Євре́йське місте́чко, також штетл (, множина штетлех, за походженням — зменшувальна форма від штот — «місто») — невелике місто з переважно єврейським (ашкеназі) населенням. Існували переважно в XVI—XIX століттях і в перший половині XX століття в центральний та східній Європі.

Слово «штетл» використалося як метафора традиційного способу життя східноєвропейських євреїв XIX століття. Єврейські містечка зображуються як соціально стабільні і незмінні, незважаючи на зовнішні впливи або напади.

Історія

В XI столітті почалася міграція євреїв до Центральної Європи, які прибували із Західної Європи, втікаючи від релігійних переслідувань. У XV столітті почалася масова міграція євреїв-ашкеназі із Німеччини, Австрії та Богемії в Східну Європу, де Річ Посполита приймала до себе колоністів, а галицькі князі запрошували євреїв брати активну участь у розбудові нових міст. У другій половині XVI століття в цих нових містах з'являються єврейські громади.

Єврейська забудова велася в спеціально виділених кварталах — гетто. У більшості міст того часу за магдебурзьким правом передбачалося роздільне проживання етнічно-релігійних громад і територія міст була поділена між цими громадами. До кінця XVI століття в містах з'являються єврейські вулиці, відділені мурами, ровами та брамами від решти міста. Забудова єврейського містечка територіально формувалась, як правило, навколо синагоги.

Наприкінці XVI та в XVII столітті з ростом чисельності єврейського населення з'явилися поселення й за межами гетто. На той час окремі міста забороняли євреям поселятися, проте в XVII столітті ці обмеження поступово зникають. Татарські напади, епідемії, Північна війна призвели до економічної кризи і, щоб стимулювати економіку, наприкінці XVII — на початку XVIII століття власники міст надавали євреям все більше привілеїв.

За часів смуги осілості євреї в Російській імперії з одного боку були обмежені в праві проживання в містах, а з другого боку не мали права на сільськогосподарську діяльність, тому в другій половині XIX століття більшість з понад 1,5 мільйонів євреїв проживало саме в містечках.

Голокост привів до зникнення більшості єврейських містечок. Вони повністю зникли після масового виїзду євреїв в Сполучені Штати і в Ізраїль.

Статистика Українські міста з понад 25 % єврейськомовного населення в 1897 році: Місто Населення усього,осіб Єврейського населення,осіб Відсотокєврейського населення Гриців 96,8 Златопіль 78,47 Бердичів 77,1 Радомишль 68,5 Острог 62,3 Луцьк 59,5 Володимир 59,1 Бар 57,7 Умань 57,1 Летичів 56,6 Балта 56,3 Старокостянтинів 56,0 Рівне 55,8 Звягель 55,4 Могилів 54,6 Хмільник 51,3 Хотин 50,1 Дубно 49,8 Проскурів 49,7 Сквира 49,6 Ковель 48,0 Липовець 47,6 Заславль 47,5 Кременчук 46,9 Овруч 46,5 Житомир 46,4 Гайсин 46,1 Кам'янець-Подільський 44,8 Дубоссари 44,1 Тараща 43,6 Ямпіль 42,7 Брацлав 41,7 Літин 40,6 Мелітополь 40,1 Пирятин 39,8 Переяслав 39,3 Васильків 39,1 Стара Ушиця 37,9 Єлисаветград 37,8 Звенигородка 37,6 Вінниця 37,5 Вознесенськ 37,3 Черкаси 36,9 Кременець 36,6 Катеринослав 35,4 Нова Ушиця 34,8 Новгород-Сіверський 32,0 Козелець 31,7 Чернігів 31,7 Золотоноша 31,6 Прилуки 30,9 Одеса 30,8 Верхньодніпровськ 30,8 Канів 30,6 Ольгопіль 30,3 Лубни 29,7 Остер 29,7 Чигирин 29,6 Херсон 29,1 Городня 29,0 Вербовець 28,6 Ромни 28,2 Олександрівськ 27,8 Лохвиця 27,7 Павлоград 27,6 Тирасполь 27,1 Олександрія 26,3 Сосниця 26,0 Глухів 25,9 Хорол 25,5 Чечельник 28,1

Див. також Історія євреїв в Україні. Єврейський квартал Шттл — фільм-драма 2022 року.

Джерела

«Еврейская Атлантида». Мир штетла в произведениях харьковских художников="Jewish Atlantis". World of shtetl in the works of Kharkov artists: [выст. творч. работ по итогам проекта «Нешама: через искусство к сердцу»: каталог / авт.-сост. Е. А. Котляр] ; Междунар. евр. студенч. культур. центр «Гилель» в Харькове, Центр востоковедения, Харьков. гос. акад. дизайна и искусств. — Харьков: ХДАДІМ, 2012. — 88 с. : цв. фот., портр. ; 21×21 см. — На тит. л.: К 15-летию Харьков. евр. студенч. культур. центра «Гигель». — Текст парал. рос., англ. — 1000 экз. — Возняк Тарас. Феномен галицького штетла / Гебрейський усе-світ Галичини // Культурологічний часопис «Ї». — 2007. — № 48 — С. 2–5. Йоханан Петровський-Штерн. Штетл. Золота доба єврейського містечка / Переклала з англійської Ярослава Стріха / Київ : Критика, 2019. — XII + 394 с. / Yohanan Petrovsky-Shtern. The Golden Age Shtetl: A New History of Jewish Life in East Europe / Princeton University Press, 2015. — 448 p.

Посилання

Rachel Ertel. Shtetl, la bourgade juive de Pologne de la tradition à la modernité. — Payot, 1982. Архітектурно-просторовий уклад єврейських дільниць у містах та містечках Галичини у кінці XVIII — на початку XX століть / Х. С. Бойко; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів, 2000. Архітектурно-просторова організація єврейських містобудівних комплексів XV поч. XX ст. у структурі історичних поселень Поділля / М. В. Поліщук ; Нац. акад. образотворч. мистец. і архіт. — Київ, 2002. Шляхами штетлів. Об'єкти єврейської культурної спадщини в транскордонному туризмі