Гуго Вінклер (, нар. 4 липня 1863 у Грефенхайніхені — пом. 19 квітня 1913 у Берліні) — німецький дослідник Давнього Сходу.

Біографія Вінклер був сином першого залізничного начальника міста. Він навчався в Берлінському університеті під керівництвом Ебергарда Шредера, засновника німецької ассиріології, і здобув докторський ступінь 24 червня 1886 року, захистивши дисертацію про клинописні тексти Саргона. Як професор (з 1904 року) східних мов в Берлінському університеті, Вінклер вивчав клинопис. Під час досліджень в королівських єгипетських архівах у Тель-ель-Амарні він натрапив на дві таблички з клинописними текстами хетського клинопису, які раніше були невідомі.

За його ініціативою у 1906 році разом із Теодором Макріді розпочалися розкопки в Богазкої на Анатолійському нагір'ї. Знайдені там написи остаточно довели, що це місце було столицею Хеттської імперії, Хаттусою. Розкопки тривали з 1907 по 1912 рік.

У своєму есеї «Попередні відомості про розкопки в Богхаз-кої влітку 1907 року» Вінклер представив історію Хетської імперії, спираючись на низку державних договорів, написаних аккадською мовою. Цим він зробив важливий внесок у вивчення історії Близького Сходу.

Вінклер також перший ототожнив «хуррі» з біблійними хуритами. Він також поширював термін «панвавилонізм», введений його опонентом Карлом Будде, щоб описати далекосяжний вплив ассирійської думки на ізраїльське уявлення про Бога, яке він розглядав як відлуння астрального культу. Тим самим він відіграв важливу роль у суперечці «Вавилон і Біблія», оскільки його уявлення про те, що антична духовна культура, а отже й уся західна культура, походить від стародавніх близькосхідних знань та здобутків, було ще радикальнішим, ніж помірковані погляди Фрідріха Деліча.

Вибрані праці Bericht über die Thontafeln von Tell-el-Amarna im Königlichen Museum zu Berlin und im Museum von Bulaq. Sitzungsberichte der preussischen Akademie der Wissenschaften, Berlin 1888. Die Keilschrifttexte Sargons. Verlag Eduard Pfeiffer, Leipzig 1889. Untersuchungen zur altorientalischen Geschichte. Verlag Eduard Pfeiffer, Leipzig 1889. Historische Texte des neubabylonischen Reiches. Hugo Winckler, Berlin 1890. (Keilinschriftliche Bibliothek Bd. 3, 2) Geschichte Babyloniens und Assyriens. Verlag Eduard Pfeiffer, Leipzig 1892. (Völker und Staaten des alten Orients Bd. 1) Die Thontafeln von Tell-el-Amarna. Reuther & Reichard Berlin 1896. (Keilinschriftliche Bibliothek Bd. 5) The Tell-el-Amarna-letters. Lemcke & Buechner, New York 1896. Völker und Staaten des alten Orients. Verlag Eduard Pfeiffer, Leipzig 1892—1900. Sammlung von Keilschrifttexten I—II 1, 2. Verlag Eduard Pfeiffer, Leipzig 1893/94. Keilinschriftliches Textbuch zum Alten Testament. J. C. Hinrichs, Leipzig 1892. (Hilfsbücher zur Kunde des alten Orients Bd. 1) (Hrsg.): Altorientalische Forschungen. Verlag Eduard Pfeiffer, Leipzig 1893—1902. Altbabylonische Keilschrifttexte zum Gebrauche bei Vorlesungen. Verlag Eduard Pfeiffer, Leipzig 1892. Die sabäischen Inschriften der Zeit Alhan Nahfan's. Peiser, Berlin 1897 (Mitteilungen der Vorderasiatischen Gesellschaft 5) Die Völker Vorderasiens. J. C. Hinrichs, Leipzig 1899 (Der Alte Orient, Jg. 1, Heft 1) Vom Euphrat zum Tiber. Untersuchungen zur alten Geschichte. Verlag Eduard Pfeiffer, Leipzig 1899 (unter dem Pseudonym Christian Mücke). Die politische Entwicklung Babyloniens und Assyriens. J. C. Hinrichs, Leipzig 1900 (Der Alte Orient, Jg. 2, Heft 1) Arabisch-Semitisch-Orientalisch. Kulturgeschichtlich-mythologische Untersuchungen. Peiser, Berlin 1901 (Mitteilungen der Vorderasiatischen Gesellschaft 4. 5) Das alte Westasien. In: Hans F. Helmolt (Hrsg.): Weltgeschichte. Bd. 3. Bibliographisches Institut, Leipzig 1901, S. 3 ff. Die Gesetze Hammurabis, Königs von Babylon um 2250 v. Chr. Leipzig 1902. (Der Alte Orient, Jg. 4, Heft 4). Die babylonische Kultur in ihren Beziehungen zur unsrigen: Ein Vortrag. 2. Aufl., J. C. Hinrichs, Leipzig 1902 Abraham als Babylonier, Joseph als Ägypter: der weltgeschichtliche Hintergrund der biblischen Vätergeschichten auf Grund der Keilinschriften. J. C. Hinrichs, Leipzig 1903 Gesetze Hammurabis in Umschrift und Übersetzung. J. C. Hinrichs, Leipzig 1904 Geschichte der Stadt Babylon. J. C. Hinrichs, Leipzig 1904 (Der Alte Orient Jg. 6, Heft 1) Die Euphratländer und das Mittelmeer. J. C. Hinrichs, Leipzig 1905. (Der Alte Orient Jg. 7, Heft 2). Auszug aus der vorderasiatischen Geschichte. J. C. Hinrichs, Leipzig 1905 Religionsgeschichtlicher und geschichtlicher Orient. Eine Prüfung der Voraussetzungen der «religionsgeschichtlichen» Betrachtung des Alten Testaments und der Wellhausen'schen Schule. J. C. Hinrichs, Leipzig 1906. Der alte Orient und die Geschichtsforschung. Eine unvollendete Schrift. Peiser, Berlin 1906 (Mitteilungen der Vorderasiatischen Gesellschaft 11, 1) Altorientalische Geschichts-Auffassung. E. Pfeiffer, Leipzig 1906. (Ex Oriente Lux II, 2) Die babylonische Geisteskultur in ihren Beziehungen zur Kulturentwicklung der Menschheit. Quelle & Meyer, Heidelberg 1907 (Wissenschaft und Bildung: Einzeldarstellungen aus allen Gebieten des Wissens Bd. 15) Nach Boghasköi. Ein nachgelassenes Fragment. (Der Alte Orient; 14,3). Leipzig: Hinrichs 1913. Die jüngsten Kämpfer wider den Panbabylonismus. J. C. Hinrichs, Leipzig 1907. (Im Kampfe um den Alten Orient Bd. 2) Das Vorgebirge am Nahr-el-Kelb und seine Denkmäler. J. C. Hinrichs, Leipzig 1909. (Der Alte Orient Jg. 10, Heft 4) Vorderasien im zweiten Jahrtausend auf Grund archivalischer Studien. J. C. Hinrichs, Leipzig 1913 (Mitteilungen der Vorderasiatischen Gesellschaft 4)

Примітки

Література

Johannes Renger: Die Geschichte der Altorientalistik und der vorderasiatischen Archäologie in Berlin von 1875 bis 1945, In: Willmuth Arenhövel, Chista Schreiber (Hrsg.): Berlin und die Antike. Aufsätze, Wasmuth, Berlin 1979, S. 151—192 Silvia Alaura: «Nach Boghasköi!» Zur Vorgeschichte der Ausgrabungen in Boğazköy-Ḫattuša und zu den archäologischen Forschungen bis zum Ersten Weltkrieg. Darstellung und Dokumente, Münsterschwarzach, Vier-Türme GmbH, Benedict Press 2006. (Sendschrift der Deutschen Orient-Gesellschaft 13) ISBN 3-00-019295-6 Hans-Joachim Böttcher: «Winkler, Hugo», in: Bedeutende historische Persönlichkeiten der Dübener Heide, AMF — Nr. 237, 2012, S. 107—108.

Посилання