Мико́ла Петро́вич Богда́нов-Бє́льський (8 (20) грудня 1868, Більський повіт, Смоленська губернія, Російська Імперія — 19 лютого 1945https://rkd.nl/artists/9935, Берлін, Третій Рейх) — російський живописець, прихильник «демократичного реалізму», велика фігура серед петербурзьких художників часів та Срібного віку, педагог; майстер жанрової картини на селянську тематику, також працював як портретист. Академік (з 1903) і дійсний член (з 1914) Імператорської Академії мистецтв, член Товариства передвижників (з 1895), один із членів-засновників (з 1909) і голова (у 1913—1918) Товариства імені Куїнджі.

Біографія Народився 8 (20) грудня 1868 року в селі Шитики Більського повіту Смоленської губернії (нині не існує, перебувала на території сучасного Нелідівського району Тверської області). Був позашлюбним сином наймички. Прізвище Богданов отримав від священника, що його хрестив («Богом даний»). Бєльським став пізніше, приєднавши до прізвища назву повіту, в якому знаходилося рідне село. Навчався у церковно-парафіяльній школі, потім у школі Сергія Рачинського в селі Татеві.

У 1882 році Рачинський віддав Богданова-Бєльського в іконописну майстерню Троїце-Сергієвої лаври. З 1884 року навчався в Московське училище живопису, скульптури та архітектури; складався студентом Володимира Маковського, Василя Полєнова та Іларіона Прянішнікова. За роботу «Майбутній інок» (1889) Богданову-Бєльському вручили велику срібну медаль і присвоїли звання класного художника. У 1891 році картина «Майбутній інок» була куплена Козьмою Солдатенкова, потім її перекупила, за участю Рачинського та оберпрокурора Синоду Костянтина Побєдоносцева, імператриця Марія Федорівна.

У 1894—1895 роках Богданов-Бельський навчався живопису у Вищому художньому училищі при Академії мистецтв у Іллі Рєпіна, потім поїхав до Парижа, де відвідував студії Філіппо Колароссі, Фернана Кормона. Працював у Мюнхені та Італії.

У 1905 році йому було присвоєно звання академіка, а в 1914-му став дійсним членом Академії .

Регулярно приїжджав у село Острівне на березі озера Удомля, де жив і працював у маєтку місцевого поміщика Ушакова .

Був членом кількох відомих товариств художників, у тому числі передвижників (з 1895 року) та товариства імені Куїнджі (був одним із засновників та головою з 1913 по 1918 рік).

З його ініціативи і за підтримки Рєпіна по всій Європі (Берлін, Стокгольм, Копенгаген, Осло, Амстердам, Прага, Гаага, Белград, Гельсінкі, Гамбург ) пройшли виставки російського живопису, на яких представили свої картини І. Я. Білібін, К. А. Коре.

У 1920 році поїхав до Петрограда. З 1921 жив у Латвії.

У Ризі 25 жовтня 1930 року став почесним членом (почесним філістром) студентської корпорації Fraternitas Arctica. Був нагороджений орденом Трьох Зірок.

Богданов-Бельский писав переважно жанрові картини, особливо освіту селянських дітей, портрети, імпресіоністські етюди пейзажів.

У роки Другої світової війни залишився в Латвії спочатку після її приєднання до СРСР, а потім — після гітлерівських вторгнення та окупації. Продовжував писати портрети.

У 1944 році, нібито за станом здоров'я, був перевезений до Берліна; там він і помер 19 лютого 1945 року під час бомбардування німецької столиці англо-американською авіацією. Похований на православном кладбище Тегель (Центральна частина); могила внесена в «Перелік місць поховання, що знаходяться за кордоном, що мають для Російської Федерації історико-меморіальне значення».

23 червня 2000 року в селі Татеві Оленінського району було відкрито музей художника.

Роботи перебувають у зборах

Третьяковська галерея, Москва Російський музей, Санкт-Петербург Таганрозький художній музей, Таганрог Празька національна галерея, Прага Латвійський Національний художній музей, Рига Державний художній музей, Ханти-Мансійськ Східно-Казахстанський обласний музей образотворчих мистецтв імені родини Невзорових Сумський художній музей імені Ніканора Онацького Музей російського імпресіонізму

Галерея

У філателії Картину Богданова-Бєльського «Талант» репродуковано на поштовій марці СРСР 1988 року.

Примітки

Література

Богданов-Бельский Николай Петрович : [арх. 20 июня 2022] // «Банкетная кампания» 1904 — Большой Иргиз. — М. : Большая российская энциклопедия, 2005. — С. 642. — (Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—2017, т. 3). — ISBN 5-85270-331-1.

Подушков Д. Л. Академик живописи Николай Петрович Богданов-Бельский // Удомельская старина: Краеведческий альманах. — 2003. — № 31 (март).

Посилання

Профіль Н. П. Богданова-Бєльського на офіційному сайті Російської академії мистецтв Перевищко О. Микола Петрович Богданов-Бєльський. Ушакова І. В. «Аж надто гарний дитячий світ» (Про художника Миколу Петровича Богданова-Бєльського) // Московський журнал. - , 2008. - № 11 (215) (листопад). - С. 76-82.