Річард Девіс (; , Свіндон, Вілтшир, Англія — , Іст-Гамптон, Нью-Йорк) — англійський музикант, співак й автор пісень, а також засновник, вокаліст і клавішник рок-гурту «Supertramp» і єдиний його постійний учасник. Автор деяких з найвідоміших пісень гурту, зокрема «Rudy», «Bloody Well Right», «Crime of the Century», «Ain't Nobody But Me», «From Now On», «Gone Hollywood», «Goodbye Stranger», «Just Another Nervous Wreck», «My Kind of Lady», «Cannonball» та «I'm Beggin' You»«Supertramp» , 107.1 Nash Icon, 2019 Triton Digital. All Rights Reserved. 4.19.2-009. Знаний ритмічними блюзовими фортепіанними соло, прогресивними рок-композиціями з джазовим відтінком і цинічними текстами.

Починаючи з дебютного альбому «Supertramp» 1970 року, вокалістами гурту були Девіс і Роджер Годжсон, який залишив гурт 1983 року. Девіс мав глибший голос ніж у Годжсона, і зазвичай використовував хрипкий баритон, який різко контрастував з тенором його колеги по гурту, але іноді співав фальцетом, який нагадував вокал Годжсона, як-от у «Goodbye Stranger» та «My Kind of Lady».

Біографія

Ранні роки Народився у Свіндоні, графство Вілтшир, 22 липня 1944 року у сім'ї Бетті та Діка Девісів. Мама була перукаркою та керувала салоном, а тато працював торговим моряком, який помер 1973 року. Девіс навчався у школі на Санфорд-стріт і, за словами його мами: «Музика була єдиним, що йому добре давалося у школі»(8 March 2009). «30 Years on From Breakfast in America», Swindonweb..

Цікавитись музикою почав у вісім років, коли батьки подарували йому вживану радіолу з кількома платівками, які залишились від попереднього власника. Серед них була «Drummin' Man» барабанщика Джина Крупи, і, за словами самого Девіса, «вона вдарила, як грім». «Я, мабуть, грав її 2000 разів». «Ось і все»(8 March 2009). «30 Years on From Breakfast in America», Swindonweb.. Друг родини зробив Ріку імпровізовану барабанну установку з бляшаної коробки з-під печива, а у 12 років він приєднався до духового оркестру Британської асоціації працівників залізниць й оркестру срібного ювілею як юний барабанщик. В інтерв'ю 2002 року він сказав: «У дитинстві я чув барабанний марш вулицями Англії, в моєму рідному місті, коли відбувався якийсь парад, і це був для мене найфантастичніший звук. Нарешті я придбав барабани і почав брати уроки. Серйозно до цього поставився… Я подумав, що якщо я зможу цього досягти — маю на увазі стати справжнім барабанщиком, читати ноти та грати з біг-бендами, рок-бендами, класичну, латиноамериканську музику, і знати, що я збираюся робити — я буду затребуваним, і моє життя буде влаштованим… Згодом, я почав грати на клавішних, і чомусь, мені це сподобалось більше, ніж моя гра на барабанах. Тож треба орієнтуватися на те, на що реагують люди». Він ніколи не брав уроків гри на клавішних, але, за словами Бетті Девіс, «самостійно навчився більшості того, що знає про музику»(8 March 2009). «30 Years on From Breakfast in America», Swindonweb..

Приблизно 1959 року увагу Девіса привернув рок-н-рол, і він приєднався до гурту «Vince and the Vigilantes». 1962 року, навчаючись на художньому факультеті коледжу Свіндон, створив власний гурт «Rick's Blues», і став грати на електричному піаніно Hohner замість барабанів. У складі гурту якийсь час перебував барабанщик Гілберт О'Салліван; пізніше став свідком на весіллі Девіса. В інтерв'ю в березні 1972 року О'Салліван сказав: «Рік спочатку навчив мене грати на барабанах і піаніно — а насправді навчив мене всього про музику». Коли його батько захворів, Девіс розпустив «Rick's Blues», кинув коледж і влаштувався на роботу зварювальником у Square D, фірмі, що виробляла продукти та системи промислового керування і мала завод у торговому маєтку Чейні Манор у Свіндоні. Тому надії на мистецьку кар'єру розвіялись.

1966 року став органістом гурту «Lonely Ones» (один з перших гуртів Ноеля Реддінга, але Реддінг залишив гурт до того, як Девіс приєднався), який пізніше змінив свою назву на «Joint» і записав саундтреки до низки німецьких фільмів. Пізніше він зізнався, що збрехав про свої здібності, щоб потрапити до гурту, визнавши, що на той час насправді не вмів грати на органі. Поки гурт був у Мюнхені, Девіс зустрів голландського мільйонера Стенлі Августа Місегаса, який запропонував йому фінансування нового гурту ДевісаJoynson, Vernon (1995). The Tapestry of Delights . London: Borderline Books..

«Supertramp»

Девіс вирішив створити новий гурт і повернувся додому зі Швейцарії, щоб у серпні 1969 року розмістити рекламу в музичному журналі «Melody Maker». Роджер Годжсон пройшов прослуховування, і, попри їхнє різне походження — виховання Девіса у робітничій сім'ї та освіту Годжсона в приватній школі — вони миттєво знайшли спільну мову і почали писати практично всі свої пісні разом. Спочатку гурт називався «Daddy», але в січні 1970 року його перейменували на «Supertramp»«Supertramp», www.classicbands.com. Retrieved 6 June 2012..

«Supertramp» став одними з перших гуртів, який підписав контракт з британським відділенням нової A&M Records, і до літа 1970 року записали дебютний альбом «Supertramp». Більшість вокальних партій у першому альбомі виконав Годжсон, але вже до виходу другого альбому «Indelibly Stamped» Девіс і Годжсон розділили вокальні партії порівну.

Після п'яти років у «Supertramp» сформувався стабільний склад і вийшов альбом «Crime of the Century» 1974 року, який приніс їм критичний та комерційний успіх. Він досяг четвертого місця в UK Albums ChartSupertramp in the UK Charts , The Official Charts. Retrieved 6 August 2011.. Хоча їхні сингли досягали помірного успіху, їхні альбоми постійно посідали високі місця в чартах. Стосунки Девіса з Годжсоном змінювалися, і вони знову почали писати пісні окремо, хоча й погодилися, що всі вони будуть вказані як Девіс/Годжсон за контрактом. Серед пісень, написаних виключно Девісом, — хіти «Bloody Well Right» і «Goodbye Stranger».

1977 року гурт переїхав до США, де з квітня 1978 року по лютий 1979 року записав свій бестселер "Breakfast in America. Інженер Пітер Гендерсон зазначив, що Дейвіс і Годжсон «фантастично добре ладнали, і всі були дуже щасливі» протягом довгих місяців запису та зведенняBuskin, Richard (July 2005). Classic Tracks: Supertramp's 'Logical Song', Sound on Sound.. Вважається, що Девіс — автор тексту-відповіді у другому приспіві пісні Годжсона «The Logical Song»Buskin, Richard (July 2005). Classic Tracks: Supertramp's 'Logical Song', Sound on Sound.. Низка пісень альбому стали хітами, перевершивши досягнення усіх їхніх п'яти альбомів, альбом посів третє місце у Великій Британії та вершини чартів у США.

1983 року Годжсон покинув «Supertramp», і в останньому хіті гурту «My Kind of Lady» з ним у складі, він майже не брав участі ні як автор, ні як виконавець. Пісня стала демонстрацією вокального діапазону Девіса. З Дейвісом на чолі, «Supertramp» повернувся до більш некомерційного, прогресивного рок-орієнтованого звучання з альбомом «Brother Where You Bound» і також ще один хіт «Cannonball». Гурт продовжував гастролювати та записувався ще п'ять років, потім розпався. Всі учасники дійшли висновку, що «Supertramp» вичерпав себеStevenson, Jane (25 July 1997). , Jam! Music..

1997 року, під час роботи над своїм першим сольним альбомом, Девіс відновив «Supertramp». Гурт одразу повернувся до запису та гастролей, а також випустив два альбоми, але знову розпався«Supertramp», www.classicbands.com. Retrieved 6 June 2012.. 2010 року «Supertramp» возз'єднався для свого туру 70–10. Оголосили про тур 2015 року, але його скасували через проблеми зі здоров'ям Девіса, який боровся з множинною мієломою.

Наприкінці серпня 2018 року дав рідкісне інтерв'ю, в якому зізнався, що здебільшого подолав проблеми зі здоров'ям і знову насолоджується музикою, чого не міг робити приблизно 2016 року, коли проходив лікування. Пізніше виконав кілька треків як «Ricky and the Rockets» на репетиції/саундчеку в барі разом з учасниками «Supertramp», але сказав, що навряд чи колись об'єднаються у «Supertramp»Exclusive: RARE Interview to Rick Davies (Supertramp) — 28/8/2018 (Alma RadioTv) YouTube. «Ricky and the Rockets» виконали ще один концерт 10 червня 2022 року в Амегенсетті, штат Нью-Йорк.

Особисте життя та смерть З 1977 року був одружений зі Сью (працювала менеджеркою «Supertramp» з 1984 року).

Девіса діагностували множинну мієлому, і він скасував тур гурту 2015 року. Помер від ускладнень хвороби 6 вересня 2025 року у 81 рік у своєму будинку в Іст-Гемптоні, штат Нью-Йорк.

Дискографія

Supertramp

1970: Supertramp 1971: Indelibly Stamped 1974: Crime of the Century 1975: Crisis? What Crisis? 1977: Even in the Quietest Moments… 1979: Breakfast in America 1980: Paris 1982: …Famous Last Words… 1985: Brother Where You Bound 1987: Free as a Bird 1988: Live '88 1997: Some Things Never Change 1999: It Was The Best Of Times 2002: Slow Motion

Співпраця

1973: You And Me Чіка Черчилля — за участю Роджера Годжсона, Козі Пауелла, Гері Пікфорда-Гопкінса та Мартіна Барра.

Примітки

Посилання