Роб́ітна кн́ижка (роб́ітна кн́ига) — вид шкільної навчальної літератури у середині 1920-х — першій половині 1930-х років, який виконував функції підручника і практичного посібника. Синоніми: Роб́оча кн́ижка, Роб́оча кн́ига.
Історія створення та методичні особливості
Робітна книжка з'являється в Україні у межах шкільної реформи 1920-х років. Відповідно до цієї реформи зміст освіти визначався на засадах комплексності Березенко Н.О. КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ (1920—1932 РР.) Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2019/12/part_1/45.pdf, а в педагогіку вводилися активні методи навчання — Дальтон-план, проєктні технології в навчанні, та інші. Відтак в Україні почала діяти комплексна система навчання Большакова І. О. Комплексне навчання у 20-х рр. ХХ ст. як джерело розвитку міжпредметної інтеграції змісту навчання другої половини ХХ ст. / І. О. Большакова // Педагогічна освіта: теорія і практика. - 2015. - Вип. 18. - С. 36-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppo_2015_18_7. а навчальні програми (теми-комплекси) Чепіга Я.Ф. Будова комплексу (методичний лист) // Вибрані педагогічні твори : навчальний посібник / упор., наук. редактор Л.Д. Березівська. Інститут педагогіки АПН України. – Харків : ОВС, 2006. – С. 292–295. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2020/04/Chepiga_select.pdf будувалися за принципом синтетичного узагальнення всього навчального матеріалу за схемою: «Природа» — «Людина» — «Праця і суспільство» Мостовий П. Концепції комплексовості на Україні / П. Мостовий // Комуністична освіта. – 1931. – № 4. – С. 104–111.. Кардинальні зміни у структурі навчальної літератури у 1920-х роках були викликані, насамперед, прагненням ліквідувати основну ваду старого підручника — відрив його змісту від досягнень науки. Автори концепції реформи освіти вважали, що головне завдання полягає в самостійній роботі учня не над книгою, а над тими явищами живого світу, навколишнього середовища, які відповідають темі цього підручника. Робітна книжка мала наблизити навчальний матеріал до життя. Офіційно це визначалося такими положеннями: «підручник — засіб праці учня», «підручник — робоча книга» Робітна книжка з математики для IV року навчання. Вип. І / за заг. ред. Л. Китаніна ; пер. з рос. Л. Тарасюк, Л. Дикун. Хабаровськ : Дальжержвидав, 1932. 47 с. https://pmu.in.ua/download/robitna-knizhka-z-matematiki-dlja-iv-roku-navchannja-vip-i-za-zag-red-l-kitanina-per-z-ros-l-tarasjuk-l-dikun-habarovsk-dalzherzhvidav-1932-47-s/. Підручник перестає бути книгою для формального засвоєння, книгою для навчання «від А до Я» Бондаренко В. Робітна книжка як вид навчальної літератури 1920-х років / Вікторія Бондаренко // Педагогічний музей України Національної академії педагогічних наук України (2022) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://pmu.in.ua/virtual-exhibitions/robitna_knyga/. Шаповалів М. Я, Головінова В. І. Робітна книга з математики для 5-го року ФЗС та ШКМ. Вип. 2 ; пер. з рос. Е. Рогоза. Ростов над Доном : Видавництво «Північний Кавказ», 1932. 50 с. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://pmu.in.ua/download/shapovaliv-m-ja-golovinova-v-i-robitna-kniga-z-matematiki-dlja-5-go-roku-fzs-ta-shkm-vip-2-per-z-ros-e-rogoza-rostov-nad-donom-vidavnictvo-pivnichnij-kavkaz-1932-50-s/.
Із робітної книжки «Живе слово» У передмові до Робітної книжки з української мови (Дога В. «Живе слово», 1928) читаємо: «Книжка „Живе слово“ й має на меті прислужитися вчителеві та учневі в справі розвитку дитячої мови, в ролі підручної робочої книжки, тобто такої, що не стільки дає готовий матеріял, щоб розроблювати його, або висновки, щоб їх засвоювати, як претендує бути чинником, який разом з иншими чинниками організує педпроцес, допомагаючи учневі й учитетлеві вибрати найдоцільнішу форму праці й відповідно її скерувати. …Увесь матеріял кожної книжки відповідає дидактичному матеріялові комплексових тем, що їх подано в „Порадникові“ "Порадник" - збірник методичних рекомендацій Головсоцвиху…». Дога В. Живе слово: робоча книжка з мови. 2-й рік навчання. Харків: ДВУ, 1928. 71 с. Електронний ресурс. — Режим доступу: https://pmu.in.ua/download/doga-v-zhive-slovo-robocha-knizhka-z-movi-2-j-rik-navchannja-harkiv-dvu-1928-71-s/.
Робочий зошит як додаток до робітної книжки З деяких навчальних предметів (переважно фізика, хімія) паралельно з робітними книжками вчені-педагоги розробляли також робочі зошити. Прикладами таких навчальних матеріалів з фондів Педагогічного музею України є робочі зошити з фізики С.Піндіча (Харків, 1929). Піндіч С. Робочий зошит з фізики. Завдання друге. Харків: ДВУ, 1929. 23 с. Зошити представлені трьома випусками, що розгортають комплексну тему «Обробна та видобувна промисловість». Робочий зошит був індивідуальним навчальним посібником, про що зазначалося на його титулі (вказувалося прізвище та ім'я учня, група навчання). Робота із зошитом привчала учнів правильно та охайно вести записи і розрахунки, планувати етапи експерименту, опрацьовувати його результати, оцінювати точність вимірювань, виконувати малюнки та аналізувати їх. В робочому зошиті було спеціальне місце для запису результатів опрацювання навчальної літератури, а також було подано кількість годин, що виділяється на опрацювання кожної теми. Це було дуже важливо для вчителя, оскільки в комплексних програмах не встановлювався розподіл часу в годинах на вивчення того чи іншого предмета. Варто зазначити, що окремі робітні книги (здебільшого посібники для початкової школи) Робітна книга. Буквар https://uk.wikisource.org/wiki/Індекс:Робітна_книжка_для_першого_року_навчання_(Буквар)._1931.pdf містили додатки з дидактичним матеріалом. Це могли бути літери, склади, цифри, малюнки тощо. Вчитель розрізав заготівки на частини і отримував готовий роздатковий матеріал для заняття. Прикладом такої робітної книги є буквар Л. Деполович (Харків, 1931). https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/36/Depolovych_Muzychenko_Bukvar_1931_cover.pdf
Значення робітної книжки в історії освіти Використання робітної книжки як виду навчальної літератури тривало недовго. Вже в середині 1930-х рр. завершується процес реформування системи освіти в СРСР, змінюється політика уряду і, відповідно, припиняється поступальний процес вітчизняного підручникотворення. Деякі робітні книжки потрапляють під заборону, а їх автори зазнають репресій Смагін І. І. Методичні засади створення і функціонування підручників із суспільствознавчих предметів у загальноосвітній школі України (1920-1990 рр.) : дис. … доктора пед. наук: 13.00.02 / Смагін Ігор Іванович. – К., 2011. – 562 с.. Однак, попри все, робітна книга залишила помітний слід в історії вітчизняного підручникотворення і сьогодні може стати у пригоді розробникам навчальної літератури для Нової української школи.
Примітки