Аматонормативність — це набір соціальних уявлень про те, що кожному буде краще, якщо він/вона/вони перебуватимуть у ексклюзивних романтичних стосунках. Елізабет Брейк ввела цей неологізм, щоб описати суспільні припущення щодо романтики. Брейк хотіла описати тиск, який вона відчувала з боку багатьох, щоб вона поставила шлюб на перше місце у власному житті, коли вона цього не хотіла. Аматонормативність виходить за рамки соціального тиску на шлюб і включає загальний тиск, пов'язаний з романтикою.
Етимологія Слово «аматонормативність» походить від латинського слова «amatus», що означає «коханий», та «нормативність», що стосується суспільних норм. Споріднені терміни включають «алонормативність», що означає світогляд, який передбачає, що всі люди відчувають сексуальний та романтичний потяг, та «обов'язкову сексуальність», що означає соціальні норми та практики, що маргіналізують несексуальність.
Цей термін був змодельований за зразком терміну «гетеронормативність» — переконання, що гетеросексуальність є типовою сексуальною орієнтацією. Нормативне упередження, зокрема, проти етичної немоногамії, відоме як мононормативність.
Примітки