Похйола () — це легендарне місце у фінській міфології, назва якого походить від слова Pohja («північ») і означає «Країна Півночі», тобто весь полярний регіон. У світі Калевали це була країна саамів (лапландців), відокремлена від Калевали морем."The heroes of the runes also go to Pohjola, a land separated from Kalevala by the sea. They go there in search of brides and conquest. They also seek refuge there from their persecutors.".

У реальному світі Похйола охоплює частину Лапландії та стародавньої області Кайнуу. Проте цю назву також вживають щодо повністю міфічного місця — джерела зла, вічно холодної північної землі. Encyclopedia of Myths and Legends.. Саме з цієї Похйоли походять хвороби й мороз. Похйола є ворогом Вейноли, країни Калевали.

У фінській міфології володаркою Похйоли є — зла чаклунка з великою силою. Великий коваль Сеппо Ільмарінен викував на її прохання і подарував його в обмін на руку її доньки. Сампо — це чарівний млин достатку, який забезпечує мешканців Похйоли незліченними багатствами. Інші персонажі Калевали також змагалися за руку дочок Похйоли, серед них — шукач пригод і великий мудрець Вейнемейнен. Льовхі вимагала від них чудес, подібних до Сампо, як-от вбивство Лебедя з . Коли одному з женихів нарешті вдавалося здобути руку доньки, у великих залах Похйоли влаштовувалися пишні бенкети.

Коріння «світового дерева», стовпа Землі, за фінською міфологією, міститься десь за північним обрієм, у Похйолі. Викування Сампо, дарування його чаклунці Льовхі, боротьба південних народів за здобуття Сампо та його подальше знищення становлять значну частину тексту Калевали.

Примітки

Література Martti Haavio: Mitologia fińska: przetłumaczył Jerzy Zbigniew Litwiniuk: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1979 : stron 580 : ISBN 978-83-06-00199-0.