Яой (або Boys' Love/BL) — жанр гомоеротичного медіа про чоловіків, що походить з Японії, який створюється переважно жінками для жінок. Цей жанр має потужний глобальний фандом. Учасники фандому яою можуть брати участь у різних заходах, таких як відвідування фестивалів, створення та/або публікація матеріалів на фансайтах, а також створення фанробіт, таких як фанфіки та фанарт.
У Японії шанувальниць яою називають . Дослівно перекладається як «гнила жінка» або «гнила дівчина». Цей термін спочатку був негативним ярликом для фанаток жанру, але згодом був переосмислений ними як самокритична ідентичність. Згодом з'явився термін щоб описати чоловіків-фанатів яою.
Демографія Більшість шанувальників яою — це дівчата-підлітки або молоді жінки. Жіноча аудиторія в Таїланді оцінюється в 80%, а членство в Yaoi-Con, конвенції в Сан-Франциско, становить 85% жінок. Зазвичай вважається, що всі жінки-фанатки є гетеросексуальними, але в Японії є присутність лесбійських манґа-авторок та лесбійських, бісексуальних, інших або тих, хто сумнівається у своїй орієнтації, читачок. Нещодавні онлайн-опитування серед англомовних фанаток показують, що 50-60% читачок ідентифікують себе як гетеросексуальні. Було запропоновано, що західні фанати можуть бути більш різноманітними в своїй сексуальній орієнтації, ніж японські фанати, і що західні фанати «більш схильні пов'язувати» яой з підтримкою прав гей-спільноти. Подібно до бази читачів яою, більшість авторів фанфіків яою також вважаються гетеросексуальними жінками. Причину цього явища іноді пояснюють патріархатом — жінки, які пишуть ці фанфіки, насправді втілюють гетеросексуальні фантазії через цих чоловічих персонажів.
Хоча цей жанр орієнтований на жінок і дівчат, геї, бісексуали, і навіть гетеросексуальні чоловіки також є частиною аудиторії. В одному з опитувань серед фанатів яою в бібліотеці США близько чверті респондентів були чоловіками; онлайн-опитування англомовних читачів вказують, що цей відсоток становить близько 10%. Лунсінг припускає, що молодші японські гомосексуальні чоловіки, яких ображає «порнографічний» контент гей-журналів, можуть надавати перевагу читанню яою замість цього. Але це не означає, що більшість геїв є фанатами жанру, оскільки деяких відштовхує жіночий стиль малюнка або нереалістичні зображення гомосексуального життя. Натомість деякі шукають «гей комі» (гей-комікси), манґу, написану для гомосексуальних чоловіків гомосексуальними чоловіками, оскільки гей комі сприймаються більш реалістичними. Лунсінг зазначає, що деякі наративні проблеми, які геї висловлюють щодо манґи яою, такі як зґвалтування, мізогінія та відсутність західної гей-ідентичності, також присутні в гей комі. Деякі манґаки-чоловіки створювали яой та використовували свої успіхи в яої, щоб потім перейти до публікації гей комі.
Автори яою презентують себе як «однодумців», використовуючи нотатки на обкладинках та постскриптуми, щоб спілкуватися з читачами «так, ніби вони її подруги», і розповідати про творчий процес створення манґи та про те, що їй сподобалося в історії, яку вона написала.
Числа У середині 1990-х років оцінки розміру японського фандому яой становили 100 000-500 000 осіб; приблизно в той час довготривалий яой-журнал June мав тираж від 80 000 до 100 000 примірників, що вдвічі перевищувало тираж «бестселера» гей-журналу Badi. Більшість західних фансайтів яою «з’явилися кілька років пізніше, ніж сторінки та списки, присвячені мейнстримному аніме та манзі». Станом на 1995 рік вони «зосереджувалися на найвідоміших серіях», таких як Ai no Kusabi та Zetsuai 1989; а до кінця 1990-х років сайтів англомовних користувачів, що згадували яой, «було кілька сотень»Sabucco, Veruska "Guided Fan Fiction: Western "Readings" of Japanese Homosexual-Themed Texts" in Berry, Chris, Fran Martin, and Audrey Yue (editors) (2003). Mobile Cultures: New Media in Queer Asia. Durham, North Carolina; London: Duke University Press. . p.73. Станом на 2003 рік на японських інтернет-сайтах було приблизно рівні пропорції сайтів, присвячених яою, і сайтів для гомосексуальних чоловіків про гомосексуальність. Станом на 16 листопада 2003 року існувало 770 000 веб-сайтів, присвячених яою. Станом на квітень 2005 року пошук по неяпонських сайтах дав результат у вигляді 785 000 англомовних, 49 000 іспаномовних, 22 400 корейськомовних, 11 900 італійськомовних і 6 900 китайськомовних сайтів. У січні 2007 року було приблизно п'ять мільйонів результатів пошуку за запитом «яой». Хісако Мійоші, заступниця головного редактора манґа-відділу видавництва Libre, сказала в інтерв’ю 2008 року, що хоча яой стає більш відомим серед загальної публіки, кількість читачів залишається обмеженою, що вона пояснює кодифікованістю жанру.
Уподобання фанатів Торн Рейчел зазначила, що хоча деяким фанатам подобаються обидва напрями однаково, вони схильні віддавати перевагу або BL, або не-BL шьоджьо-манзі. Судзукі Кадзуко зауважила, що фанати BL віддають перевагу цьому жанру перед іншими формами порнографії, наприклад, гетеросексуальними історіями кохання в коміксах для жінокSuzuki, Kazuko. 1999. "Pornography or Therapy? Japanese Girls Creating the Yaoi Phenomenon". In Sherrie Inness, ed., Millennium Girls: Today's Girls Around the World. London: Rowman & Littlefield, p.245 , .. Джессіка Бавенс-Суґімото вважає, що загалом «фанати слешу та яою зневажливо ставляться до мейнстримних гетеросексуальних романів», таких як «сумнозвісні масові романи видавництва Harlequin». Шамун Дебора стверджувала, що «кордони між яоєм, шьоджьо-манґою та коміксах для жінок досить проникні», припускаючи, що шанувальники BL, ймовірно, насолоджувалися як гомосексуальними, так і гетеросексуальними історіямиShamoon, Deborah (July 2004) "Office Sluts and Rebel Flowers: The Pleasures of Japanese Pornographic Comics for Women" in Linda Williams ed. Porn Studies. Duke University Press p. 86.
Кодака Кадзума в інтерв'ю для журналу Giant Robot припустила, що японський фандом яою включає заміжніх жінок, які залишаються її шанувальницями ще з часів коледжу. Опитування Дру Пальяссотті вказує на те, що лояльність до автора є поширеним фактором у прийнятті рішень читачів про купівлю. Нітта Йока відзначила розбіжність у запитах своїх читачів: її молодші читачі воліють бачити відверті матеріали, тоді як старші віддають перевагу романтиці. Існує думка, що англомовний фандом яою вимагає дедалі відвертішого контенту , але це створює проблеми для роздрібних торговців. У 2004 році ICv2 зазначило, що фанати, здається, воліють купувати яой онлайн. Андреа Вуд припускає, що через обмеження на продаж яою, багато західних фанатів-підлітків шукають відвертіші назви через сканлейти. Дру Пальяссотті зазначає, що більшість респондентів її опитування вперше зіткнулися з BL в інтернеті, що вона пов'язує з тим, що половина опитаних отримує більшу частину BL із сканлейтів. У 2003 році існувало щонайменше п'ять груп сканлейту BL. Японські фанатські практики середини та кінця 2000-х років включали концепцію почуття мое, яке до цього зазвичай використовувалося чоловіками-отаку щодо молодих жіночих персонажів.
Робін Бреннер та Сноу Вілдсміт відзначили у своєму опитуванні американських фанатів, що геї та бісексуальні чоловіки — шанувальники яою — віддавали перевагу більш реалістичним історіям, ніж жінки.
Сакакібара Сіхомі (1998) стверджував, що фанати яою, включаючи його самого, були гомосексуально орієнтованими трансгендерними людьми (перехід від жінки до чоловіка)Sakakibara, Shihomi (1998) Yaoi genron: yaoi kara mieta mono (An Elusive Theory of Yaoi: The view from Yaoi). Tokyo: Natsume Shobo, .. Мідзоґучі Акіко вважає, що існує «шікоу» (перекладається як смак або орієнтація) як щодо BL/яою в цілому, так і щодо певних паттернів у межах жанру, таких як тип персонажа «зухвалий пасив» (янча-уке). Її дослідження показує, що фанати вважають: аби бути «серйозними» шанувальниками, вони повинні знати власні вподобання і «вважати себе свого роду сексуальною меншиною». Вона стверджує, що обмін сексуальними фантазіями всередині переважно жіночого фандому яою можна інтерпретувати так: хоча учасниці можуть бути гетеросексуальними в реальному житті, їх також можна вважати «віртуальними лесбійками». Патрік Ґелбрейт припускає, що андрогінні бішьонен (вродливі хлопці) сприяють привабливості яою серед жінок, які є гетеросексуальними, лесбійками або трансгендерними людьми.
Фуджьоші і фуданші — це японський термін для позначення жінок-фанаток манґи, аніме та ранобе, що зображують романтичні стосунки між чоловіками. Цей ярлик охоплює фанатів жанру яою, а також суміжної манґи, аніме та відеоігор, які з’явилися в міру розвитку ринку таких творів. Термін «фуджьоші» є омофонічним каламбуром з , терміном для шанованих жінок, створений шляхом заміни ієрогліфа , що означає «одружена жінка», на ієрогліф , що означає «зброджений» або «гнилий», що вказує на те, що жінка, яка насолоджується вигаданим гей-контентом, стає «зруйнованою» для шлюбу. Цю назву придумала спільнота 2channel на початку 2000-х років як образу, але згодом її перехопили як самоописовий термін. «Фуджьоші» несло в собі коннотацію «падшої жінки». Випуск журналу Yureka, який детально вивчав феномен фуджьоші у 2007 році, сприяв розповсюдженню цього терміну.
Більш старші фуджьоші використовують різні терміни для позначення себе, включаючи , каламбур на омонімічне слово, що означає «шляхетна дама», та , що звучить подібно до фрази «Мадам Батерфляй», можливо, запозиченої від персонажа на прізвисько в манзі 1972 року Ace o Nerae! авторства Суміки Ямамото.
Згідно з випуском Eureka 2005 року, в останні роки фуджьоші можуть позначати загальних жіночих отаку, хоча вказується, що не всі фанати яою є отаку, оскільки є й більш випадкові читачки. Оскільки «фуджьоші» є найвідомішим терміном, його часто використовують японські медіа та люди поза субкультурою отаку для позначення жіночих отаку як групи, незалежно від того, чи є вони фанатками яою. Таке використання терміну може бути образливим для жінок-отаку, яких не цікавить яой.
Чоловіків, які, як і фуджьоші, люблять уявляти стосунки між персонажами (особливо чоловіками) у вигаданих творах, коли ці стосунки не є частиною наміру автора, можуть називати або . Обидва терміни є каламбурами схожої конструкції до фуджьоші. Автор бара-манґи Генгоро Таґаме сказав, що чоловіки можуть обрати ярлик фуданші, оскільки це більш соціально прийнятно, ніж зробити камінг-аут як гей. Однак сексуальна орієнтація фуданші не обов’язково гомосексуальна, оскільки є частка гетеросексуалів, що також любить читати яой. Також існує менш відома гендерно-нейтральна версія, яку використовують небінарні персони — .
Приблизно з 2020 року фанати почали запозичувати термін «шиппер» з англомовних фандомів через його універсальність, оскільки його можна використовувати для опису улюблених фанатських пейрингів персонажів різних статей.
Яой і слеш