Музе́й археоло́гії та етноло́гії Пібоді — музей при Гарвардському університеті в Кембриджі (штат Массачусетс, США). Заснований 1866 року, є одним із найстаріших і найбільших музеїв, що зосереджуються на антропологічних матеріалах, з особливим акцентом на етнографії та . Музей зберігає понад 1,2 млн предметів, близько документів, 2000 карт і планів місцевості, а також близько 500 000 фотографій. Музей розташований на Дівініті-авеню в кампусі Гарвардського університету. Один із чотирьох гарвардських музеїв науки та культури, відкритих для публіки.
Історія Музей засновано 8 жовтня 1866 року завдяки дарунку заможного американського фінансиста та філантропа , уродженця Південного Денверса (тепер Пібоді, штат Массачусетс). Він виділив 150 000 доларів, які, згідно з умовами трасту, мали бути використані для створення посади професора-куратора Пібоді, придбання експонатів та спорудження будівлі для розміщення колекцій. Пібоді доручив попечителям організувати будівництво «відповідної вогнетривкої будівлі музею на землі, яку для цієї мети надасть, безкоштовно або в оренду, ».
1867 року музей відкрив першу експозицію, яка складалася з невеликої кількості доісторичних артефактів із у Гарвардського університету. 1877 року довгоочікувана будівля музею була завершена та готова до заселення. Будівлю, в якій розміщується музей Пібоді, розширено 1888 року та знову 1913 року.
Колекції Музей Пібоді зберігає археологічні, етнографічні, остеологічні та архівні колекції з багатьох країн, що охоплюють мільйони років культурної, соціальної та біологічної історії людства, з особливим акцентом на культури Північної та Південної Америки та островів Тихого океану, а також колекції з Африки, Європи та Азії.
Північна Америка. Археологічні та етнографічні фонди музею Пібоді з Північної Америки становлять понад чверть його колекцій. Вони містять експонати з багатьох частин континенту, що охоплюють 10 000 років, з найдавніших розкопок на північному сході, колекції Мімбрес із південного заходу, колекції каліфорнійських кошиків та колекції Льюїса і Кларка. Центральна Америка. Центральноамериканська колекція музею зосереджена на археологічних матеріалах зі східного Гондурасу, Нікарагуа, нижньої частини Центральної Америки, Карибських островів і Центральної Мексики. У музеї зберігається велика колекція матеріальної культури майя з Копана, Хольмуля, Лабни, П'єдрас-Неграса та Уашактуна, кам'яні скульптури з Копана, вишукані артефакти зі священного сеноте Чичен-Іци та 600 гіпсових зліпків пам'ятників з Центральної Америки. Південна Америка. Основну частину південноамериканських етнографічних колекцій Пібоді становлять деякі з найперших надходжень до музею, які зібрали Луї Агассіз та його син Александер Емануель Агассіз. Серед них — колекція головних уборів і прикрас із басейну Амазонки ХІХ—XX століть, і колекція болівійських і перуанських церемоніальних і побутових предметів . Важливими археологічними колекціями є кераміка чиму, наска та моче, металеві вироби інків та чиму, а також колекція текстилю доісторичного періоду. Азія. Азійські фонди музею включають одну з найдавніших колекцій предметів, виготовлених і використовуваних айнами, корінним народом Японії; і китайську кераміку й порцеляну; барвистий текстиль, виготовлений качинами, що живуть у північно-східній М'янмі (Бірмі) і прилеглих районах Індії та Китаю, шанами, а також сибірський одяг зі шкіри і різьблені дерев'яні предмети побуту. У колекціях Азії домінують археологічні матеріали, де представлено велику колекцію знахідок із розкопок Тепе-Ягії (Іран) і Тарсу (Туреччина). Африка. Фонди музею налічують понад 20 000 предметів у чотирьох значних колекціях. Три основні колекції, зібрані з Ліберії, південного Камеруну та Уганди протягом першої половини XX століття, включають різноманітні предмети, що використовувалися в повсякденному або ритуальному житті. Четверта колекція містить понад 200 музичних інструментів, серед яких барабани та ручні піаніно. Археологічні колекції представлені розкопками Джорджа Ендрю Рейснера в Єгипті та Нубії. Океанія. Зібрані бостонськими купцями, торговцями та дослідниками XVIII століття під час їхніх тихоокеанських подорожей, 23 000 експонатів цієї колекції включають фігурки з острова Пасхи та різьблені дерев'яні статуї; гавайські та з пір'я; різьблені () дверні панелі, миски та людські фігурки маорі; яванські ляльки-тіні ваянг; мікронезійські каное та . Європа. На додаток до палеолітичних колекцій із Франції, особливо зі стоянки , де колись жила кроманьйонська людина, є матеріали з Європи від неоліту до залізної доби, серед них визначна колекція матеріалів герцогині , розкопаних на (Словенія), яку досліджувала її мати принцеса . Зібрання також включає частину колекцій французького археолога і політичного діяча Луї Лорана Габріеля де Мортільє з Центральної Європи, статуетку Венери з печер Гримальді Ман в Італії та кам'яні знаряддя епохи неоліту з Північно-Західної Європи. Зібрання картин та малюнків. ЗІбрання предметів доповнює колекція творів мистецтва, що налічує майже 200 картин і 950 робіт на папері. Близько половини, представляє колекцію американського мистецтва Девіда І. Бушнелла-молодшого (David I. Bushnell, Jr.), яка включає роботи Александра де Батца, , Чарлза Берд Кінга, Джорджа Гіббса, , , а також понад 130 олійних, акварелей і малюнків , живописного історика корінних мешканців Північної Америки. Тут також є живописні портрети корінних американців роботи , окремі з яких є єдиним збереженим зображенням із цієї теми. Серед інших важливих творів — роботи із зображенням монументальної архітектури Месоамерики, роботи індіанських художників XX століття, велика серія інуїтських гравюр, а також тридцять вісім робіт Андре Шеронне Шампольйона із зображенням людей і місць Індії та Тибету. Зібрання архівів. Архіви документів і фотографій представляють ще один вимір наукової роботи антропологів і археологів, чиї артефакти зберігаються в Пібоді. Документи й рукописи, що зберігаються в архівах, включають інституційні (факультетські та музейні) записи, спеціальні колекції та матеріали, пов'язані з понад 70 антропологічними / археологічними експедиціями, десятками викладачів і дослідників та іншими дослідницькими проєктами. Колекції Пібоді налічують близько півмільйона дагеротипів, кольорових діапозитивів та інших фотографічних зображень з археології та етнології багатьох країн, з особливим акцентом на культурі та портретах індіанців США, Мексики, північної частини Центральної Америки, Китаю та Південно-Західної Азії, Африки, а також на предметах і мистецтві доколумбової доби. Остеологічні колекції. Остеологічні колекції музею походять з понад вісімдесяти країн на шести континентах і включають рештки людських і нелюдських приматів, скам'янілості та зліпки. Їх зібрано переважно в Америці, Євразії та Африці. Близько 40 % із більш ніж 18 500 людських і нелюдських особин (), представлених у колекціях, походять зі Сполучених Штатів. Музей також має навчальні анатомічні колекції та колекції зліпків гомінідів. Попри прийняття 1990 року , в Музеї Пібоді, за оцінками, зберігаються не репатрійовані останки понад 6100 корінних американців. В музеї експонується русалка Фіджі, яку придбав Ф. Т. Барнум.
Постійні виставки
Зміни та спадкоємність: Зала північноамериканських індіанців () досліджує північноамериканські культури за предметами, які виготовили корінні народи Америки XIX століття. Виставка «Зміни та спадкоємність» розглядає історичну взаємодію між корінними народами та європейцями в період глибоких соціальних змін. День мертвих (Day of the Dead / Día de los Muertos) включає вівтар або офренду Дня мертвих у галереї «Зустрічі з Америкою» (). Представлено оригінальні ацтекські корені свята та включені в традицію римо-католицькі символи. «Копаючи правду: археологія та історія Індіанського коледжу та студентського життя в колоніальному Гарварді» () використовує археологічні знахідки з , історичні карти та інші джерела, що показують, як жили студенти в колоніальному Гарварді, та роль в перші роки Гарварду. «Зустрічі з Америкою» () досліджує культуру корінних народів Латинської Америки до та після прибуття Христофора Колумба 1492 року.
Тимчасові виставки
Війоп'ята: Образи лакота на тлі оспорюваного Заходу (): на цій виставці співкуратори Касл Маклафлін та художник лакота Бутч Тандер-Гок використовують навколишній звук, рух, запах, а також історичне й сучасне мистецтво Великих рівнин, щоб оживити малюнки лакота ХІХ століття з воїнського щоденника, зібраного на полі битви при Літтл-Біггорні. Представлено погляди лакота на експансію на захід через дослідження культурно сформованих зв'язків між словами, об'єктами та зображеннями. «Весь світ тут: Музей Пібоді Гарвардського університету та винахід американської антропології» () включає понад 600 експонатами з Азії, Океанії та Америки, простежує перші дні музею Пібоді за часів його другого директора, , зокрема його роль у Всесвітній виставці 1893 року.
Посилання
Література Browman, David. (June 2002). The Peabody Museum, Frederic W. Putnam, and the Rise of U.S. Anthropology, 1866—1903. American Anthropology, 104 (2), 508—519. https://doi.org/10.1525/aa.2002.104.2.508
Посилання