васильківському, родовід якого вівся від гетьмана Богдана Хмельницького.

Підлітком Михайло вивчив французьку, німецьку та англійську мови, а готуючись до вступу в університет, вивчив латинську та грецьку мови. Закінчив Першу київську гімназію. У 1877—1878 роках навчався на фізико-математичному факультеті Новоросійського університету в Одесі (відрахований за несплату). У 1878—1880 роках навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Петербурзького університету (зі звільненням від внесення плати). У 1881—1882 роках знову в Новоросійському університеті, але знову відрахований за несплату. У 1883—1884 роках відновлений на третьому курсі фізико-математичного факультету Петербурзького університету (не закінчив через хворобу). У 1890—1892 роках слухав лекції у Франції та Німеччині. У 1892 році здобув ступінь доктора «натуральної філософії» в Гайдельберзькому університеті (тема дисертації — «Інваріанти лінійних однорідних диференціальних рівнянь»). Стажувався у та Маєра.

Літературна діяльність 1889 року Філіпов написав і видав історичний роман «Обложений Севастополь», відзначений співчутливим відгуком севастопольського ветерана Лева Толстого: «Роман дає абсолютно ясне і повне уявлення не тільки про Севастопольську облогу, а й про всю війну і причини її».

У співавторстві з хорватським істориком , який мешкав у Петербурзі, Філіппов 1890 року написав і видав книжку «Хорвати і боротьба їхня з Австрією» (). Книга вийшла під псевдонімом «М. Д. Білайградський».

Михайло Філіппов — автор і редактор тритомного «Енциклопедичного словника» (СПб., 1901 р., видавництво П. П. Сойкіна). Виступав перекладачем праць Дарвіна та інших зарубіжних науковців російською мовою, а також праць Менделєєва французькою; був автором-біографом у серії ЖЧЛ.

Наукова діяльність

Філософія Філіппов став автором першої в Російській імперії рецензії на 2-й том «Капіталу». У 1895—1897 рр. Філіппов видав працю «Філософія дійсності», де з матеріалістичних позицій оцінив основні етапи розвитку європейської філософії. У нарисах «Долі російської філософії» (опубліковані 1898 року в журналі Русское богатство) Філіппов виокремив дві тенденції в історії російської думки, що були пов'язані зі впливом англійського емпіризму й німецького ідеалізму.

Філіппов дотримувався лівих, марксистських поглядів, тому перебував під поліцейським наглядом в 1901 році, засилався до Терійокі (1901—1902 рр.). Різко критично оцінював релігійно-філософський напрям Володимира Соловйова. У 1903 р. у статті «Новий ідеалізм» піддав критиці збірку «Проблеми ідеалізму» та її авторів (М. О. Бердяєва, С. М. Булгакова, Є. М. Трубецького).

Фізика Займався дослідженнями міліметрових електромагнітних хвиль і експериментами з передачі енергії вибуху на відстань (гіпотетичний ). Є лист науковця до редакції газети «Санкт-Петербургские ведомости», написаний напередодні загибелі:

Філіппов був засновником, видавцем і редактором журналу «Научное обозрение» (який з його смертю закрився). Автор 300 наукових праць. Заявлене наукове відкриття «промінь Філіппова» лягло в основу сюжету п'єси «Чудові промені» (1907) та фільму «Полювання на диявола».

Смерть Помер за нез'ясованих обставин у Петербурзі: 12 червня 1903 року Філіппова знайшли мертвим у його власній домашній лабораторії на 5 поверсі будинку на вул. Жуковського, 37 (належав удові Салтикова-Щедріна, Єлизаветі). Офіційна версія — апоплексичний удар. У ВРЕ написано: «Трагічно загинув у своїй лабораторії під час дослідів із вибуховими речовинами».

Документи та прилади Філіппова були вилучені та вважаються втраченими.

Похований 25 червня на Літераторських містках.

Сім'я Син — (1903—1991), радянський театральний діяч, директор Центрального будинку працівників мистецтв та Центрального будинку літераторів.

Твори Паскаль, його життя і науково-філософська діяльність. — СПб., 1891. — 78 с. — (Життя чудових людей. Біографічна бібліотека Ф. Павленкова) Леонардо да Вінчі як художник, учений і філософ: Біографічний нарис. — СПб., 1892. — 88 с. — (Життя чудових людей. Біографічна бібліотека Ф. Павленкова). Лейбніц, його життя і діяльність: громадська, наукова і філософська. / З портр. Лейбніца, грав. у Лейпцигу Геданом. — СПб., 1893. — 96 с., 1 арк. фронт. (портр.) — (Життя чудових людей. Біографічна бібліотека Ф. Павленкова). Філіппов М. М. Етюди минулого: Вибрані нариси, наукові праці, художня проза, літературно-критичні статті. — М. : Видавництво АН СРСР, 1963. Філіппов М. М. Обложений Севастополь. — М. : Современник, 1996. — 542 с. — (Історія Вітчизни в романах для дітей) Філіппов М. М. Історія філософії з прадавніх часів. — С.-Петербург, 1911. — 321 с. — Издание Книгопродавца К. Н. Губинскаго

Примітки

Література Філіппов Б. М. Тернистий шлях російського вченого: Життя і діяльність М. М. Філіппова / Академія наук СРСР. — М.: Видавництво АН СРСР, 1960. — 120 с. — (Науково-популярна серія). — 15 000 примірників. Філіппов Б. М. Тернистий шлях / Під ред. і з передм. акад. С. Г. Струмиліна. — Вид. 2-е, перераб. і доп. — М.: Наука, 1969. — 200 с. — 11 000 прим. Філіппов Б. М. Тернистий шлях російського вченого: Життя і діяльність М. М. Філіппова / Відп. ред. Б. М. Кедров. — Вид. 3-е, перероб. і доп. — М.: Наука, 1982. — 176 с. — (Наукові біографії). — 40 000 прим. Смирнов-Сокольський М. П. Розповіді про книги. — Вид. 2-е. — М.: Книга, 1977. — 448 с. Е. Н. Пенська. Філіппов Михайло Михайлович // Російські письменники, 1800—1917 : Біографічний словник / гл. ред. Б. Ф. Єгоров. — М. : Велика російська енциклопедія ; СПб. : Нестор-История, 2019. — Т. 6 : С-Ч. — С. 11. — 656 с. — (Сер. біогр. словників: Російські письменники. 11—20 ст.). — 1000 прим. — ISBN 5-85270-011-8. — ISBN 978-5-4469-1616-0 (т. 6).

Посилання

Промені смерті для щастя людства // Журнал для чоловіків «Патрон». М. Непомнящий. Загадковий винахід доктора Філіппова. Надзброя, від якої відмовився Микола II (Нарис З. Оскотського, 2003). Бурій В. Учений-енциклопедист, письменник і журналіст / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 1998. — 5 верес. — С. 2. (укр.). Микола Свєчін. «Промені смерті»