Вбивство Андрія Парубія — резонансна політична подія у серпні 2025 року в Україні. 30 серпня 2025 року близько опівдня у Львові, на вулиці Єфремова, російським агентом ФСБ було вбито колишнього Голову Верховної Ради України, секретаря РНБО, чинного народного депутата України Андрія Парубія.

Перебіг Парубій міг йти до спортзалу, він не мав охорони, хоча за пів року до вбивства, за джерелами «Європейської Солідарності», просив її надати, але, за словами Володимира Ар'єва, отримав відмову. Правоохоронці повідомили, що з таким проханням Парубій до них не звертався. Нападник, замаскований під кур'єра служби доставки, очікував на узбіччі між припаркованими автівками з боку будинку № 46 на вулиці Єфремова, аж поки політик не пройшов тротуаром повз нього, після чого почав переслідування, фактично одразу з близької відстані здійснив вісім пострілів у спину з короткоствольної зброї та втік на електровелосипеді. Від отриманих травм політик помер миттєво на місці. На місці злочину поліція знайшла 7 гільз. Незважаючи на спеку, нападник був у куртці, чорному мотоциклетному шоломі з жовтими смугами та мав при собі термосумку «Glovo». Попередньо, він приїздив до будинку № 37 на вулиці Єфремова. Для затримання злочинця оголошено спеціальну операцію «Сирена». За фактом вбивства розпочато досудове розслідування.

Розслідування Поліція повідомила, що злочин ретельно планувався. Повідомлення про стрілянину надійшло об 11:37. Слідство не виключає «російського сліду» у вчиненому вбивстві, водночас не пов'язує подію з минулорічним вбивством Ірини Фаріон.

У ніч на 1 вересня 2025 року Президент Зеленський повідомив про затримання підозрюваного у вбивстві, посилаючись на доповідь міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка та голови Служби безпеки України Василя Малюка. Протягом першої доби після скоєння злочину правоохоронці виявили сліди підозрюваного, а вже через 36 годин затримали його у селі Колодіївка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, поруч із кордоном з Молдовою. Ним виявився львів'янин , який народився 14 лютого 1973 року і мешкав неподалік місця злочину на вулиці Котляревського.

Згідно судового реєстру близько 17:10 на вул. Левицького біля будинку № 75а, приблизно за 100—150 метрів від будівлі колишнього генерального консульства Росії, правоохоронці виявили рюкзак «Glovo», чорні рукавиці та пару кросівок, які пов'язали із вбивцею. Приблизно через годину після першої знахідки поліцейські почали обшукувати Винниківський лісопарк біля готельного комплексу «Emily Resort». Там вони виявили електровелосипед (окремо кермо, заднє колесо та сам корпус), сліди взуття, а також погасле багаття з обгорілими залишками взуття та рукавиць. Обшуки лісу продовжилися маже до 05:00 ранку неділі, додатково знайшли намет з упаковками від їжі, пакетами, фрагментами паперу (серед яких був малюнок, схожий на Путіна) тощо.

За даними СБУ, підозрюваний діяв на замовлення спецслужб Російської Федерації, отримав від них 1000 доларів США та посвідчення водія, видане у Кіровоградській області на ім'я військового, який зник безвісти на Курщині у вересні 2024 року. Вказівки щодо вбивства, переховування та втечі виконавець злочину отримував через месенджер «Telegram». У межах кримінального провадження на території гаражного кооперативу «Варшавський» по вулиці Винниця, 31 слідчі виявили автомобіль ВАЗ-2108, куплений на ці кошти, який було арештовано; неподалік — документ військового, який використовував вбивця, а в прилеглому озері Лісному — пістолет, переднє колесо та акумуляторну батарею від електровелосипеда. Також відомо, що вдома підозрюваний ретельно вимив руки олією, щоб знищити сліди пострілів на руках.

Під час обшуку помешкання правоохоронці виявили 85 пластикових контейнерів для гільз, 50 гільз до набоїв і глушник. Також було вилучено 33 медалі часів СРСР і України та 25 металевих зірочок.

Слідчі не виключають намірів затриманого перетнути кордон. Пріоритетною версією поліції і лишався російський слід. Підозрюваний повідомив, що проживав у Львові і знав Парубія, згодом почав підготовку до вбивства: купив велосипед, отримав зброю, купив автомобіль для стеження.

2 вересня підозрюваного було заарештовано на 60 діб без права внесення застави. Йому інкриміновано посягання на життя народного депутата України, вчинене у зв'язку з його державною чи громадською діяльністю та незаконне поводження зі зброєю. Він визнав власну провину та заявив журналістам, що скоїв злочин через особисту помсту українській владі, а вибір жертви міг бути випадковим серед українських політиків. Попри те, що Андрій Парубій був опонентом чинної влади Володимира Зеленського і мав ідеологічні розбіжності з попередньою адміністрацією Петра Порошенка, вбивця обрав саме його через близьке проживання. Сцельніков заявив, що якби він мешкав у Вінниці, то вбив би Порошенка.

У день затримання підозрюваного в месенджерах та соцмережах поширювалася інформація, що російські спецслужби нібито шантажували його, погрожуючи розкрити місцезнаходження тіла його сина — українського військовослужбовця. Проте сам затриманий на судовому засіданні заперечив ці повідомлення, водночас визнавши, що задля отримання відомостей про долю сина він контактував із представниками Росії, від яких, за його словами, дізнався про його загибель та додав, що прагне, аби його обміняли на військовополонених щоб нібито мати змогу відшукати тіло. Син обвинуваченого, Михайло-Віктор Сцельніков () із позивним «Лемберґ», служив молодшим сержантом, командиром відділення розвідвзводу у 3-му механізованому батальйоні 93-ї ОМБр «Холодний Яр» і загинув під час боїв за Бахмут. З 19 травня 2023 року офіційно вважається зниклим безвісти, оскільки тіло не було знайдено. У 2022 році під час оборони Києва певний час служив разом з Андрієм Парубієм у 205-му ОбТрО 112 ОБрТрО. Коли «Лемберґ» став добровольцем, між ним і батьком виник серйозний конфлікт і син обірвав спілкування. Його матір, письменниця , написала книгу «Лемберґ: мамцю, ну не плач», видану у 2024 році. Сім'я розпалася, коли Михайлові було близько 3-х років, у 1998 році. У підслідного була й друга дитина від другого шлюбу, яку він також залишив, і проти нього порушено провадження за несплату аліментів.

За даними журналістів, підозрюваний зʼявлявся в чатрулетках російських блогерів, у Telegram та старій сторінці у «Вконтакті» він виявляв ненависть до України й підтримував Росію - до того, як його син зник безвісти, захищаючи Україну. Згодом СБУ повідомила Сцельникову підозру у державній зраді. За даними слідчих, за рік до вбивства Парубія підозрюваного було завербовано росіянами, після чого він виконував їхні завдання зі стеження та передавання інформації про пересування військових та військових ешелонів. Згодом російські спецслужби доручили йому вбити Парубія, профінансувавши злочин. Вбивця ретельно готувався, відстежуючи розклад та маршрути пересування жертви. Після здійснення вбивства він планував утекти за кордон.

У грудні 2025 року СБУ викрила й затримала британського інструктора Росса Девіда Катмора, що відвідував Україну з метою допомоги в навчанні захисників із ЗСУ. За даними слідства, Катмор займався розвідувально-диверсійною діяльністю в Україні на замовлення Росії, і він передав вбивці вогнепальну зброю та боєприпаси, отримані ним від росіян.

11 березня 2026 року розслідування вбивства було завершено, а справу підозрюваного передали до суду. За скоєне йому загрожував довічний термін та конфіскація майна. Слідство задокументувало й інші злочини підозрюваного, зокрема, заклики до повалення конституційного ладу та ліквідації представників влади України. Також слідчі виявили у нього незареєстрований мисливський обріз, захований підозрюваним на Личаківському кладовищі.

23 червня 2026 року Сцельніков заявив про зміну адвоката.

Реакції Президент України Володимир Зеленський повідомив, що злочин ретельно готували. Голова ГУР України Кирило Буданов заявив, що Парубій загинув від ворожих куль. Співчуття також висловили омбудсмен Дмитро Лубінець, Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, президентка Європарламенту Роберта Мецола, посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Українська греко-католицька церква назвала вбивство злочином проти українського народу та рішуче засудила його.

П'ятий президент України Петро Порошенко назвав це вбивство «тероризмом» та заявив, що «це постріл у серце України». Також наголосив, що Парубій відіграв «ключову роль» у відновленні армії, підтримці добровольчих батальйонів, ухваленні закону про державну мову та був «одним із головних сподвижників» надання Томосу для української церкви.

3 вересня 2025 року Верховна Рада України ухвалила звернення до парламентів та урядів іноземних держав, громадських організацій з проханням засудити вбивство як частину агресивної війни Росії проти України.

Примітки