Луї-Густав Бінже (; 14 жовтня 1856, Страсбург — 10 листопада 1936, Л'Іль-Адам) — французький військовослужбовець, дослідник Західної Африки, колоніальний управлінець. Біографія Народився 1856 року в протестантській родині. Рано втратив батька й зростав у Нідербронні, де навчався лише до 14 років. Після анексії Ельзасу Німецькою імперією 1871 року обрав французьке громадянство. З 18 років служив у єгерському батальйоні французької армії. 1878 року вступив до військової школи в Авро, де отримав звання унтерофіцера, а згодом — лейтенанта піхотного полку морської піхоти в Тулоні. Тоді ж вирішив добровільно вирушити до французьких колоній.
На початку 1882 року прибув до Сенегалу, пройшовши через Оран і Танжер. У Дакарі захворів на жовту лихоманку. Упродовж 1880-х років неодноразово брав участь в експедиціях генералів Додса, Комба, Аршинара й Галієні до Західної Африки, де опанував кілька сенегальських наріч.
У 1886 році, вирушивши знову до Африки, зустрів губернатора Сенегалу Луї Федерба, який підтримав його план організації експедиції для дослідження Західної Африки — від верхів’їв Нігера до узбережжя Гвінейської затоки. Того ж року після публікації праці Les langues sénégalaises став ординарцем генерала Федерба.
Бінже досліджував Судан, Сенегамбію, гирло Нігеру, а також став першим європейцем, який дістався міста Конго, звідки коротшим шляхом пройшов до Гвінейської затоки, до району Ґран-Бассам.
У 1887–1889 роках очолив велику експедицію з Сенегалу до південного вигину Нігеру та Верхньої Вольти. Він спустився річкою Комо до Гвінейської затоки, дослідив території між Нігером і Вольтою, а повернувшись до Парижа 1889 року, представив міністру колоній детальний опис французьких володінь у Західній Африці й точне визначення їхніх кордонів, які тривалий час вважалися офіційними.
1892 року Бінже досліджував річку Вольта для уточнення меж між Берегом Слонової Кістки та Золотим Берегом. Як один із найкращих знавців французьких колоній у Західній Африці, він неодноразово представляв Францію на конференціях щодо визначення кордонів між французькими, британськими та німецькими володіннями. Згодом здійснив нову подорож до Гвінейського узбережжя для остаточного розмежування французьких і британських колоній.
У 1883–1885 роках Бінже обіймав посаду губернатора колоній на Березі Слонової Кістки, а 1896 року став директором Африканського відділу Міністерства колоній Франції.
Він був віцепрезидентом Французького географічного товариства, генеральним секретарем Французької колоніальної ліги, почесним членом більшості європейських географічних товариств, почесним генерал-губернатором французьких колоній і командором ордена Почесного легіону. Британське Королівське географічне товариство відзначило його золотою медаллю.
З 1933 року — член-кореспондент Французької академії наук. Похований на цвинтарі Монпарнас у Парижі.
Дослідницька діяльність Бінже охоплює Центральну, Західну та Південну Африку.
Примітки
Література