Залізнична аварія в Амагасакі — залізнична аварія, що сталася у місті Амагасакі префектури Хього в Японії 25 квітня 2005 року о 9:19 за місцевим часом, відразу після закінчення місцевого часу пік. Семивагонний приміський електропоїзд зійшов з рейок на повороті неподалік від Амагасакі, передні два вагони протаранили житловий багатоповерховий будинок. Перший вагон в'їхав у паркінг на першому поверсі, другий врізався в ріг будівлі і переломився на 90° під тиском задніх вагонів. В аварії загинули машиніст поїзда і 106 з 700 пасажирів, ще 562 отримали поранення. Цей інцидент став найсерйознішим у Японії з часів залізничної аварії на станції Цурумі 1963 року.
Станом на 2024 рік аварія залишається п'ятою за смертоносністю залізничною аварією в історії Японії після аварії на станції Небукава, аварії поїзда Мікавасіма, залізничної аварії на станції Цурумі та сходження поїзда з рейок на лінії Хатіко.
Опис поїзда
В аварію потрапив електропоїзд No 5418M, що складався з 7 вагонів, саме — з 4 моторових вагонів і 3 пасажирських вагонів. В голові поїзда був моторовий вагон серії 207. Поїзд належав Західно-Японській залізничній компанії. На момент аварії в поїзді було близько 700 пасажирів.
Перебіг подій За 25 хвилин до аварії 23-х річний машинист електропоїзда на одній з ділянок маршруту проїхав на червоне світло, втім система аварійної зупинки зупинила поїзд. Пізніше, на станції Ітамі поїзд зупинився у неправильному місці — був затягнутий більш ніж на 3 вагони далі визначеного місця, через що машинисту довелося давати задній хід для встановлення електропоїзда у правильному місці біля платформи. Це призвело до відставання на 1 хвилину 20 секунд від розкладу. На той час, коли поїзд проїхав наступну станцію Цукагуті (500 м до місця аварії) зі швидкістю 120 км/год, затримка поїзда скоротилася до 60 секунд. Перед одним з поворотів колії на ділянці між станціями Цукагуті і Амагасакі мало місце перевищення швидкості — поїзд рухався зі швидкістю 116 км/г при допустимій швидкості 70 км/г. За 4 секунди до аварії машинист ввімкнув гальма однак це було зроблено запізно — поїзд зійшов з рейок на повороті і врізався у розташований поряд з колією багатоповерховий будинок. В результаті аварії загинув машинист і 106 пасажирів, причому 99 з загиблих знаходились у перших двох вагонах.
В ході розслідування було встановлено, що гальмівна система поїзда була справна. Припускається, що машинист рухався між станціями з перевищеною швидкістю, бажаючи надолужити раніше втрачений час і зменшити відставання поїзда від графіку. Складні розклади руху вимагають точного прибуття на станції, бо пасажири часто здійснюють на станціях пересадки на інші електрички. За порушення графіку машиністи отримують покарання. Машиніст електропоїзда вже отримував раніше догану від керівництва за щонайменше одне порушення і відправлявся керівництвом на перепідготовку. Припускається, що перед аварією машинист перебував під психологічним напруженням через дві помилки, допущені того дня, що спричинили запізнення електропоїзда, і можливість одержання догани, тому допустив перевищення швидкості. Вважається, що фактором, що сприяв аварії, стала політика компанії «Японська західна залізниця» щодо пунктуальності графіка.
Ділянка, де сталася аварія була знову відкрита для експлуатації 19 червня 2005 року.
Наслідки У правила було введено зміни, що вимагають від залізничних компаній встановлення на поворотах системи автоматичного гальмування.
8 липня 2009 року президенту JR West Масао Ямадзакі було пред'явлено звинувачення в тому, що він не встановив систему автоматичної зупинки поїзда, яка могла б зупинити поїзд. Того ж дня Ямадзакі оголосив, що йде у відставку, «щоб компанія могла працювати нормально», але залишиться членом правління компанії. 11 січня 2012 року суддя районного суду Кобе визнав Ямадзакі невинним. На момент аварії правила не вимагали встановлення системи автоматичного гальмування поізда в таких місцях. Суд, однак, розкритикував JR West за неправильну оцінку ризику на кривій, де сталася аварія.
У 2017 році будівлю, в яку влучив потяг, демонтували, хоча частину будівлі було залишено. У 2018 році на місці аварії було збудовано меморіальний об'єкт та пам'ятник компанії JR West.
Аварія у медіа «Без гальм» () — британський документальний фільм про аварію режисера Кіоко Міяке, який отримав премію Пібоді у 2014 році. «Потяг-втікач», National Geographic. Seconds from Disaster. Серія 6, епізод 7.
Посилання