Головний космограф віцекоролівства Перу

Головний космограф віцекоролівства Перу () існувала з 1618 до 1873 року, залишаючись однією з найважливіших наукових посад віцекоролівства Перу. Головний космограф відповідав за офіційну картографію, укладання астрономічних щорічників, викладання математики й навігації морякам.

Історія Спочатку головний космограф відповідав за створення карт і планів. Пізніше його обов'язки розширили, він почав викладати математику та навігацію морякам, які перебували в Лімі, а відтак його призначили завідувачем кафедри в Університеті Святого Альберта. Вважається, що з 1680 року він відповідав за створення щорічника з астрономічними даними, а примірники цього щорічника під назвою «Пізнання часів» () відомі з 1708 року. Ця посада збереглася після здобуття незалежності Перу до 1873 року, як і щорічник, який згодом змінював назви. Щорічники почали виходити в 1654 році як «lunarios» або «reportorios» і публікувалися до 1874 року як «Політичний, церковний і військовий довідник Перу» ().

Прецедентом для цієї посади була посада Індійського Торгового Дому в Іспанії (першою особою, яка обіймала ту посаду, був Амеріго Веспуччі). Згодом як доповнення до посади головного лоцмана запровадили посаду «головного космографа та керівника карт», і першим її обійняв португалець Дієго Рібейро.

У віцекоролівстві Перу першим головним космографом був , якого в 1618 році призначив 12-й віцекороль Перу у відповідь на загрозу від голландців, які заблокували порт Кальяо в 1615 році. Цю посаду протягом 158 років обіймали 14 осіб. Також з кінця XVIII століття в Арекіпі запровадили посаду помічника космографа.

Головні космографи

(1618—1634) (1619—1645) (1645—1661). Франсіско Руїс Лосано (1662—1677) (1678—1708). (1709—1743). (1744—1749). (1750—1756). (1757—1798). Хосе Габріель Морено (1799—1809). (1810—1839). (1840—1857). (1858—1873). (1873)

Примітки