Туризм є важливою галуззю економіки в Швейцарії. Як туристичний напрямок, країна виграє завдяки Альпам, великій красі багатьох її регіонів, добрій інфраструктури та центральному розташуванню в Європі. Природа та ландшафт, які ще 200 років тому здавалися ворожими та важкодоступними, сьогодні є основою швейцарського туризму. Проте туризм також сприяє втраті біорізноманіття у Швейцарії і, за звітом Федерального управління просторового розвитку, спричиняє близько чверті пасажирських перевезень у Швейцарії.

У Звіті про конкурентоспроможність у сфері подорожей та туризму 2017 року Всесвітнього економічного форуму країна посідає 10-е місце зі 136 країн; єдиною слабкістю вважається високий рівень цін у Швейцарії.

Економічне значення Економічні показники та додана вартість + Походження туристів у Швейцарії 2017Петер Грундер: Туристичний монітор Швейцарії 2017 - Повне уявлення про гостя, Gastro Journal, Цюрих, 17 травня 2018, с. 7. Країна походження Частка у відсотках Швейцарія 56.8 Німеччина 12.5 Велика Британія 3.0 США 3.0 Нідерланди 2.9 Франція 2.8 Китай 2.4 Італія 1.9 Бельгія 1.7 Індія 1.1 Оборот галузі у 2013 році становив майже 35 мільярдів франків,Швейцарія отримує значну додану вартість від туризму. Сторінка з актуальними даними Швейцарського туристичного союзу (swisstourfed.ch); з подальшими посиланнями на економіко-статистичні матеріали. причому класичний туризм – розміщення та харчування в готелях та ресторанах (гастрономія та готельний бізнес) – генерує дві третини обороту.

Гості з-за кордону у 2011 році витратили в Швейцарії 15,6 мільярда франків. З часткою 5,2 % від загальних експортних надходжень у 2011 році, туризм є четвертим за величиною джерелом експортних доходів Швейцарії, поступаючись лише хімічній промисловості, металургійній та машинобудівній промисловості, а також годинниковій промисловості. Вже багато років туристичний баланс має позитивне сальдо (наприклад, у 2011 році – 3,2 мільярда франків), тобто іноземні туристи в Швейцарії витрачають більше, ніж швейцарські туристи за кордоном. на: www.bfs.admin.ch У 2016 році 65,4 % усіх закладів розміщення зазнали збитків; і туристичний баланс вперше за довгий час був негативним – 300 мільйонів швейцарських франків. У 2017 році дефіцит становив ще 122 мільйони франків.Петер Грундер: Хороші цифри, погана ситуація, GastroJournal, Цюрих, 26 липня 2018, с. 8

Загалом значення туризму наразі зменшується, у 2012 році пряма частка у ВВП становила лише 2,6 % (приблизно 200 000 зайнятих), а в загальній доданій вартості з урахуванням вторинних ефектів – близько 8 %.Швейцарія - Частка сектору подорожей та туризму у ВВП - Загальний внесок сектору подорожей та туризму у ВВП - % частка . knoema.de: світовий атлас даних (переглянуто 20 червня 2015). Частка зайнятих знизилася з 5,7 % у 2003 році (готелі та ресторани) до 4,4 % у 2012 році. Проте для структурно слабких альпійських кантонів туризм все ще має центральне значення.Герхард Лоб: У Тічино майже 10 відсотків валового внутрішнього продукту генерується туризмом. Ця додана вартість вища за середню по Швейцарії, але нижча за показники Граубюндена та Вале. У: Tessiner Zeitung. 20 лютого 2015, с. 3. Прогнози передбачають середньострокове зростання сектору.

Розміщення У 2024 році було зафіксовано новий рекорд – 42,8 мільйона ночівель у готелях. Попередній рекорд з минулого року становив 41,8 мільйона ночівель. Попередній рекорд 2019 року становив 39,6 мільйона ночівель. У 2020 році кількість ночівель через пандемію коронавірусу знизилася на 40,0 % до 23,7 мільйона. Це найнижчий показник з кінця 1950-х років. У 2021 році було зафіксовано 29,6 мільйона ночівель, а у 2022 – 38,2 мільйона. До найпопулярніших туристичних напрямків належать, серед іншого, Цюрих, Женева, Церматт, Люцерн, Базель, Давос, Лозанна, Санкт-Моріц, Берн, Інтерлакен, Лугано та Гріндельвальд. У 2012 році було зафіксовано 34,8 мільйона ночівель у 4 742 закладах. Було доступно 246 951 гостьове ліжко. Кількість ночівель у 2012 році зменшилася на 2 % порівняно з 2011 роком. Внутрішній попит становив 15,7 мільйона ночівель. Іноземні гості згенерували 19,1 мільйона ночівель, що відповідає зниженню на 3,3 %. Найбільший попит з-за кордону забезпечили німецькі гості – 4,6 мільйона ночівель (−11 % порівняно з 2011 роком). Далі йдуть Велика Британія з 1,5 мільйона ночівель (−9,1 %) та Сполучені Штати з також 1,5 мільйона одиниць (+2,2 %). 3,3 мільйона ночівель згенерували гості з Азії, особливо з Китаю, Японії та Індії. У період з 2008 по 2012 рік попит на готелі з боку відвідувачів з Азії та арабських країн значно зріс. Арабські туристи витрачають в середньому 410 євро на день, китайці – 290 євро, німці – 120 євро.

+ Ночівлі 2014Gastro Journal. 15 травня 2015, с. 11. та прибуття 2013Рето Е. Вільд: Країна подорожей Швейцарія. У: Migros Magazin. 13 липня 2015. Кантон/Регіон Ночівлі Прибуття Граубюнден 5 052 225 1 770 000 Берн 4 963 424 2 470 000 Цюрих 4 812 869 3 080 000 Вале 3 887 345 1 480 000 Женева 2 939 168 1 430 000 Во 2 655 696 1 220 000 Тічино 2 313 039 1 100 000 Люцерн 1 919 902 1 880 000 Базель-Штадт 1 662 938 Санкт-Галлен/Східна Швейцарія 1 030 646 910 000

Історія Один з перших звітів про подорожі по країні та її мешканцям опублікував у 1611 році Томас Коріат у своїй книзі Coryat’s Crudities: Hastily gobled up in Five Moneths Travels in France, Savoy, Italy, Rhetia commonly called the Grisons country, Helvetia alias Switzerland, some parts of high Germany and the Netherlands. Коріат у 1608 році подорожував Швейцарією пішки протягом десяти днів і відвідав Кур, Валенштадт, Цюрих, Баден, Райнфельден та Базель. Він особливо описав спосіб життя мешканців.Сара Ріндлісбахер Томі: Подорож Швейцарією у 1608 році У блозі Швейцарського національного музею від 7 лютого 2022 року

Початки у XIX столітті

Історія швейцарського туризму починається наприкінці XVIII століття і тісно пов'язана з відкриттям та освоєнням Альп. У цей час для синів англійської знаті було звичним вдосконалювати свою освіту під час так званого Гранд-туру по Європі. Подорожі також проходили через Швейцарію. Завдяки цьому зростала популярність та відомість Альп і Швейцарії. Розповіді Йоганна Вольфганга фон Гете, який після своєї подорожі Швейцарією надихнув Фрідріха Шиллера на написання Вільгельма Телля, зробили свій внесок. З кінця XVIII століття стало звичним ототожнювати туризм із захопленням Альпами. Однак подорожі залишалися привілеєм невеликої, але заможної еліти. Дороги на той час були ще небезпечними та важкими, а готелі – невідомими. Революційні заворушення під час наполеонівських війн ускладнювали тривалі подорожі.

У 1835 році на Тунському озері було введено в експлуатацію перший пароплав для туристів Бельвю.Рето Блоєр: Прекрасні види на Тунському озері. У блозі Швейцарського національного музею від 8 серпня 2023 року З появою залізниці та розбудовою дорожньої мережі, особливо альпійських перевалів, подорожі з-за кордону до швейцарських Альп стали значно легшими. Томас Кук у 1863 році здійснив піонерську роботу для швейцарського туризму, запустивши пакетні тури по Швейцарії. У цей час у Швейцарії було відкрито численні готелі, зокрема у 1834 році Hôtel des Bergues у Женеві, у 1835 році Hotel Schwanen у Люцерні, у 1838 році Baur en Ville у Цюриху, у 1842 році Hotel Drei Könige у Базелі, у 1859 році Schweizerhof у Берні та у 1865 році Euler у Базелі.

Вже в першій половині XIX століття з'явилися готельні піонери, які розвивали свої готелі в містах та на кількох туристичних об'єктах. Окрім них, виділяються ті, хто будував свої готелі у високогірних долинах, коли ці місця ще не були освоєні транспортно. Таким піонером з баченням був, наприклад, Александр Зайлер у Церматті. Своїми інвестиціями в транзитну станцію Глеч, Зайлер є прикладом тих готельних піонерів, які розпізнали туристичний потенціал транспортного розвитку місця. Якщо раніше готелі функціонували як тимчасові зупинки для мандрівників, то сучасніші готельєри хотіли приваблювати не лише мандрівників, а й туристів для тривалого відпочинку в готелі.

Санкт-Моріц у Енгадіні був віддаленим і важкодоступним порівняно з Інтерлакеном або Люцерном. Щоб залучити гостей до свого готелю «Engadiner Kulm», збудованого у 1856 році, і взимку, готельєр Йоганнес Бадрутт восени 1864 року уклав парі з шістьма англійськими гостями: він запросив їх провести Різдво у своєму готелі і пообіцяв, що вони зможуть сидіти на його терасі в сонячну погоду в одних сорочках. Якщо він помилиться, він додатково оплатить їм дорогу з Лондона до Санкт-Моріца. Англійці приїхали, засмагали і повернулися додому лише на Великдень. Усна реклама привабила нових туристів. Зимовий туризм був запущений. У 1879 році в їдальні готелю Kulm у Санкт-Моріці запалала перша лампочка в Швейцарії.Готельний піонер, який приніс світло в Санкт-Моріц У: Zeitblende від Швейцарське радіо і телебачення від 29 червня 2019 року (аудіо)

Через цілющу дію високогірного клімату у 1841 році в Давосі було відкрито заклад для дітей з захворюваннями шийних залоз та сухотами, а з 1853 року цілющий клімат Давосу вважався надійним засобом проти туберкульозу. Внаслідок цього у швейцарських гірських селах було збудовано безліч санаторіїв, які тепер рекламували себе як кліматичні курорти.

Розвиток альпінізму Сміливі альпіністи з 1800 року почали підкорювати швейцарські високогір'я. Після першого сходження на Юнгфрау відбулося багато інших перших сходжень. Драматичним і трагічним моментом стало перше сходження на Маттергорн у 1865 році британцем Едвардом Вімпером. Роки між 1854 та 1865, що характеризувалися діяльністю заможних британських альпіністів, називають «золотими роками альпінізму». У 1863 році було засновано Швейцарський альпійський клуб (SAC).

Прекрасна епоха Відкритий у 1882 році Готтардський залізничний тунель ще більше скоротив час подорожей з усього континенту до самих вершин. Внаслідок цього між 1888 та 1914 роками було збудовано 40 канатних та 13 зубчастих залізниць, наприклад, Залізниця Пілатус, Залізниця Горнерграт та Залізниця Юнгфрау. Кількість готелів, особливо гранд-готелів, подвоїлася з приблизно 1700 до понад 3500, а такі місця, як Люцерн, Монтре, Інтерлакен, Церматт та Санкт-Моріц, стали всесвітньо відомими туристичними напрямками. У цей час, так звану Прекрасну епоху, швейцарський туризм пережив перший розквіт. Початок Першої світової війни раптово поклав край цьому блискучому періоду.

З XIX століття особливо в Давосі та Лезені було збудовано численні високогірні клініки, що спеціалізувалися на лікуванні туберкульозу. Люди з туберкульозом з усієї Європи приїжджали на тижні або місяці в швейцарські гори для лікування. Німецький письменник Томас Манн у своєму романі «Чарівна гора» створив літературний пам'ятник Давосу.Катрін Бруннер: До Швейцарії! У блозі Швейцарського національного музею від 14 грудня 2022 року

XX століття Особливо після 1909 року все частіше обговорювалася так звана «ригійська хвороба», гастроентерит, спричинений бактеріями Escherichia coli у питній воді. Частково на Рігі хворіло до 50 відсотків гостей.Аді Келін: Суперечка про ригійську хворобу. У блозі Швейцарського національного музею від 22 жовтня 2024 року

До 1950 року розвиток туризму стримували численні фактори, такі як погана економічна ситуація, зниження доходів, курси валют та прикордонні формальності. Як тільки економічна ситуація покращувалася, туризм знову оживав, як у 1923, 1926–29, 1936–39 та 1944–48 роках. У міжвоєнний період зимові види спорту набували все більшої популярності. Це дозволило готельєрам продовжити сезон, який раніше обмежувався приблизно чотирма місяцями. Зимові Олімпійські ігри, що відбулися в Санкт-Моріці у 1928 та 1948 роках, ще більше сприяли розвитку зимового туризму. У 1934 році в Давосі було введено в експлуатацію перший у світі бугельний підйомник.Бенедикт Майєр: Підйом у Давосі. У блозі Швейцарського національного музею від 6 січня 2020 року