Вологі ліси Укаялі (ідентифікатор WWF: NT0174) — неотропічний екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на заході Амазонії.

Географія Екорегіон вологих лісів Укаялі розташований в на схід від Анд. На захід від екорегіону підіймаються Перуанські Анди, східні схили яких є частиною екорегіону . Північною межею регіону є річка Мараньйон, а східною межею — річка Укаялі. Заболочені долини цих річок є частиною екорегіону варзейських лісів Ікітосу, який відділяє вологі ліси Укаялі від вологих лісів Напо, поширених північніше, та від вологих лісів Південно-Західної Амазонії, поширених східніше.

Рельєф екорегіону переважно представлений рівнинами та розчленованими передгір'ями. На заході регіону простягаються гори Кордильєри-Орієнталь або Східного хребта Перуанських Анд, які відділені від гір Центрального хребта долиною Уайяги. Загалом висота регіону коливається від 200 до 1100 м над рівнем моря. Річки, що стікають з Анд на схід, зокрема Мараньйон, Укаялі та Уайяга, належать до басейну Амазонки.

Клімат В межах екорегіону переважає екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна температура становить 24 °C, а середньорічна кількість опадів коливається від 1600 до 2500 мм.

Флора Рослинний покрив екорегіону представлений вологими вічнозеленими тропічними дощовими лісами. Лісовий намет в них розташований на висоті 40 м над землею, а поодинокі емерджентні дерева, що підіймаються над ним, виростають до 50 м заввишки.

Флора екорегіону характеризується високим різноманіттям. Більшість дерев у лісах регіону є представниками родин Мелієві (Meliaceae), Шовковицеві (Moraceae), Бобові (Fabaceae), Мускатникові (Myristicaceae) та Маренові (Rubiaceae). Уздовж річок зустрічаються пальмові насадження, у яких часто домінують або пальми моріче (Mauritia flexuosa). У лісах, що ростуть біля підніжжя Анд, також поширені пальми, зокрема різні види (Bactris spp.) та (Astrocaryum spp.). Найпоширенішим видом пальм у них є (Iriartea deltoidea) заввишки 20-35 м, яка росте у середньому ярусі.

Серед інших дерев, поширених у лісах екорегіону, слід відзначити (Macrolobium acaciifolium), (Cedrelinga cateniformis) та (Erisma uncinatum). Також у вологих лісах Укаялі ростуть гондураські червоні дерева (Swietenia macrophylla), (Cedrela odorata) та бавовняні дерева (Ceiba pentandra), які мають важливе економічне значення.

Фауна Фауна регіону також характеризується високим різноманіттям. Вона включає 188 видів ссавців та понад 600 видів птахів. Серед великих ссавців, поширених в лісах екорегіону, слід відзначити південноамериканського тапіра (Tapirus terrestris), звичайного пекарі (Tayassu pecari), ошийникового пекарі (Dicotyles tajacu), американську мазаму (Mazama americana), амазонійську мазаму (Mazama nemorivaga), (Ateles chamek), рудого ревуна (Alouatta seniculus), гігантську видру (Pteronura brasiliensis), велику капібару (Hydrochoeris hydrochaeris), бурогорлого лінивця (Bradypus variegatus), (Choloepus hoffmanni) та (Choloepus didactylus), а також пуму (Puma concolor) та ягуара (Panthera onca), найбільших хижаків Амазонії. У річках регіону зустрічаються амазонські річкові дельфіни (Inia geoffrensis), прісноводні дельфіни тукуші (Sotalia fluviatilis) та амазонські ламантини (Trichechus inunguis).

Серед менших ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити звичайну шерстисту мавпу (Lagothrix lagothricha), західноамазонську нічну мавпу (Aotus nancymaae), (Sapajus apella), (Cebus yuracus), мармозетку Гельді (Callimico goeldii), (Saimiri boliviensis), оцелота (Leopardus pardalis), маргая (Leopardus wiedii), ягуарунді (Herpailurus yagouaroundi), чагарникового пса (Speothos venaticus), коротковухого пса (Atelocynus microtis), тайру (Eira barbara), кінкажу (Potos flavus), ракуна-крабоїда (Procyon cancrivorus), амазонську носуху (Nasua nasua), неотропічну видру (Lontra longicaudis), пакарану (Dinomys branickii), низинну паку (Cuniculus paca), чорного агуті (Dasyprocta fuliginosa), північноамазонську вивірку (Sciurus igniventris), південноамазонську вивірку (Sciurus spadiceus), амазонську карликову вивірку (Microsciurus flaviventer), південного опосума (Didelphis marsupialis), чотириокого опоссума Андерсона (Philander andersoni), (Monodelphis peruviana), південного голохвостого броненосця (Cabassous unicinctus) та американського тамандуа (Tamandua tetradactyla). Майже ендемічними представниками екорегіону є (Pithecia inusta), сакі Ісабели (Pithecia isabela), (Plecturocebus discolor), (Plecturocebus oenanthe), (Leontocebus leucogenys) та (Leontocebus illigeri).

Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити амазонійського татаупу (Crypturellus variegatus), цятковану чачалаку (Ortalis guttata), коста-риканського голуба (Patagioenas subvinacea), еквадорського ерміта (Phaethornis atrimentalis), довгодзьобого ерміта (Phaethornis malaris), сірогрудого колібрі-шаблекрила (Campylopterus largipennis), буроголового колібрі-лісовичка (Thalurania furcata), велику гарпію (Harpia harpyja), амазонійську сплюшку (Megascops watsonii), амазонійського трогона (Trogon ramonianus), червонодзьобого тукана (Ramphastos tucanus), каштановошийого аракарі (Pteroglossus castanotis), (Celeus torquatus), червоно-зеленого ару (Ara chloropterus), червонолобого котору (Pyrrhura roseifrons), синьоголового папугу-червоногуза (Pionus menstruus), чорноголового сорокуша (Thamnophilus schistaceus), плямистохвостого кадука (Isleria hauxwelli), чорнощокого гормігуеро (Myrmoborus myotherinus), сірого ману (Cercomacra cinerascens), лісового тиранця (Myiopagis gaimardii), оливкового ірличка (Piprites chloris), сіру планідеру (Rhytipterna simplex), амазонійського дрозда (Turdus hauxwelli), дроздового різжака (Campylorhynchus turdinus), амазонійського поплітника (Cantorchilus leucotis), жовтохвостого касика (Cacicus cela), золотолобу гутураму (Euphonia xanthogaster), великого саї (Chlorophanes spiza), пурпурову танагру-медоїда (Cyanerpes caeruleus), пурпурову тапірангу (Ramphocelus carbo) та блакитного цукриста (Dacnis cayana). Ендеміками регіону є сирайські кракси-рогані (Pauxi koepckeae), укаяльські бородатки (Capito fitzpatricki) та сирайські танагри (Stilpnia phillipsi), поширені в горах , а також червоноволі бородатки (Capito wallacei), поширені в горах Кордильєра-Асуль. Майже ендемічними представниками регіону є білогорлі ерміти (Phaethornis koepckeae), бурі лінивки-коротуни (Nonnula brunnea), мішани (Zimmerius villarejoi), чорнохвості мурав'янки (Oneillornis lunulatus), сунські кадуки (Myrmotherula sunensis), андійські покривники (Myrmoderus eowilsoni), широкохвості манакіни (Ceratopipra chloromeros), смугастогруді манакінчики (Machaeropterus eckelberryi), блакитноголові салтарини (Lepidothrix coeruleocapilla), рудоволі мухоїди (Tolmomyias traylori), жовтоокі варілеро (Agelasticus xanthophthalmus) та чорночереві тапіранги (Ramphocelus melanogaster).

Збереження Більша частина лісів екорегіону залишається незайманою, однак частина лісів уздовж річок була вирубана та перетворена на пасовища та інші сільськогосподарські угіддя. Основними загрозами для збереження природи регіону є будівництво доріг і поселень та лісозаготівля.

Оцінка 2017 року показала, що 59 904 км², або 52 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Кордильєра-Асуль та .

Примітки

Посилання «Ucayali moist forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund. «Ucayali Moist Forests» — One Earth.