Геотури́зм — це туризм, що зосереджується на геологічних і геоморфологічних особливостях місцевостіКіш Г. В. Геотуризм як можливість пізнання унікальності дестинації // Географія та туризм. — 2011. — Вип. 15. — С. 45-51. та забезпечує їх збереження, сприяє здобуттю нових знань та підтримує сталий розвиток місцевих громад.

Існує два основних підходи до визначення геотуризму: Геологічний туризм (вузьке розуміння) — різновид пізнавального туризму, що фокусується на геологічних об'єктах (таких як скелі, печери, вулкани, водоспади, скам'янілості) та процесах. Метою є не лише отримання естетичних вражень, але й поглиблення геологічних знань. Географічний туризм (широке розуміння) — концепція, популяризована Національним географічним товариством США, що визначає геотуризм як діяльність, яка підтримує та посилює географічний характер місця, враховуючи його довкілля, культуру, естетику, спадщину та добробут місцевих жителів.Колотуха О. В. ГЕОТУРИЗМ // Спортивний туризм та активна рекреація: географія, систематизація, практика (словник-довідник). — Електронний ресурс. — Режим доступу: https://geohub.org.ua/node/921 (дата звернення: 17.07.2025). У цьому сенсі геотуризм є ширшим поняттям, ніж екотуризм та сталий туризм.

Головною метою геотуризму є розвиток зацікавленості у геологічних та географічних знаннях серед широкого загалу, а також сприяння охороні геологічної спадщини.

Етимологія та історія поняття Термін «геотуризм» () вперше запропонував британський геолог Томас Хосе (Thomas Hose) у 1995 році. Причиною виникнення концепції стала зростаюча втрата цінних геологічних об'єктів (шахт, кар'єрів, природних відслонень) у Великій Британії наприкінці 1980-х років через програми рекультивації та будівельні проєкти.

Значний внесок у розвиток концепції зробили дослідники М'юрей Грей (Murray Gray), Росс Довлінг (Ross Dowling) і Девід Ньювсам (David Newsome). На початку 2000-х років National Geographic Society розробило Хартію геотуризму, яка пропагує ідею подорожей, що поважають інтереси місцевого населення та культурне й природне надбання місцевості, що сприяло поширенню ширшого, географічного тлумачення терміна.

Геотуристичні продукти та об'єкти Геотуристичні продукти (геопродукти) — це товари та послуги, пов'язані з неживою природою, що є елементом сталого регіонального розвитку.

Класифікація геопродуктів На основі європейського досвіду, зокрема польських дослідників (К. Міскєвіч, 2023), геотуристичні продукти поділяють на такі типи: Речі — геотуристичні путівники та карти, каталоги, інформаційні стенди, вебсайти, мобільні додатки, сувеніри (зразки мінералів та гірських порід, тематичні ігри). Послуги — екскурсійний супровід, освітні послуги, організація подорожей. Об'єкти — геологічні, мінералогічні та палеонтологічні музеї, геоцентри, парки динозаврів, облаштовані для відвідування об'єкти гірничої спадщини (шахти, кар'єри), кам'яні архітектурні споруди. Події — геологічні фестивалі та пікніки, виставки-ярмарки мінералів та ювелірних виробів, заходи, пов'язані з гірничою спадщиною. Шляхи — спеціально розроблені та ознаковані маршрути (геостежки, геостради), що об'єднують низку геотуристичних атракцій. Території — комплексно організовані простори, як-от геопарки (національні або глобальні під егідою ЮНЕСКО) та інші території з виразною геологічною чи гірничодобувною спадщиною.

Об'єкти геотуристичного зацікавлення До найпопулярніших об'єктів геотуризму належать: геологічні структури: тектонічні розломи, складки, каньйони; гірські породи та мінерали, дорогоцінне каміння; палеонтологічні об'єкти: скам'янілості та інші сліди давнього життя (наприклад, унікальне відслонення відкладів едіакарію в м. Могилів-Подільський); вулкани, гейзери та інші прояви вулканічної активності (наприклад, вулкан Етна в Італії); унікальні форми рельєфу: печери, водоспади, льодовики, дюни; об'єкти культурної геологічної спадщини: старі шахти, тунелі, греблі, кам'яні архітектурні споруди; об'єкти індустріального туризму: терикони, відстійники шахтних вод, кар'єри (наприклад, у Кривбасі).

Геотуризм в Україні В Україні геотуризм є відносно новим напрямком, проте він має значний потенціал завдяки різноманітній геологічній будові та багатій природній і культурній спадщині. Розвиток галузі, що був призупинений через пандемію COVID-19 та повномасштабне російське вторгнення, розглядається як важливий елемент післявоєнного відновлення країни.

Сучасний стан і проблеми Актуальність розвитку геотуризму в Україні зумовлена необхідністю збереження геоспадщини та сталого розвитку регіонів. Попри те, що розробка геотуристичних ініціатив триває в країні вже близько 15 років, відчувається брак інфраструктурно облаштованих шляхів, геоосвітніх центрів та якісних геотуристичних продуктів. Важливим завданням є налагодження співпраці з територіальними громадами, національними парками та місцевою владою для створення та імплементації геотуристичних проєктів.

Геотуристичні шляхи та регіони На території України, переважно на її заході, розроблено низку геотуристичних шляхів різного рівня: Транскордонні: «Гео-Карпати» (Кросно — Борислав — Яремче) — українсько-польський шлях, створений у рамках Програми транскордонної співпраці, що охоплює 28 геотуристичних пунктів (скелі, геологічні відслонення, мінеральні джерела). «Історія, приправлена сіллю» — проєкт, що об'єднує пам'ятки солевидобутку Борислава та польської гміни Сянок. Національні: «Бурштиновий шлях» — віртуальний тематичний шлях, що охоплює Волинську та Рівненську області та пов'язаний з історією видобутку та експонування бурштину. Регіональні та локальні: Численні маршрути прокладено територіями національних природних парків, таких як «Подільські Товтри», «Синьогора», Карпатський національний природний парк», «Кременецькі гори». Популярністю користуються геотури на заході України: «Галицька Каліфорнія», «Кам'яний епос Поділля», «Львівським та Івано-Франківським Опіллям». Перспективними для розвитку геотуризму є унікальні геологічні об'єкти Житомирщини (Хорошівська громада, «Кам'яне село»), Тернопільщини (Дністровський каньйон, Товтровий кряж), Івано-Франківщини (Косівщина).

Проєкти індустріального геотуризму На базі об'єктів гірничопромислової спадщини пропонується створення тематичних маршрутів, подібних до Європейського шляху індустріальної спадщини (ERIH). Серед запропонованих маршрутів: Залізний шлях (Горішні Плавні — Кривий Ріг). ( Нафтовий шлях (Передкарпаття). ( Сольовий шлях (Дрогобич — Калуш — Солотвино). ( Карбоновий шлях (Червоноград — Західний Донбас). Титановий шлях (Вільногірськ — Іршавськ).

Специфічні види геотуризму В Україні з'являються нові форми активного пізнавального геотуризму. Прикладом є голдпеннінг (англ. Goldpanning — промивання золота лотком), що поєднує спорт та ознайомлення з мінералогією розсипів. В Україні створено спільноту для розвитку цього напрямку з метою організації навчальних курсів та участі в міжнародних змаганнях.

Охорона геоспадщини та геопарки Збереження геологічної спадщини (геоконсервація) є ключовим завданням геотуризму. Ефективне управління геосайтами вимагає системного підходу до їх оцінки, моніторингу та захисту від ризиків деградації, яка може бути викликана як природними процесами, так і людським втручанням.

Сучасним світовим трендом збереження геоспадщини є створення геопарків — територій, де об'єкти міжнародного геологічного значення управляються згідно з концепцією захисту, освіти та сталого розвитку. Ідея створення мережі геопарків в Україні активно обговорюється науковою спільнотою. Це вимагає впровадження у національне законодавство таких понять, як «геосайт» і «геопарк», та розробки відповідних менеджмент-планів для потенційних територій.

Сучасні технології в геотуризмі Розвиток цифрових технологій значно розширив можливості для створення та популяризації геотуристичних продуктів. Геоінформаційні системи (ГІС): Програми як-от ArcGIS та QGIS використовуються для польового картографування, створення баз даних геотуристичних об'єктів та розробки інтерактивних карт. Мобільні додатки: Такі застосунки, як SUDA Outdoors та Wikiloc, дозволяють створювати, записувати та ділитися геотуристичними маршрутами, використовуючи GPS-трекінг та фотофіксацію з геолокацією. Віртуальний туризм: Віртуальні екскурсії, 3D-моделі об'єктів та онлайн-колекції музеїв (наприклад, «Віртуальний мікроскоп» Відкритого університету Великої Британії) роблять геологічні знання доступними для широкої аудиторії, незалежно від її місцезнаходження.

Геотуризм як освітня та професійна галузь Зростання популярності геотуризму призвело до появи відповідних освітніх програм у закладах вищої освіти. В Україні, за прикладом європейських країн, розробляються освітньо-професійні програми (ОПП) для підготовки фахових молодших бакалаврів та магістрів у галузі геотуризму.

Такі програми поєднують блок геологічних дисциплін (мінералогія, петрографія, структурна геологія) з туристичними (краєзнавство, географія туризму, менеджмент, маркетинг). Важливою складовою навчання є польові навчальні практики, які дозволяють студентам закріпити теоретичні знання та сформувати практичні фахові компетентності. Випускники можуть працювати в туристичних компаніях, органах місцевого самоврядування, національних парках, музеях та консалтингових фірмах.

Галерея

Див. також Екотуризм Геопарк Сталий туризм Індустріальний туризм

Джерела