Серезліївська культура — археологічна культура у буго-дніпровському межиріччі, що датується приблизно 3100/3000 - 2800/2700 роками до нашої ери. Входить до культурно-історичної спільноти Кукутень-Трипілля на її фінальному етапі (етап СІІ). Найбільш східною межею поширення серезліївської культури є район річки Кальміус, найбільш північною – оріль-самарське межиріччя, на південь – Кримський півострів.Іванов М.С. Дисертація "Населення другої половини 4 тис. ВС в межиріччі Південного Бугу і Дніпра: серезліївська культура". – Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2023 р. – 265с. – С.132 https://www.researchgate.net/publication/379485917_Naselenna_drugoi_polovini_4_tis_VS_v_meziricci_Pivdennogo_Bugu_i_Dnipra_serezliivska_kultura_The_Population_of_the_Second_Half_of_the_4th_Millenia_BC_between_Southern_Buh_and_Dnipro_Rivers_SerezlievkaМ. Ю. Відейко. Серезліївський тип // Енциклопедія Трипільської цивілізації / Ред. кол.: Л. М. Новохатько (голова); М. І. Сенченко, Т. І. Іжевська, С. О. Тарута, С. М. Платонов, М. С. Платонов, М. Ю. Відейко, С. М. Ляшко, Н. Б. Бурдо. – Державне підприємство Книжкова палата України ім. Івана Федорова; Національна комісія України у справах ЮНЕСКО; Корпорація "Індустріальна спілка Донбасу"; ЗАТ "Петроімпекс". – Т. 2. – К., 2004. – 656 с. – С.475-476Дергачов В.А. Пізній період трипільської культури // Енциклопедія Трипільської цивілізації : в 2 т. – Т. 1, кн. 1 / Н. Б. Бурдо [та ін.] ; гол. ред. М. Ю. Відейко. - К. : ТОВ "Укрполіграфмедіа", 2004. - 704 с. –  С.109-111

Виокремлення серезліївської культури Володимир Збенович визначив буго-дніпровську групу енеолітичних поховань як особливий варіант Трипільської культури (1974).Збенович В. Позднетрипольские племена северного Причерноморья. К.: Наукова думка. - С.156 Валентин Дергачов та Ігор Манзура виділили пам'ятки Буго-Дніпровського межиріччя в окрему серезліївську групу Трипілля СІІ (1991).Дергачев В, Манзура И. Погребальные комплексы позднего Триполья. Свод источников. - Кишинев: 1991. - С.14 Микита Іванов запропонував використовувати термін серезліївська культура на позначення пам'яток трипільського кола у буго-дніпровському межиріччі (2023).Іванов М.С. Дисертація "Населення другої половини 4 тис. ВС в межиріччі Південного Бугу і Дніпра: серезліївська культура". – Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2023 р. – 265с. – С.88, 132

Свою назву культура отримала від села Серезліївки (нині Ганнівка у Новоархангельській селищній громаді Голованівського району Кіровоградської області). У 1904 році біля поселення археолог Данило Щербаківський дослідив 12 курганів, розташованих на мисі, утвореному р. Кагарлик та струмком. У курганах № 4 та № 7 виявлено поховання, віднесені до трипільскої культури - епонімна пам'ятка серезліївського типу.Щербаковский Д. М. Раскопки курганов на пограничьи Херсонской и Киевской губерний // АЛЮР.- 1905. – Т.1-2. – С.7-19.

Походження і зв’язки

Тиск носіїв культури кулястих амфор на трипільців (гординештський і касперівський тип пам’яток) у лісостеповому Карпато-Подністров’ї спричинив міграцію представників трипільської культури на південь – у Степове Причорномор’я від пониззя Прута до Подніпров’я. Таким чином з’явилися пам’ятки типу Серезліївка та Животилівка. У результаті переселення частини пізньотрипільського населення із лісостепу зростає чисельність населення у степу. Територія поширення серезліївського типу пам’яток трипільської культури повністю була включена в ареал поширення ямної культури.

Статуетки серезліївського типу виявлено на поселеннях усатівського та городського типів. Курганні комплекси серезліївського типу у пониззі Південного Бугу (а також типу Животилівка на лівобережному Надпоріжжі) мають певні особливості. Вони поєднують у собі риси пам’яток гординештсько-касперівського типу (кераміка), усатівського типу (пластика), традиції місцевих степових культур (поховальний обряд), кавказьких культур (прикраси, кераміка). Змішаний характер пам’яток серезліївського типу демонструє процес розкладу та зникнення трипільської культури.Пізній період трипільської культури // Енциклопедія Трипільської цивілізації : в 2 т. – Т. 1, кн. 1 / Н. Б. Бурдо [та ін.] ; гол. ред. М. Ю. Відейко. - К. : ТОВ "Укрполіграфмедіа", 2004. - 704 с. –  С.109-111

Серезліївська група пам'яток Уже до середини 1980-х до пам’яток серезліївського типу віднесли близько 20 поховань у курганах біля сіл Вільшанка, Володимирівка, Вовчанськ, Баратівка, Єрмолаївка, Животилівка, Любимівка, Петропавлівка, Серезліївка, Широке, Підгородне та інші.

Поховання та матеріальна культура

Поховальний обряд – індивідуальні, іноді колективні, тілопокладення, основні та впускні поховання під курганами, часто з кромлехами та іншими кам’яними конструкціями. Серед поховального інвентаря кухонний та столовий посуд, типовий для трипільської культури, антропоморфні фігурки, прикраси з кісток, зубів тварин, мінералів, кам’яні та мідні сокири. У колективних похованнях кількість статуеток може відповідати кількості похованих.Дергачев В., Манзура И. Погребальные комплексы позднего Триполья. – Кишинев, 1991. – С.13-14; 130-140 (табл. 7; рис. 82-86).

Прикметною матеріальною ознакою серезліївської культури є антропоморфні статуетки серезліївського типу. Їх знайдено близько трьох десятків в 11 курганах.Рассамакін Ю. Я. Статуетки серезліївського типу як фактор контактів за доби пізнього енеоліту. -  Археологія і давня історія України. - (2021, Вип. 2). - С339 Відносно трипільських аналогів форма серезліївських статуеток проста та схематична і складається із прямого або зігнутого посередині циліндра та двох виступів-ручок. Форма голівки двох типів: циліндрична та округла (за Н.Бурдо). Декор серезліївських статуеток також невигадливий і складається із тонких прорізних ліній: горизонтальних або скісних. Прорізний орнамент окремих статуеток заповнений білою пастою.Бурдо Н. Реалистическая пластика культурного комплекса Триполье-Кукутень. Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing. - 2013.Бурдо Н. Антропоморфная пластика курганных погребений раннего бронзового века в Буго-Днепровском междуречье и Поднепровье. Tyragetia (Serie Nouă) (1), 2018. - с.97–114. На думку дослідника М.Іванова, трансформація світогляду представників серезліївської культури призвела до заміни невеличких особистих керамічних статуеток на монументальну кам'яну скульптуру в поховальному курганному обряді ямників.Іванов М.С. Дисертація "Населення другої половини 4 тис. ВС в межиріччі Південного Бугу і Дніпра: серезліївська культура". – Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2023 р. – 265с. – С.137

Металургійний, металообробний та гірничий інструмент серезліївської культури репрезентований ливарними формами, абразивами, ковадлами, молотами та пестами для дроблення руди. Функціонально комплекс металевих предметів представлений виробами усіх основних типів, відомих на той час: мідними прикрасами, ножами та кинджалами, пласкими та провушними сокирами. Із серезліївською культурою пов'язане перше місцеве виробництво обушкових металевих сокир.Іванов М.С. Дисертація "Населення другої половини 4 тис. ВС в межиріччі Південного Бугу і Дніпра: серезліївська культура". – Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2023 р. – 265с. – С.49, 153-155, 171 https://www.researchgate.net/publication/379485917_Naselenna_drugoi_polovini_4_tis_VS_v_meziricci_Pivdennogo_Bugu_i_Dnipra_serezliivska_kultura_The_Population_of_the_Second_Half_of_the_4th_Millenia_BC_between_Southern_Buh_and_Dnipro_Rivers_Serezlievka

Література Бурдо Н. Антропоморфная пластика курганных погребений раннего бронзового века в Буго-Днепровском междуречье и Поднепровье. Tyragetia, serie nouă, vol. XII [XXVII], nr. 1, Arheologie. Istorie Antica, 2018. - c.97-114

Гребенников Ю., Смирнов Л. Початок курганного будівництва у Північному Причорномор'ї (на прикладі пам'ятників Степового Побужжя): архітектурний та ідеологічний аспекти проблеми - Εμινακο. - 2015. - № 3. - С. 21-30.

Мовша Т. Г. К вопросу о трипольских погребениях с обрядом трупоположения // Материалы и исследования по археологии Юго-Запада СССР и Румынской народной республики. – Кишинев, 1960. – С.68 (рис. №-1)

Рассамакін Ю. Я. Статуетки серезліївського типу як фактор контактів за доби пізнього енеоліту. -  Археологія і давня історія України. - (2021, Вип. 2). - С338-349

Рассамакін Ю.Я. Степи Причорномор’я в контексті розвитку перших землеробських суспільств // Археологія. — 2004. — № 2. — С. 3-26.

Примітки