Караколес — колишній район на території сучасного регіону Антофагаста (Чилі). На момент офіційного відкриття 1870 року район належав Болівії. Срібні руди Караколесу виявила 24 березня 1870 року чилійська розвідувальна група під керівництвом , яка вирушила з портового міста Антофагаста. Згодом руду видобували завдяки чилійському капіталу та шахтарям. Це було останнє велике відкриття . За словами , «деякі старі шахтарі вважають, що» Караколес відкрили значно раніше, ймовірно, 1811 року, , які тікали від переслідувань у добу незалежності. Однак, кажуть, що місце розташування родовища було забуто. Місце швидко еволюціонувало від групи примітивних укриттів та хатин 1870 року до невеликого хутора 1871 року. Згодом поселення зростало, досягнувши кількох тисяч мешканців.
Точне розташування Караколесу призвело до суперечки між урядами Болівії та Чилі, оскільки вимагав, щоб податкові доходи з регіону між 23° та 25° пн. ш. розподілялися порівну. Переговори привели до угоди Коррал-Ліндсей, яку не ратифікувала Болівія, але пізніше обидві країни підписали , який скасував «зону взаємної вигоди» між паралелями 23° та 25° пн. ш.
У середині 1870-х років через виснаження найбагатших руд та зниження міжнародних цін на срібло гірнича промисловість у Караколесі почала занепадати. Віддаленість Караколесу від портів та узбережжя також не сприяла економічній ситуації.
Після чилійського завоювання 1879 року місто оголошено головним департаментом Караколес у провінції Антофагаста. Поселення, пов'язані з шахтами, значною мірою знелюдніли та до 1950-х років лежали в руїнах.
Галерея
Посилання