Лукрець (Лукарець) — озеро, знаходиться у сідловині між Багриновою та Лисою горою на території Голосіївського району міста Києва. Повз озеро прокладено Лисогірський провулок.
Опис Озеро Лукарець згадується в джерелах 16 ст., які описують маєток Багринів Видубицького монастиряКозюба В. Церковне і монастирське землеволодіння навколо Києва наприкінці XV — у XVI ст. Болховітіновський Щорічник 2017/2018 — Познань-Київ 2019. С. 35-186.. Цю водойму згадав М. Сементовський у своїй праці 1852 р. Констатуючи високу якість води в джерелі Лукрець, Сементовський зазначив, що навесні тут може утворюватися озерце. Отже озеро має природне походження і можливо лише було збільшене видобутком глини тутешніми цегельнями Корчуватого.
Уперше озеро чітко зображено на карті 1897/1918 рр., причому з крутими берегами. Цей факт, а також розміщення озера біля крутосхилу дають підстави вважати, що остаточно воно формилося внаслідок виймання глини. Водойма ще не один раз потрапляла на карти, зокрема «РККА». Озеро добре видно на детальній мапі 1932 р. На південь від нього тягнуться й інші незатоплені та затоплені кар'єри з добування глини. Озеро позначено і на німецькій мапі 1943 р. Озеро добре розпізнається на німецькому аерофотознімку, зробленому 26 вересня 1943 р. Тоді воно було значно більшим, ніж нині.
Озеро в своїх сучасних розмірах показано на мапі 1960 р. та планах 1989 та 1991 рр. При цьому на двох останніх вище нього показано ще одне більше озеро. Деякий вплив на озеро вірогідно мав і згаданий струмок Лукрець, що нині тече повз озеро в підземному колекторі під Лисогірським провулком. Таке припущення можна зробити на підставі того, що водойма помітно замулилася — загалом більше, ніж інші кар'єрні озераВишневський В. І. Водойми Києва — К.: Ніка-Центр, 2021. — 280 с..
Сучасний стан, цінність та загрози Нині озеро Лукрець являє собою сумну картину. Насамперед унаслідок замулення і заростання воно істотно зменшилося в розмірах: довжина становить близько 50 м, ширина — 30 м. Характерна особливість водойми — наявність стовбурів дерев, що стирчать над водою. Береги озера дуже засмічені. Прозорість води у серпні зменшується до 20—30 см. Озеро Лукрець глибоке, з мулистим дном, і безпосередній доступ до його водного дзеркала утруднений. Воно майже з усіх боків оточене заростями очерету звичайного (Phragmites australis) та рогозу широколистого (Typha latifolia). В околицях озера спостерігається значне різноманіття бабок (Odonata), зокрема тонкочеревця криваво-червоного (Sympetrum sanguineum), коромисла блакитного (Aeshna cyanea) та коромисла малого (Aeshna mixta). На старих вербах і тополях трапляються різноманітні птахи, серед яких дятел чорний (Dryocopus martius; Додаток II Бернської конвенції), дрізд чорний (Turdus merula; Додаток III Бернської конвенції), синиця велика (Parus major; Додаток III Бернської конвенції), синиця довгохвоста (Aegithalos caudatus; Додаток III Бернської конвенції), вільшанка (Erithacus rubecula; Додаток II Бернської конвенції), вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita; Додаток II Бернської конвенції), мухоловка сіра (Muscicapa striata; Додаток II Бернської конвенції) та сойка (Garrulus glandarius). Поблизу озера також виявлено вивірку звичайну (Sciurus vulgaris, Додаток IІI Бернської конвенції).
Озеро має значну цінність як місце для нересту для амфібій з зелених північно-східних схилів Багринової гори та прилеглих з півночі схилів Лисої гори. Вздовж озера проходить фрагмент Дніпровського екологічного коридору, де під час міграцій реєструються хижі птахи, зокрема канюк звичайний (Buteo buteo, Додаток II Бернської конвенції), яструб малий (Accipiter nisus, Додаток II Бернської конвенції), лунь очеретяний (Circus aeruginosus, Додаток II Бернської конвенції) та рідкісний шуліка червоний (Milvus milvus; Додаток II Бернської конвенції, Червона книга України, категорія рідкісний вид). Останній має в Україні обмежене поширення і трапляється, зокрема, в околицях Києва. Тому кожна реєстрація цього виду має важливе значення для уточнення його сучасного поширення та стану популяції в Україні.
Озеро знаходиться під загрозою знищення. Воно наполовину засипне будівельним сміттям, а поруч зводять багатоповерхівки. Існує велика ймовірність, що озеро повністю засиплять і забудують. Натомість, необхідно включити його, частину лісів на схилах Багринової гори та розташовані пору кар'єрні озера Темне (50.378729, 30.543812) та Цегляне (50.381904, 30.546923) до ландшафтного заказника місцевого значення «Багринова гора». Збереження тутешнього природного комплексу необхідне для підтримання стабільності схилів, збереження біорізноманіття, функціонування дніпровського коридору міграції птахів, та забезпечення повітроочисної функції зелених насаджень уздовж загазованого Столичного шосе. Водночас важливе ландшафтне значення має сама територія, яка формує характерний природний образ Києва.
Примітки