Фаня Ісааківна Ловцька (уроджена Шварцман, ; 24 грудня 1873, Київ — 5 червня 1965, Цюрих) — німецька і швейцарська філософиня і психоаналітикиня, сестра філософа Льва Шестова.

Життєпис Народилася в сім'ї купця першої гільдії Ісаака Мойсейовича Шварцмана (1832—1914, родом із Кам'янця-Подільського) та його дружини Ганни Григорівни (уродженої Шрейбер, 1845—1934, родом із Херсона). Її батьки 1865 року заснували на Подолі «Товариство мануфактур Ісаак Шварцман» із торгівлі британським сукном, яке згодом досягло тримільйонного річного обороту, і в якому були задіяні її брати Михайло Ісаакович Шварцман (1870—1937, від 1900 року — управитель) і Олександр Ісаакович Шварцман (1882—1970, від 1909 року — член правління), а також чоловіки її сестер Єлизавети (1873—1943) і Марії (1863—1948), відповідно, лікарі Володимир Овсійович Мандельберг (від 1908 року — голова правління пайового товариства) і Лев Овсійович Мандельберг (від 1914 року — член правління). Фірма постраждала під час єврейських погромів 1905 року, але вже за рік була відновлена в колишньому розмірі.

31 грудня 1898 року одружилася з помічником присяжного повіреного, згодом музикознавцем, композитором, літературним та художнім критиком Германом Леопольдовичем Ловцьким (1871—1957), братом шахіста .Запись о бракосочетании в канцелярии киевского городского раввина : Помощник присяжного поверенного, окончивший курс юридических наук в Императорском Новороссийском университете с дипломом первой степени Герш-Герман Липович Ловцкий, холост, с девицею Фанни, дочерью киевского местного первой гильдии купца Исаака Шварцмана.

Закінчила філософське відділення Бернського університету (1898—1909), 1909 року захистила дисертацію про філософію Генріха Рікерта на тему «Studien zur erkenntnistheorie: Rickerts lehre über die logische struktur der naturwissenschaft und geschichte» (опубліковано окремою книгою: — Борна—Лейпциг: R. Noske, 1910). У роки Першої світової війни переїхала з чоловіком до Женеви (1914—1921), звідти в січні 1922 року — до Берліна (1922—1933). Зайнявшись психоаналізом, була аналізандом спочатку Сабіни Шпільрейн, а після переїзду в Берлін — (познайомила останнього зі своїм братом, Левом Шестовим). Протягом 1928—1935 років була членкинею , у вересні 1933 переїхала в Париж, а в грудні 1939 — в Палестину, жила в Єрусалимі, де вела психоаналітичний семінар. 11 вересня 1956 року оселилася в Цюриху.

Написала низку психоаналітичних портретів відомих особистостей, серед них «Soeren Kierkegaard: l'expérience subjective et la révélation religieuse» (Revue française de psychanalyse, vol. 9, n° 2, 1936), «Mahatma Gandhi. A contribution to the psycho-analytic understanding of the causes of war and the means of preventing wars» (International Journal of Psycho-Analysis, vol. 33, n° 4, 1952), «L'angoisse de la mort et l'idée du bien chez L. N. Tolstoï» (Revue française de psychanalyse, vol. 23, n° 4, 1959), а також праці з клінічного психоаналізу — «Eine okkultistische Bestätigung der Psychoanalyse» (Imago 12 (1), 70—87, 1926), «Bedeutung der Libidoschicksale für die Bildung Religiöser Ideen» («Das dritte Testament» von Anna Nikolajewna Schmidt, Imago, 13, 83—121, 1927), «L'opposition du surmoi à la guérison: trois cas cliniques» (Revue française de psychanalyse, vol. 7, n° 2, 1934), «Das Problem des Masochismus und des Strafbedürfnisses im Lichte klinischer Erfahrung» (Psyche, 1956, 10(5), 331—347). Її монографія «Sören Kierkegaard, das subjektive Erlebnis und die religiöse Offenbarung: eine psychoanalytische Studie einer Fast-Selbst-Analyse» (Відень: Internationaler psychoanalytischer Verlag, 1935) вийшла з передмовою Отто Ранка і вже за два роки її опубліковано французькою мовою — «Soeren Kirkegaard, l'expérience subjective et la révélation religieuse: étude psychanalytique» (Париж: Editions Denoël & Steele, 1937).

Сім'я

Сестра — Софія Ісааківна Балаховська (1862—1941), была одружена з інженером і промисловцем Данилом Григоровичем (Герцевичем) Балаховським (1862—1931), цукрозаводчиком і меценатом;Брат інженера та винахідника Д. Г. Балаховського і юристки та літераторки С. Г. Балаховської-Петі. у 1926—1929 роках Лев Шестов із сім'єю жив у їхній паризькій квартирі. Їхня дочка Євгенія (1890—1991) була одружена з віолончелістом Йосифом Прессом (1881—1924); їхній син — професор Сергій Данилович Балаховський (1896—1957), доктор медичних наук, завідувач кафедри біохімії і лабораторії , лауреат Сталінської премії (1946), був одружений із дочкою засновника радянської біохімії, академіка О. М. Баха Іриною Олексіївною Бах-Балаховською (1901—1991), докторкою історичних наук, співробітницею Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС;Балаховский : С. Д. Балаховський — автор монументальної монографії «Методы химического анализа крови» (3-тє видання — М.: Медгиз, 1953, — 747 с., у співавторстві зі сином Ігорем Сергійовичем Балаховським, також біохіміком), книг «Реакция оседания эритроцитов» (М.: Медгиз, 1928) і «Микрохимический анализ крови и его клиническое значение» (М.: Медгиз, 1930 і 1932). інший син — інженер-винахідник Жорж Балаховський (1892—1976), автор книг «Sur la dependance entre l'aimantation remanente, l'aimantation spontanee et la temperature» (1917) і «Dans le sillage de Mary Baker Eddy: introduction à l'étude de la science chrétienne» (1965). Сестра (за батьком) — Дора Ісааківна Шварцман, була одружена з інженером Денисом Миколайовичем Поддьоргіним, инспектором Професійної будівельної школи в Одесі та Ніжинського ремісничого училища, в 1897—1900 роках — директором Івано-Вознесенського нижчого механіко-технічного училища, в 1900—1915 роках — директором Александровського механіко-технічного училища. Небога — скульпторка Сільвія Луцька. Двоюрідний брат (син сестри батька, Софії Мойсеївни Шварцман, 1850—1910) — Микола Якович Пріцкер (1871—1956), заснував у Чикаго адвокатську контору Pritzker & Pritzker, а також , серед членів якої його внук — засновник мережі готелів Hyatt Hotels Corporation і архітектурної Пріцкерівської премії Джей Пріцкер (1922—1999). Дружина М. Я. Пріцкера Анна — також була двоюрідною сестрою Ф. І. Ловцької (небога її матері Анни Григорівни Шварцман).Сім'ї Пріцкер, серед іншого, належить також , холдинг , кредитне бюро і круїзна лінія Royal Caribbean. Син М. Я. Пріцкера (1896—1986) — засновник в Чикаго.

Статті

Eine okkultistische Bestätigung der Psychoanalyse. Imago 12 (1), 1926, 70—87. Bedeutung der Libidoschicksale für die Entwicklung der religiösen Ideen («Das dritte Testament» von Anna Nikolajewna Schmidt). Imago 13 (1), 1927, 83—121. L'opposition du surmoi à la guérison. Trois cas cliniques. RFP 7 (2), 1934, 197—216. Die Wiederholung bei Kierkegaard. Almanach der Psychoanalyse 10, 1936, 175—182. Soeren Kierkegaard: l'expérience subjective et la révélation religieuse. Revue française de psychanalyse, vol. 9, n° 2, 1936. Mahatma Gandhi. A contribution to the psycho-analytic understanding of the causes of war and the means of preventing wars. IJP 33, 1952, 485—488. Das Problem des Masochismus und des Strafbedürfnisses im Lichte klinischer Erfahrung. Psyche 10, 1956, 331—347. L'angoisse de la mort et l'idée du bien chez L. N. Tolstoï. RFP 23, 1959, 495—525.

Книги

Studien zur erkenntnistheorie: Rickerts lehre über die logische struktur der naturwissenschaft und geschichte. Борна—Лейпциг: R. Noske, 1910. Sören Kierkegaard, das subjektive Erlebnis und die religiöse Offenbarung: eine psychoanalytische Studie einer Fast-Selbst-Analyse. Вена: Internationaler psychoanalytischer Verlag, 1935. Soeren Kirkegaard, l'expérience subjective et la révélation religieuse: étude psychanalytique. Париж: Editions Denoël & Steele, 1937.

Галерея Сестри Соня, Фаня, Марія та Ліза Шварцман (фотографія)

Примітки