Руслан Олександрович Єльцов (позивний «Бон»; 3 березня 2001, село Русин Яр, Донецька область — 12 вересня 2023, село Новодонецьке, Донецька область) — український військовослужбовець, морський піхотинець, учасник російсько-української війни. Військову службу проходив, зокрема, у складі 503-го окремого батальйону морської піхоти та 38-ї окремої бригади морської піхоти.

Життєпис Руслан Олександрович Єльцов народився 3 березня 2001 року в селі Русин Яр Костянтинівського району Донецької області.

Закінчив Миколо-Полтавську школу, де здобув базову середню освіту. Після цього навчався у Костянтинівському індустріальному технікумі за спеціальністю, пов'язаною з механікою. За успіхи в навчанні був нагороджений поїздкою до Франції.

За спогадами близьких, Єльцов вирізнявся харизматичним характером, почуттям гумору, хоробрістю та почуттям справедливості. З юного віку займався спортом, зокрема workout. До початку військової служби працював баристою в «Арома каві».

Після початку російської окупації частини Донецької області у 2014 році Єльцов разом із батьком встановив український прапор над родинним будинком. Після звільнення населеного пункту його родина допомагала українським військовослужбовцям, які перебували в районі села.

Події 2014 року вплинули на рішення Єльцова пов'язати своє життя з військовою службою. У юному віці він спілкувався з українськими військовослужбовцями, а разом із друзями їздив до Краматорська, де допомагав у пункті переливання крові для військових. За словами родини, він заявляв про готовність захищати Україну в разі повторного наступу російських військ.

26 червня 2020 року Руслана Єльцова було призвано на військову службу за контрактом 2-м відділом Краматорського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Після проходження підготовки він закінчив школу морського піхотинця з відзнакою.

У 18 років Руслан підписав контракт з 503-й окремий батальйон морської піхоти (Україна). Під час служби продовжував вдосконалювати військово-професійні навички.

Служба У 19-річному віці Руслан Єльцов брав участь у бойових діях російсько-української війни. Виконував бойові завдання на Київщині, Одещині та Харківщині.

Після втрат підрозділу Єльцов проходив військове навчання у Великій Британії. Після завершення підготовки отримав військове звання старшого сержанта роти. Надалі проходив службу у складі 38 ОБрМП.

Серед районів, де Єльцов виконував бойові завдання, у джерелах згадуються Красногорівка, Авдіївка, Верхньоторецьке, Мар'їнка, Євгенівка, Зачатівка, Вугледар, Новомихайлівка, Піски, Новодонецьке та Велика Новосілка.

За наданими матеріалами, Єльцов брав участь у взятті в полон російських військовослужбовців. У російських інформаційних ресурсах його називали «хорватським найманцем» та повідомляли про його загибель. Маючи татуювання з українською символікою, його мати завжди переживала, що у разі полону сину буде непереливки, але Руслан завжди запевняв маму, що до полону не потрапить …

Руслан Єльцов загинув 12 вересня 2023 року під час бою поблизу села Новодонецьке Донецької області. Відповідно до його волі тіло було кремовано. Спочатку родина планувала поховання на рідному Донбасі. Через постійні обстріли та руйнування рідного села поховання згодом відбулося у Дніпрі, на Краснопільському кладовищі.

На пам'ятнику Руслану Єльцову розміщено його фотографію із зображенням татуювання «коловрат». Нагороди За наданими матеріалами, Руслан Єльцов був нагороджений:

медаллю «Патріоту Незалежної України» (25 серпня 2021 року); відзнакою командира військової частини А1275; пам'ятним нагрудним знаком 503-го окремого батальйону морської піхоти; медаллю «За взірець у військовій службі» I ступеня (1 квітня 2022 року); медаллю «За взірець у військовій службі» III ступеня (16 травня 2022 року); медаллю «За взірець у військовій службі» I ступеня (25 липня 2022 року); нагрудним знаком «За зразкову службу» (1 травня 2023 року); відзнакою Президента України «За оборону України» (5 серпня 2022 року); орденом «За мужність» III ступеня — посмертно, 30 грудня 2023 року

Вшанування

Історія Руслана Єльцова увійшла до мистецького проєкту вшанування українських захисників «Наші пам'яті Артема Тимченка». У межах проєкту створено портрет Єльцова, а також присвячені йому поетичні твори, які увійшли до збірки «Поезія народжена війною».

Авторка мистецького проєкту Оксана Шабас зазначала, що історія Єльцова стала для неї прикладом мужності та патріотизму, а участь у збереженні пам'яті про нього вона вважає важливою частиною своєї творчої діяльності.

Інформація про Руслана Єльцова також представлена на онлайн-платформах зі збереження пам'яті про загиблих захисників, зокрема «Меморіал», «Завдяки», LongLiveUkraine , «Меморіал Незабутні» , «Пам'ять про Бона» а також у книзі пам'яті «Пам'ять в обличчях»(14 частина).

Окремим елементом пам'яті про Єльцова став пов'язаний із ним трофейний автомат, який він пофарбував у рожевий колір та прикрасив стікером Hello Kitty. За спогадами побратимів, це відповідало його почуттю гумору та ставленню до життя. Після його загибелі побратими також пофарбували у рожевий колір автомобіль, який використовував Єльцов, і прикрасили його подібними стікерами.

Примітки