Федеральний день подяки, покаяння та молитви (, , ) є державним святом у Швейцарії. Це міжконфесійне свято, яке відзначають римо-католицькі єпархії, старокатолицька церква, єврейська та мусульманська громади, реформатські церковні організації та інші християнські конфесії.

Він відзначається у третю неділю вересня. У кантоні Женева відзначається інший подібний піст, Jeûne genevois (Женевський день молитви) як неробочий святковий день у четвер після першої неділі вересня.

Наступний понеділок (понеділок посту), що настає після неділі Дня покаяння, є законодавчо визнаним вихідним днем і державним святом у кантоні Во. У кантоні Невшатель це неофіційне свято; адміністрація кантону та багато підприємств не працюють. У багатьох кантонах День покаяння вважається великим святом (нарівні зі Страсною п'ятницею, Великоднем, Трійцею та Різдвом Христовим), наприклад, у ЦюрихуRuhetags- und Ladenöffnungsgesetz vom 26. Juni 2000., БерніGesetz über die Ruhe an öffentlichen Feiertagen vom 1. Dezember 1996 або ЛюцерніRuhetags- und Ladenschlussgesetz vom 23. November 1987., що виявляється у комплексних заходах щодо дотримання спокою у святкові дні. Інші кантони, такі як Базель-ШтадтGesetz über öffentliche Ruhetage und Ladenöffnung vom 29. Juni 2005. або ЗолотурнGesetz über die öffentlichen Ruhetage vom 24. Mai 1964, Fassung gemäss Volksabstimmung vom 18. Mai 2014., нещодавно перевели його у категорію звичайного вихідного дня, аналогічного неділі.

Святкування До 2000 року, наприклад, у кантоні Цюрих були заборонені стрілецькі тренування, спортивні та танцювальні заходи будь-якого виду; виставки, музеї та кінотеатри залишалися закритими. Сьогодні заходи в закритих приміщеннях дозволені, некомерційні виставки та музеї відкриті, проте стрілецькі тренування та публічні зібрання нерелігійного характеру, як і колись, заборонені.

Історія та значення Дні покаяння та молитви були традицією у Швейцарії з пізнього середньовіччя і також були встановлені федеральними тагзатцунгами. У часи лиха влада часто встановлювала щотижневі або щомісячні дні посту. Приклади цього: 1572 року в Цюриху після французької Варфоломіївської ночі молилися за переслідуваних гугенотів. 1639 року, після кількох епідемій під час Тридцятирічної війни, у Санкт-Галлені вперше було проведено день покаяння і молитви. 1651 року через землетрус 1650 року в Цюриху. 1619 року відбувся перший спільний день подяки та покаяння реформатських кантонів після синоду в Дордрехті, щоб подякувати за єдність реформатів. З 1639 року, після вбивства Йорга Єнача, День покаяння щорічно повторювався з вдячності за те, що Швейцарія уникла Тридцятирічної війни. Незабаром закріпилася дата у вересніSchweizerisches Idiotikon Band 12, Spalte 971, Artikel Bëtt-Tag, mit weiteren Angaben. У 1643 році католицькі кантони також запровадили спільний День молитви, дата якого, однак, не збігалася з датою реформатських кантонів. У період Просвітництва значення цих Днів молитви зменшилося.

17 вересня 1797 року під впливом Французької революції вперше було проведено спільний день посту католицьких і реформатських кантонів, а наступного року центральний уряд Гельветичної республіки видав мандат на проведення дня посту для всієї країни. У 1832 році Тагсаунг (парламент) вирішив, що День покаяння слід відзначати в третю неділю вересня. Граубюнден до 1848 року не дотримувався цього рішення і відзначав його у другий четвер листопада; Женева досі відзначає його у четвер, що настає після першої неділі вересня.

Особливого значення це спільне свято набуло з утворенням Швейцарської Конфедерації в 1848 році, якому передувала ліберально-консервативна, а частково реформатсько-католицька громадянська війна (Війна за спеціальний союз). Федеральний день подяки, покаяння і молитви мав стати днем, який у політично і конфесійно сильно роздробленій Швейцарії могли й можуть святкувати представники всіх партій і конфесій. Таким чином, він має не тільки конфесійне, а й, перш за все, «'державно-політичне підґрунтя:»' він покликаний сприяти повазі до тих, хто має інші політичні та конфесійні поглядиBettags-Mandat Kanton Solothurn von 2009.. До Дня подяки державні органи видавали так званий мандат Дня подяки, в якому органи влади оголошували День подяки та наводили актуальні причини для його встановлення. Ці мандати Дня подяки в кантоні Цюрих у той час складалися державним секретарем Готфрідом Келлером. З кінця 19 століття мандати Дня покаяння поступово замінювалися текстами церков, але й сьогодні існують офіційні тексти про День покаяння.

З часів Другого Ватиканського собору День покаяння відзначається як екуменічне свято, в організації якого особливо активну участь бере Робоча група християнських церков. У деяких місцях також проводяться міжрелігійні урочистості.

На політичному рівні в 1980-х роках велася дискусія про введення «Дня посту без автомобілів» для всієї Швейцарії, але ця ідея знову зникла в шухлядах..

Посилання

http://www.bettag-jeunefederal.ch

Примітки