Раїса Панасівна Руденко, до шлюбу Каплун (20 листопада 1939, Дніпропетровська область — 3 жовтня 2020, Київ)Умерла украинская правозащитница Раиса Руденко, International Helsinki Association for Human Rights, 4.10.2020 — українська дисидентка та політична ув'язнена, секретарка Української Гельсінської групи.

Життєпис Раїса Каплун походила з селянської родини. Її бабусю та дідуся з обох боків за часів сталінізму розкуркулили та виселили на Урал. Батько загинув у Другій світовій війні. У дитинстві вона отримала важке поранення та довго перебувала в комі, після чого їй довелося заново вчитися читати й писати. У 1957 році вона переїхала до Києва, щоб доглядати за своїм хворим дядьком. Там вона працювала та навчалася у вечірній школі для медсестер, а потім для секретарок та друкарок. Працювала друкаркою, а потім завідувачкою відділу особистого догляду в санаторії «Конча-Заспа» під Києвом, куди й переїхала. Тут вона познайомилася з художниками та письменниками, мала можливість слухати іноземні радіопередачі. У 1964 році одружилася з робітником В. Онищенком, але шлюб розпався через рік. У 1968 році проходила заочне стажування в Київському інституті культури, де познайомилася з Миколою Руденком, твори якого вона на той час переписувала. В 1971 році одружилася з ним.

У 1972 році, невдовзі після одруження, твори чоловіка були заборонені. Він втратив членство в Спілці письменників та Комуністичній партії і працював нічним сторожем. Раїсу Руденко перевели на роботу в котельню і вона втратила можливість закінчити навчання. Чоловік контактував з московськими дисидентами та Amnesty International і був вперше заарештований 18 квітня 1975 року. Як ветерана війни та інваліда, його звільнили за амністією до 30-ї річниці перемоги над нацизмом. 9 листопаду 1976 року він співзаснував і став першим головою Української Гельсінської групи (УГГ), а Раїса Руденко стала її постійною секретаркою, яка переписувала всі матеріали, опубліковані УГГ. Вона не стала членом УГГ, бо члени групи очікували її арешту та потребували її звільнення.

Чоловіка Руденко було заарештовано 5 лютого 1977 року та засуджено до 7 років виправно-трудових таборів і 5 років заслання. З обережності Раїса Руденко спілкувалася лише з дружинами та родичами дисидентів, які все ще перебували на волі. КДБ тиснув на неї, щоб вона зреклася чоловіка та засудила його діяльність. Вона відвідувала чоловіка у виправно-трудових таборах Жх-385/19 та 385/3 у Мордовії та привезла його вірші та інформацію про табори, переписала їх та відправила на Захід через Андрія Сахарова та Олену Боннер.Померла Раїса Руденко, 3.10.2020 Раїсу Руденко було заарештовано 15 квітня 1981 року. Її звинуватили в «антирадянській агітації та пропаганді» та засудили до 5 років виправно-трудових таборів суворого режиму та 5 років заслання. Вона відбувала покарання у жіночій секції виправно-трудового табору в Мордовії. Руденків звільнили з табору в 1987 році. Перебуваючи у вимушеному засланні, вони возз'єдналися в гірському селі Майма на Алтаї в жовтні 1987 року. Там вони виявили, що їхні документи про звільнення були підписані у травні 1987 року. Вони не змогли повернутися до України, оскільки їхню квартиру конфіскували після арешту Раїси. У грудні 1987 року вони виїхали до Москви, потім до Мюнхена, а звідти до Нью-Йорка. Чоловік став редактором на Радіо Свобода, а Раїса працювала в редакції їхнього журналу.

У 1990 році чоловік був «реабілітований» і відновив радянське, а потім українське громадянство, але Раїса повернулася лише після розпаду СРСР в 1991 році та мала труднощі з відновленням громадянства України. Зрештою вона отримала громадянство в США, де вийшла на пенсію в 1998 році. Переїхавши до будинку чоловіка в Києві, вона мусила кожні два роки подавати документи на отримання посвідки на проживання в Україні. Після смерті чоловіка (1 квітня 2004 року) вона була редакторкою його літературної спадщини та працювала секретаркою Наукового товариства імені Сергія Подолинського. У 2016 році вона отримала Орден Мужності за заслуги перед Україною, вручений Президентом Ющенком. Померла 3 жовтня 2020 року в Києві після невдалої нейрохірургічної операції та двотижневої коми у віці 80 років.

Примітки

Посилання Пам'яті: Раїса Руденко, ув'язнена радянським режимом за свою роль в Українській Гельсінській групі, Права людини в Україні, 4 жовтня 2020 року