Гелен Кемп Портер (; — ) — британська ботанік з Імперського коледжу Лондона. Член Лондонського королівського товариства та перша жінка-професором в Імперському коледжі Лондона. Її дослідження метаболізму полісахаридів у тютюнових рослинах були новаторськими; однією з перших британських вчених використала інноваційні технології хроматографії та ізотопних трейсерів.
Біографія Гелен Кемп народилася у місті Фарнем, графство Суррей. Її батько, Джордж Кемп Арчболд, був директором школи, а мати, Керолайн Емілі Бротон Вайтхед, була професійною співачкою, яка здобула освіту в Бельгії. У 1901 році, коли Гелен було два роки, родина переїхала до Бристоля. У ранні роки вона здобувала домашню освіту в консервативному середовищі Вікторіанської епохи, вчилася читати та писати французькою та англійською мовами. У неї була старша сестра. Дитинство Гелен Кемп було перервано початком Першої світової війни, що спонукало родину розділитися; її мати переїхала до Лондона, щоб працювати в державній компанії National Kitchens, а батько переїхав до Йоркширу, щоб працювати в іншій школі. Гелен та її сестра залишилися в Бристолі, щоб продовжити навчання в Кліфтонській середній школі для дівчат. У молодості вона багато подорожувала, сплавлялася на каное Дунаєм у 1920-х та здійснила кілька поїздок до археологічних пам'яток Близького Сходу.
У 1937 році Гелен Кемп одружилася з лікарем Вільямом Джорджем Портером. Після кількох років шлюбу чоловік помер; проте Гелен зберегла його прізвище у професійній діяльності. У 1962 році вона одружилася з професором Артуром Сент-Джорджем Гаггеттом, членом Лондонського королівського товариства, професором фізіології, який мав двох дітей; він помер у 1968 році.
Протягом усього життя Гелен Кемп Портер зберігала пристрасть до рукоділля; її роботи часто базувалися на зображеннях, взятих із сучасних наукових публікацій. Вона померла у 1987 році у віці 88 років.
У 1906 році після домашньої освіти Гелен Кемп вступила до Кліфтонської середньої школи для дівчат у Бристолі. Вона закінчила школу в 1917 році з високими досягненнями з усіх предметів. У 13 років вона зацікавилася науками завдяки впливу вчителя. Кемп вступила до Бедфордського коледжу у Лондоні, жіночого відділення Лондонського університету, де вивчала хімію, фізику та математику та здобула ступені з фізики та хімії, обидва з відзнакою. Згодом у 1932 році здобула ступінь доктора наук у Лондонському університеті та диплом Імперського коледжу Лондона.
Наукова кар'єра Гелен Кемп продовжила навчання в Імперському коледжі Лондона як аспірантка; вона працювала в лабораторії органічної хімії, яку очолював професор Торп під керівництвом доктора Марти Вайтлі. Її робота в лабораторії стосувалася похідних різних барбітуратів. У 1922 році вона приєдналася до дослідницької групи на Станції дослідження низьких температур, пов'язаній з Кембриджським університетом, щоб вивчати процес псування яблук у холодильній камері, проблему, яка переслідує імпортерів цих фруктів. Дослідницька група Гелен Кемп Портер вивчила клітинне дихання фруктів та проаналізувала органічні сполуки, зокрема цукри, органічні кислоти, крохмаль, геміцелюлозу та пектини. Дослідження Кемп Портер розширилося від простого хімічного аналізу до вивчення ролі цих хімічних речовин у розвитку та дозріванні фруктів; вона також досліджувала їх транспорт, синтез та метаболізм. До 1931 року Кемп Портер та її команда зрозуміли хімічні реакції при зберіганні яблук, але ще не встановили їхню причину; того року фінансування дослідження було припинено, а їхнє дослідження завершено.
Після завершення досліджень яблук у 1931 році Гелен Портер була прийнята на роботу запрошеною лекторкою з біохімії у Садівничий коледж Сванлі. Портер також почала працювати з Науково-дослідним інститутом фізіології рослин в Імперському коледжі та в Експериментальних лабораторіях Ротамстеда. Її дослідження включали метаболізм вуглеводів у однодольних рослин, особливо у ячменю, та його зв'язок з мінеральним живленням рослини. Вона вивчала синтез крохмалю, що міститься в самому зерні, та спростувала поширену думку про те, що вуглеводи синтезуються та зберігаються в стеблі рослини, а потім транспортуються до зерна, де перетворюються на крохмаль. Натомість Портер та її дослідницька група виявили, що вуглеводи в стеблі рослини використовують для отримання енергії наприкінці її життєвого циклу; крохмаль насправді синтезується безпосередньо в зерні.
Коли почалася Друга світова війна, Гелен Портер переїхала до лабораторій Ротемстеда. У 1947 році вона переїхала до Сент-Луїса у США на рік, щоб проводити дослідження в лабораторії біологів, лауреатів Нобелівської премії Карла Фердинанда Корі та Герті Корі. Там вона вивчала роль ферментів у синтезі та розкладанні крохмалю та як використовувати ферменти в експериментах з метаболізму глікогену. У 1948-1949 роках, після повернення до Лондона, вона вивчала процес розщеплення крохмалю. Того року Кемп Портер провела шість місяців в Бангорському університеті, де виявила, що у ячмені присутній фермент фосфорилаза крохмалю.
У 1953 році Гелен Портер стала керівницею власної дослідницької групи в Імперському коледжі завдяки гранту від Фонду Наффілда. Її група використовувала інноваційні на той час методи хроматографії та радіоактивного мічення для подальшого вивчення метаболічних шляхів рослин. Вона синтезувала радіоактивні крохмалі та глюкозу і використовувала їх в експериментах, що аналізували рух фотосинтетичних метаболітів та процес утворення крохмалю та фруктозану. Гелен Кемп Портер була однією з перших учених, які зробили це у Великій Британії. На відміну від її попередніх експериментів, це дослідження проводилося на тютюнових рослинах. Нові методи в поєднанні з авторадіографією дозволили їй вивчати ці процеси в живих клітинах та тканинах. У 1956 році, головним чином завдяки цьому дослідженню, її було обрано до Лондонського королівського товариства. Наступного року Кемп Портер була підвищена до посади головної наукової співробітниці Інституту фізіології рослин та призначена доцентом кафедри ензимології на кафедрі ботаніки. У 1959 році вона стала завідувачкою кафедри фізіології рослин Імперського коледжу, а також першою жінкою-професором коледжу. Завдяки своїм досягненням у біохімії Гелен Кемп Портер була обрана до складу Комітету Біохімічного товариства у 1962 році. Вона пішла з посади завідувачки кафедри в 1964 році, того ж року вона очолила створення спеціалізованих робочих груп та стала другою секретаркою Ради сільськогосподарських досліджень коледжу. Її також було призначено почесною членом Товариства сільськогосподарських досліджень. Наступного року її було призначено головою Біохімічного товариства. Як голова, вона впровадила інновації щодо політики передплати та політики публікацій журналів; зміни, які вона впровадила, впливають на Товариство й сьогодні. У 1966 році Портер була удостоєна звання члена Імперського коледжу науки і технологій. У 1972 році її було призначено радницею секретаря Ради сільськогосподарських досліджень. Протягом своєї тривалої кар'єри Гелен Кемп Портер була авторкою або співавторкою 39 статей у різних журналах.
Окремі публікації The nitrogen content of stored apples. Bot. 39, 1925, 97–107. The estimation of dry weight and the amount of cell-wall material in apples. Bot. 39, 1925, S. 109–121. The chemical composition of mature and developing apples and its relationship to environment and to the rate of chemical change in store. Bot. 42, 1928, S. 541–565. mit D. Haynes: A quantitative study of chemical change in apples. Ann. Bot. 42, 1928, S. 965–1017. Leaves as collecting and distributing agents of carbon. J. Sci. 29, 1967, S. 31. Utilization of Nutrogen and Its Compounds By Plants''. Cambridge University Press 1959.
Див. також Список жінок-ботаніків
Примітки
Посилання Біографія в Oxford Dictionary of National Biography Біографія в Encyclopedia Youtube-Video: Helen Porter: Pioneering Plant Scientist | Scientist Biography Біографія в Royal Society