Метод Вебстера, також відомий як метод Сент-Лаґю (), є методом найвищих середніх, який використовується як метод розподілу для розподілу місць у парламенті між федеративними одиницями або між партіями в системі пропорційного представництва за партійними списками. Метод Сент-Лаґю забезпечує рівніше співвідношення голосів до мандатів для партій різного розміру порівняно з іншими методами розподілу.
Цей метод уперше описав 1832 року американський державний діяч і сенатор Данієль Вебстер. У 1842 році метод було прийнято для пропорційного розподілу місць у представництві США в Конгресі (Акт від 25 червня 1842 року, ch 46, 5 Stat. 491). Незалежно від цього, той самий метод було винайдено у 1910 році французьким математиком Андре Сент-Лаґю.
Опис Після підрахунку всіх голосів для кожної партії обчислюються послідовні частки. Формула для обчислення частки така: See in particular the section "Sainte-Lague", pp. 174–175.
де:
V — загальна кількість голосів, отриманих партією; s — кількість місць, які вже було виділено цій партії (спочатку 0 для всіх партій).
Партія з найвищим значенням частки отримує наступне місце, і її частка перераховується. Цей процес повторюється, доки всі місця не буде розподілено.
Метод Вебстера/Сент-Лаґю не гарантує, що партія, яка набрала понад половину голосів, отримає щонайменше половину місць, що може статися, коли партії з невеликим перевищенням понад 50% голосів "округлюють донизу" до менш ніж 50% місць.. Також метод не гарантує, що партія з меншістю голосів не отримає більшість місць — з приблизно тієї ж причини.
Часто застосовується виборчий поріг, тобто щоб претендувати на місця, партія повинна набрати мінімальний відсоток голосів.
Приклад У цьому прикладі 230 000 виборців визначають розподіл 8 місць між 4 партіями. Оскільки розподіляється 8 місць, голоси кожної партії послідовно діляться на 0.5, 1.5, 2.5 (а далі за потреби на 3.5, 4.5, 5.5, 6.5 тощо за вищезгаданою формулою), кожного разу, коли кількість голосів є найбільшою на поточному етапі обчислення.
Для порівняння в колонці «Точна пропорція» показано дробову кількість місць, яку партія мала б отримати пропорційно до кількості голосів. (Наприклад, 100,000/230,000 × 8 = 3.48.)
раунд (1 місце за раунд) 1 2 3 4 5 6 7 Отримано місць (жирним) Партія A (100,000 голосів) 200,000 0+1 66,666.67 1 66,666.67 1+1 40,000 2 40,000 2 40,000 2+1 28571.42 3 3 Партія B (80,000 голосів) 160,000 0 160,000 0+1 53,333.33 1 53,333.33 1 53,333.33 1+1 32,000 2 32,000 2+1 3 Партія C (30,000 голосів) 60,000 0 60,000 0 60,000 0 60,000 0+1 20,000 1 20,000 1 20,000 1 1 Партія D (20,000 голосів) 40,000 0 40,000 0 40,000 0 40,000 0 40,000 0 40,000 0+1 13,333.33 1 1
8 найбільших значень (на поточному етапі обчислення) позначено зірочкою: від 200,000 до 40,000; кожна з цих партій отримує по місцю.
Нижча таблиця — зручний спосіб виконати розрахунок:
Знаменник /0.5 /1.5 /2.5 Отримано місць(*) Точна пропорція Партія A 200,000* 66,666.67* 40,000* 3 3.5 Партія B 160,000* 53,333.33* 32,000* 3 2.8 Партія C 60,000* 20,000 12,000 1 1.0 Партія D 40,000* 13,333.33 8,000 1 0.7 Разом 8 8
Партія Голосів (%) Пропорційна система — метод Сент-Лаґю Кількість місць Місця (%) Партія A 43.5% 3 37.5% Партія B 34.8% 3 37.5% Партія C 13.0% 1 12.5% Партія D 8.7% 1 12.5% РАЗОМ 100% 8 100%
Для порівняння, метод д'Ондта розподілив би чотири місця партії A та не дав би жодного партії D, що відображає характерну для методу д'Ондта надрепрезентацію великих партій.
Примітки