Чорна металургія Японії — галузь обробної промисловості Японії. Добре розвинена у технічному, технологічному і у продуктивному плані. Вона є однією з ключових галузей у промисловості Японії, вона постачає матеріали та послуги багатьом іншим галузям, що є наріжним каменем японської економіки, від електроніки до будівництва та транспорту. Вироблена в країні сталь має великий внутрішній попит, крім того велика її кількість відправляється на експорт. Деякі з провідних галузей промисловості Японії у значній мірі залежать від сталі, включаючи будівництво, суднобудування, автомобілебудування, машинобудування і оборону.

Японія є одним з найбільших в світі виробників сталі. У 2023 році в Японії було вироблено 63 млн т чавуну, виплавлено 87,0 млн т сталі. За виробництвом чавуну і сталі Японія посідає 3 місце в світі (після Китаю і Індії), даючи 4,81 % світового виробництва чавуну і 4,6 % світового виробництва сталі. Для галузі характерною є надзвичайна залежність (протягом усього часу її існування) від імпортних сировини і палива через обмежені власні ресурси. Не дивлячись на це, Японія у 2-й половині 20 століття ввійшла в трійку світових лідерів з виробництва чавуну і сталі (разом з СРСР і США). Іншою особливістю галузі є значна її експортна орієнтація. У 2-й половині 20 століття Японія була основним світовим експортером металургійної продукції (поки її не обігнав Китай) і досі залишається великим експортером сталі (2-е місце в світі, 37 — 45 млн т сталі на рік, 37 млн т у 2023 році).

Розвиток чорної металургії на промисловому рівні розпочався в Японії у 2-й половині 19 століття. Він відіграв велику роль у перетворенні Японії наприкінці 19 століття з країни з феодальним суспільним ладом на країну з сучасним суспільством і розвиненою промисловістю та сприяв швидкому економічному загальному розвитку Японії у 2-й половині 20 століття. Інші основні японські галузі промисловості, такі як суднобудування, автомобілебудування, машинобудування та виробництво електроніки, розвивалися переважно на основі досягнень у чорній металургії.Seiichiro Yonekura. The Japanese Iron and Steel Industry, 1850—1990 : continuity and discontinuity. London, New York, 1994. ISBN 0-312-10673-4

Чорна металургія країни виробляє чавун, сталь, в тому числі в значній кількості — спеціальну, листовий і сортовий металопрокат, фасонні профілі, сталеву продукцію (зварні труби, ланцюги тощо), феросплави. Найбільш важливими центрами чорної металургії країни є міста Кітакюсю, агломерація міста Осака з групою прилеглих міст від Хімедзі на заході до Вакаями на південному сході, місто Нагоя, токійська агломерація (з головним центром Кавасакі) і міста Тіба, Муроран, Фукуяма, Міцусіма, Каміну, Касіма, Канаґава та інші.

Історія

Перше виробництво і використання заліза на території Японії відноситься до 1 ст. н. е. Металургійні прийоми, пов'язані з одержанням заліза, проникли до Японії в ту епоху з Китаю через Корейський півострів.William Wayne Farris. Ancient Japan's Korean Connection. // Korean Studies, Vol. 20, 1996, pp. 1-22. З 9 століття до середини 19 століття єдиним агрегатом для одержання чавуну і сталі на японських островах була традиційна піч татара. У печах такого типу у середині 19 століття виплавлялося кілька сот тонн сталі на рік. Сучасна металургія почала розвиватися з 2-ї половини 19 століття. Перші доменні печі західного зразка побудовано у 1854 (уділ Сацума) і 1857 (біля Камаїсі) роках. Перші металургійні заводи повного виробничого циклу західного зразка було побудовано у Накаосака (1874), Камаїсі (1880), Яваті (Яхаті, 1901). Перші заводи будувалися з залученням іноземних фахівців з Британії і Німеччини і з використанням іноземного обладнання.

Чорна металургія Японії планомірно розвивалася у 1900—1943 роках. З 1910 по 1943 роки виробництво сталі в країні зростало у 2 рази кожні 5 років, досягнувши 9,675 млн т у 1943 році, під час Другої світової війни (разом з заводами у залежних Кореї і Маньчжурії). Наприкінці війни чорна металургія занепала. У 1946 році було виплавлено лише 218 тис. т чавуну і 560 тис. т сталі.Minerals Yearbook 1947. 1949. pp. 621, 640. В той час мало хто вірив у подальший розвиток чорної металургії країни. Однак, вже найближчим часом вона почала відроджуватися, збільшувалося виробництво. У 1950 році побудовано перший після війни великий металургійний завод Тібе компанії Кавасакі Стіл, за яким сталося будівництво великих металургійних заводів іншими компаніями. Виробництво чавуну і сталі знову зростало у 2 рази кожні 5 років. і виробництво сталі досягло рекордних 119 млн т у 1973 році. У 1960-х — 1970-х роках Японія входила у трійку найбільших виробників сталі у світі (разом з СРСР і США). Після розпаду СРСР, у 1991—1996 роках Японія посідала 1-е місце в світі за виробництвом сталі. У 2007 році було виплавлено 120 млн т сталі — вперше перевищено рекорд країни 1973 року.

Загальні дані Основу галузі складають 11 великих металургійних комбінатів повного виробничого циклу — Муроран, Касіма, Кіміцу, Нагоя, Вакаяма, Явата, Ойта, Західно-Японський комбінат, Східно-Японський комбінат, Куре, Какогава. До 2013 року серед великих комбінатів повного циклу був і комбінат Кобе, однак з того року на ньому зупинено домені печі і заявлено про припинення доменного виробництва (станом на 2025 рік доменні печі не демонтовано). Чорна металургія Японії характеризується великим рівнем концентрації виробництва. Більшість великих підприємств галузі має потужності для виробництва понад 10 млн т сталі і готової продукції на рік. Комбінати мають власне коксівне виробництво. Всі вони розташовані на узбережжі країни, окремі комбінати розташовані на штучних островах (півостровах). Сировина доставляється на комбінати переважно морським транспортом, експорт продукції здійснюється так само морським транспортом.

+ Металургійні комбінати Японії у 2025 році територія Явати Тобата територія Явати Кокура Підрозділ Ойта Муроран Підрозділ Явата Комбінат Кюсю Какогава Розташування металургійних комбінатів в Японії. Нагоя Куре Кіміцу Касіма Вакаяма Підрозділ Фукуяма Підрозділ Курасікі (Мідзусіма) Підрозділ Кейхін Підрозділ Тіба Західно-Японський металургійний комбінат Східно-Японський металургійний комбінат Один з найяскравіших прикладів комбінату, збудованого на штучному острові — колись найбільший в країні комбінат Фукуяма (тепер в складі Західно-Японського металургійного комбінату) на березі Внутрішнього Японського моря, споруджений на намивній території площею 900 га. Він спланований таким чином, що весь технологічний процес «вміщується» між причалами, які отримують сировину та паливо, і причалами, що відправляють готову продукцію. Початкова потужність Фукуями становила 16 млн т сталі на рік, у 2023 році комбінат виплавив 10,3 млн т сталі.

Окрім комбінатів з повним виробничим циклом в Японії є помітна кількість металургійних заводів неповного виробничого циклу, що переплавляють металобрухт у електросталеплавильних печах і випускають різноманітний прокат. За кілька десятиліть наприкінці 20 — початку 21 століття на окремих великих металургійних заводах було припинено доменне виробництво і таким чином перетворено їх на заводи неповного виробничого циклу. Серед таких заводів — Камаїсі (1988), Сакай (1990?), Хірохата (1993), Фунаматі, Накаяма (2002), Кобе (2017).

В трійку провідних компаній-виробників сталі в Японії у 2021 році входили Nippon Steel Corp. (49,5 млн тонн), JFE Steel (26,9 млн тонн) та Kobe Steel Ltd. (6,75 млн тонн). Nippon Steel Corp. посідала 4 місце в світі за виробництвом сталі. У 2021 році в Японії було вироблено 22,4 млн тонн спеціальної сталі. Внутрішнє споживання та експорт спеціальної сталі склали 12,1 млн тонн та 4,85 млн тонн відповідно. У 2021 році найбільшим споживачем продукції зі спеціальної сталі було вітчизняне автомобілебудування (на частку якого припадало 36,8 % споживання), за ним йшло виробництво промислової техніки та обладнання (13,4 %). Щодо сталі звичайної якості, провідним споживачем був будівельний сектор, на який припадало 27,1 %, за ним йшли автомобілебудування (19,1 %), суднобудування (6,9 %) та сектор промислового машинобудування та обладнання (4,1 %); 31,3 % продано заводами торговцям сталлю.Keita F. DeCarlo. The Mineral Industry of Japan. 2020—2021 Minerals Yearbook. U.S. Department of the Interior U.S. Geological Surve. pp. 13.1 — 13.24.

Щорічне споживання сталі всередині країни становить 53,3 млн т, або 432,5 кг на душу населення (6 місце в світі).

Експорт і імпорт продукції У 2024 році Японія експортувала чорних металів у вигляді напівпродуктів на суму 27,37 млрд доларів, що становило 3,9 % від її загального експорту (707,39 млрд доларів). Крім того, експортувала сталевих виробів (сюди можуть відноситись зварні труби, ланцюги і таке інше) на суму 9,14 млрд доларів, що становило 1,4 % від всього експорту. Разом — 36,51 млрд доларів, або 5,3 % всього експорту. Для порівняння, у 2020 році експорт чорних металів і виробів з них було здійснено на суму 31, 7 млрд доларів. П'ятьма найбільшими імпортерами японських металів на основі заліза і виробів з них були Південна Корея (19 % вартості експорту), Китай і В'єтнам (по 14 %), Таїланд (9,6 %) і Тайвань (8,6 %).

Імпорт чорних металів та виробів з них у 2021 році оцінився в 16,4 млрд доларів (загальний обсяг імпорту становив 9,43 млн тонн).

Статистичні данні + Виробництво, імпорт і експорт основних видів сировини, палива і продукції чорної металургії Японії у 1950—2024 роках, млн т Япония. // Minerals Yearbook. Mineral industries of Asia and the Pacific 1990 Year 1990, Volume 3 1990. p. 149, p. 181. 1950 1960 1970 1980 1990 2000 2010 2020 2024 Залізна руда Вид. 0,9272 2,8092 1,5743 0,4773 0,0343 0,0015 — Імп. 1,6Governing Global Production Resource Networks in the Asia-Pacific Steel Industry. 2013. Table 3.3. ISBN 9781137023193, 1137023198 10,5 103,090 (83,0) 125,290 122 Експ. 0,005 —5 —5 0,078 Вугілля (у тому числі коксівне вугілля) Вид. 51 (5,7) 19 (11,9) 8,263 (0,111) 3,126 (н.д.) 1 (н.д.) 0,772 (н.д.) Імп. н.д. (0,8) н.д. (5,7) н.д. (11,9) 107,517 (67,558) 142,335 (н.д.) Експ. 0,002 (н.д.) 0,001 (н.д.) Кокс Вир. 46,067 38,394 37,447 29,767 Імп. 0,327 2,693 Експ. 1,731 2,611 Чавун Вир.6 2,286 12,341 68,048 87,023 80,229 81,071 82,283 61,600 Імп. н.д. н.д. 2,854 3,283 0,9 Експ. н.д. н.д. 0,005 (1,085) 0,024 0,224 Феросплави Вир. 1,132 0,917 0,893 0,761 Імп. н.д. н.д. 1,362 1,351 Експ. н.д. н.д. 0,018 0,175 Залізо прямого віднов- лення Вир. - — — Імп. - 0,041 Експ. - 0,008 Сталь Вир. 4,838 22,138 93 111,372 110,339 106,444 109,6 83,186 Імп. н.д. 0,080 Експ. н.д. Метало- прокат Вир. 16 68 Імп. Експ. Позначення. Вид. — видобуток, Вир. — виробництво, Імп. — імпорт, Експ. — експорт. Примітки. 1. У окремих джерелах дані подано у довгих тоннах, коротких тоннах, тут вони переведені у метрічні тонни. 2. Включаючи залізний пісок: 0,101 т у 1950 році, 1,369 млн т у 1960. 3. Крім того, в ці роки було одержано концентрати піритних недопалків (50 % заліза і більше), млн т: 1970 рік — 1,906, 1980 — 0,318, 1990 —210, 4. Крім того, експортовано 12794 т піритних недопалків. 5. Експорт 1980 році — 99 т, у 1990 році — 45 т. 6. Чавун разом з доменними феросплавами.

+ Розподіл сталі за способом виробництва і частка сталі, розлитої на МБЛЗ у 2000—2024 роках, у % Рік 2000 2001 2010 2020 2024 Виробництво, т 106,4 102,9 109,6 83,2 84,0 Киснево-конверторне виробництво, % 72,4 78,2 74,6 73,8 Електро- сталеплавильне виробництво, % 27,6 21,8 25,4 26,2 Частка сталі, розлитої на МБЛЗ, % 97,3 97,3 98,2 98,4 99,1

+ Кількість робітників, працюючих у чорній металургії Японії, і виробництво сталі на одного робітника у 1975—2020 роках. Рік 1975 1980 1990 2000 2001 2010 2020 Кількість робітників, тис. осіб 447 380 305 197 195 н.д. н.д. Виробництво сталі на одного робітника, т н.д. 200 360 н.д. 520 н.д. н.д.

+ Споживання сталі в Японії у 2000—2024 роках. Рік 2000 2005 2010 2015 2020 2024 Споживання сталі, млн т 76,7 63,8 62,9 52,6 51,4 Споживання сталі на душу населення, кг 601,6 502,9 497,3 415,7 419,0

Сировинна база