Людми́ла Андрі́ївна Шку́ркіна (2 лютого 1950, Кіцмань, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР — 20 вересня 2008, Севастополь, Автономна Республіка Крим, Україна) — українська акторка театру і кіно, заслужена артистка УРСР (1975). Лауреатка премії ім. М. Заньковецької (1996).
Життєпис Народилася 2 лютого 1950 року в місті Кіцмань. Дитячі роки провела у рідному місті, де навчалася у середній та дитячій музичній школах по класу скрипки.
Ще під час навчання брала участь у вокально-інструментальному ансамблі «Буковинка», створеному Володимиром Івасюком.. За її спогадами, колектив складався з восьми учасників — чотирьох дівчат і чотирьох хлопців, серед яких були друзі обох. Ансамбль виконував як професійні твори, зокрема Мирослава Скорика, так і авторські пісні Івасюка. У 1965 році колектив став переможцем обласного конкурсу та виступив у Києві на концерті до 25-річчя возз'єднання Буковини з УРСР, за що був нагороджений поїздкою Дніпром.
У 1971 році закінчила Національний університет театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого. Професійну діяльність розпочала у Дніпропетровському драматичному театрі імені М. Горького, де пропрацювала близько 30 років. З 2001 року — акторка Севастопольського драматичного театру імені А. Луначарського.
Пішла з життя 20 вересня 2008 року внаслідок важкої невиліковної хвороби.
Стосунки з Володимиром Івасюком
Людмилу Шкуркіну називають першим коханням Володимира Івасюка.
Вони навчалися разом у Кіцманській музичній школі. За спогадами директора школи Юрія Візнюка, вони підтримували дружні стосунки та часто проводили час разом.
Під час навчання у школі стався інцидент, коли Івасюк випадково пошкодив бюст Леніна. Як секретар комсомольської організації, Шкуркіна головувала на зборах, де розглядалося питання про його можливе виключення з комсомолу, що могло перешкодити закінченню школи. За свідченнями очевидців, завдяки її діям рішення про виключення не було ухвалене, і Івасюк продовжив навчання.
Після вступу до Київського театрального інституту вона продовжувала спілкуватися з Івасюком, попри переїзд його родини до Чернівців. За її словами, Івасюк відвідував прем'єри її вистав у Києві, зокрема дипломну постановку «Моя чарівна леді», де Шкуркіна виконувала роль Елізи Дуліттл.
У 1966 році до 16-річчя Шкуркіної Івасюк написав пісню «А мені шістнадцять літ», яку ансамбль «Буковинка» вперше виконав на концерті у Кіцмані. Шкуркіна зберегла подарований композитором альбом з нотами, віршем та його фотографією.
За спогадами Людмили Шкуркіної, у серпні 1978 року вони востаннє зустрілися з Володимиром Івасюком у Чернівцях. Разом відвідали Кіцмань, пройшлися містом, побували у лісі та біля озера. Пізніше Шкуркіна зазначала, що цінує цей спогад як особливий момент їхньої дружби.
Пам'ять У виставі «Червона рута» Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, роль Людмили Шкуркіної виконує акторка Діана Каландарішвілі.
Театральна діяльність Ролі у Дніпропетровському драматичному театрі ім. М. Горького: Любов («Любов Ярова» К. Треньова, 1997 р.) Земфіра («Цигани» О. Пушкіна, 1997 р.) Анфіса («Анфіса» Л. Андреєва, 1992 р.) Єлена («Геній та безпутство» Г. Горіна, 1994 р.) Аркадіна («Чайка» А. Чехова, 1995 р.) Емма («Леді Гамельтон» Т. Реттігана, 1996 р. — премія ім. М. Заньковецької)
Ролі у Севастопольському драматичному театрі ім. А. Луначарського: Мати («Криваве весілля» Гарсія Лорки, 2001 р.) та ін.
Примітки
Посилання Видатні особистості Кіцманя Чернівецька обласна бібліотека для дітей Перше кохання Івасюка Маловідомі факти про життя, кохання, переслідування «кагебістами», таємниця смерті та похорон композитора Володимира Івасюка «В симфонії дивній Весняної ночі — Я чую твій шепіт» Кохання і жінки у житті Володимира Івасюка Івасюк: «Ми з колиски — націоналісти, якщо матері співають українські колискові. Тому нас перевиховують у концтаборах» 50 років тому Володимир Івасюк написав свій перший хіт. Історія створення цієї славетної пісні «Я таких чоловіків не зустрічала»: історія кохання геніального Володимира Івасюка Сторінки пам'яті Володимира Івасюка Ікар української музики Володимир Івасюк